«Російські книги — зайві коліщатка у велосипеді українського книжкового ринку» — видавці і книготорговці розповідають про книжкові закони

19 червня Верховна Рада підписала два закони про стимулювання книготоргівельної та видавничої сфери в Україні. Основна їх мета заборонити ввезення та розповсюдження російської книги. 

Редакторка LiRoom Дарія Гуцалюк поспілкувалася з гравцями ринку, щоб зрозуміти, як саме закон вплине на індустрію, чи дійсно сприятиме зростанню популярності української книги та на що чекати вже зараз.

Про що новий закон?

Законопроєкт №7459 забороняє ввезення в Україну книг із Росії, Білорусі та тимчасово окупованих територій України. 

Також він передбачає, що з першого січня 2023 року книги в Україні видаватимуться і розповсюджуватимуться лише державною українською мовою, мовами корінних народів України та офіційними мовами ЄС. Винятком є тексти, видані в оригіналі.

Крім цього, в Україні забороняється видавати та розповсюджувати книги, авторами яких є особи, що є або були у будь-який період після 1991 року громадянами Росії. 

Законопроєкт №7459 підготували ще до початку війни, щоб він вступив у дію, його має підписати Президент України. Для того, щоб пришвидшити цей процес, культурні діячі у соцмережах навіть розпочали флешмоб. Утім, закон досі очікує підписання.

---

Для тих, хто боїться лонгрідів, коротко про те, що зміниться:

• Деякий час в Україні буде дефіцит світової та нішевої літератури, яку привозили з Росії та яка покривала тили читацьких потреб у книгарнях. 
• Для українських видавців звільниться багато нових книжкових ніш: від манги до прикладної технічної літератури. Це збагатить ринок і збільшить кількість його гравців.
• Через брак паперу та нестачу профільних перекладачів деякий час асортимент на книжковому ринку буде не надто широкий, але новий попит створить пропозицію. Для цього  видавцям потрібне сприяння держави.
• Піратство російської книги за нових умов буде процвітати: книги, які раніше були дешевшими за офіційно завезені, будуть тепер коштувати вдвічі, а то й утричі більше. Потрібен закон, який це регулюватиме.
• Закон, який забезпечує часткову компенсацію оренди українським книгарням, посприяє відкриттю нових книжкових магазинів у невеликих містах України та промоції читання. 
• Закон не вирішить усі проблеми ринку, нерегульованими залишаються піратство та російські книжкові застосунки.

Детальніше про це розповідають засновник видавництва «Човен» Ігор Балинський, директорка видавництва Yakaboo Publishing Юлія Лактіонова, директор всеукраїнської мережі книгарень «Книголенд» Ігор Зарудко та засновниця незалежної книгарні «Книжковий Лев» Катерина Іванова.

---

Закон як завершення становлення українського видавничого ринку

«Цей закон завершує історію усамостійнення українського книжкового ринку. Хоч і без нього динаміка була позитивна: з 2014 року спроможність українського книжкового ринку не лише конкурувати, а й витісняти російську книжку, збільшувалася».

«Російський книжковий ринок більший за обсягами від українського і довгий час впливав на нього. До 2014 року більшість українців читали російською через те, що пропозицій на ринку цією мовою, особливо спеціалізованої та наукової літератури, було більше, ніж українською.

У 2015 році Україна ввела ліцензування. І це був цивілізований інструмент блокування літератури з антиукраїнською пропагандою. Тоді відсоток українців, які читали російською мовою був дуже високим, тому й попит був великим. Через це йшлося не про тотальну заборону ввезення російських книжок, а про зміну політики їх ввезення. Процедура ліцензування імпорту діяла в Україні чітко й офіційні учасники українського ринку її дотримувались».

Обмеження на ввезення книг з РФ справді почали діяти ще у 2015 році – це стосувалося видань із антиукраїнським змістом. Це, наприклад, книги про історію т. зв. Малоросії, російський Донбас і інтерв’ю з Путіним. Перевірку здійснювала Експертна рада при Держкомтелерадіо. Зараз вона видала наказ про заборону ввезення та розповсюдження російських книг, утім, також чекає, доки Президент України підпише закон. 

• 

• 

• 

Що станеться без російських книг у книгарнях?

Хоча в останні роки видавничий ринок ставав більш самостійним, у сфері книготоргівлі російські книжки залишалися. Ми запитали у директора всеукраїнської мережі книгарень «Книголенд» Ігоря Зарудко та засновниці незалежної книгарні «Книжковий Лев» Катерини Іванової, як закон вплине на роботу магазинів.

«Російська книжка зазвичай коштувала більше. Була література і дешевша за українську, але при цьому страждала її якість: м’яка палітурка і поганий папір. Часто на одній полиці стояли книжки українського і російського видавництва. Бізнесу вигідніше було продавати російські видавництва банально через те, що це приносило більше грошей. Але в Книголенді це так не працювало, бо наших консультантів передовсім вчили радити книжки українських видавництв.  

Якщо говорити про цифри: до грудня 2021 доля продажів російської книжки в нашій мережі складала близько 11%. Відсотків 80% із цих 11% легко куплять книжку українською і прочитають її. Інші 20% поринуть в піратство, перестануть ходити в книгарні. Проте ці кілька відсотків не є критичними».

«У Росії наклади книжок у десятки, а то і в сотні разів більші, ніж в Україні. І є одна тенденція: був наклад якоїсь української книжки, він розпродався потроху, десь рік-два, все — книжки немає, її не завжди перевидають. У таких ситуаціях попит по факту був перекритий російською книгою, особливо, коли мова про всесвітню класику, яка, напевно, не є надто привабливим комерційним проєктом для видавців. І ось приходять люди і запитують до прикладу: «Є Селінджер?» Українською немає, бо її не перевидавали вже декілька років. А російською є, а тепер не буде. 

От прямо зараз уявіть дитячий велосипед двоколісний, але з двома додатковими коліщатками. З ними рівно не їдеш, хитаєшся, і швидкість не набереш. От так із тим російським асортиментом. Був, це факт, і був у багатьох. А що з того, якщо рухатись нормально не можеш?

Спочатку нас чекає дефіцит. Я плекаю надію, що потроху  український видавничий ринок набере міцності, і ми будемо покривати читацькі потреби самі. Після виходу російських гравців звільняться дуже класні ніші, які варто займати. Наприклад, манга, яку Махаон завозив — попит був, є і він залишиться, але тепер це можливість для наших видавців».

Що станеться із залишками російської книги?

Катерина Іванова («Книжковий Лев»):

«Більшість із російського асортименту у нашу книгарню завезли не лише до останніх змін закону, а до 2014 року. Ми сумлінно його зачистили, знесли в кімнатку під кодовою назвою “Карцер російської книги”. Тобто, фактично вони у нас є — практично їх немає. Що з ними робити? Стоять, чекають, поки ми придивимось якісь прикольні аплікації на Pinterest». 

Ігор Зарудко («Книголенд»):

Але така ситуація не у всіх, за словами Катерини Іванової, дехто з гравців ринку, попри гучні заяви, забирає вже завезені російські книги зі складів, щоб «зняти вершки».

Видавнича справа в умовах нового попиту та воєнного стану

Ми запитали у видавців і книготорговців, як сфера впорається із новими завданнями у воєнних умовах. 

Ігор Зарудко («Книголенд»):

«Одразу видавці не зможуть перекрити весь попит: недостатньо паперу для друку книжок, недостатня кількість профільних перекладачів, права власності на українську мову можуть знаходитись у росіян. Зараз не так активно, але раніше вони купували права на переклад і російською і українською мовою, наперед «вбиваючи» собі конкурента на українському книжковому ринку.

Проте переконаний, за доволі недовгий час з’являться ті, хто випускатиме необхідну якісну українську книжку. Із забороною продажу російського продукту, нашим видавцям надходитиме більше коштів, що розв’яже їм руки. За рік, думаю, ситуація стабілізується. Рік можна вважати за довгий термін, але не для історії. Історія міряє значно більшими періодами».

Юлія Лактіонова (Yakaboo Publishing):

«Змінився алгоритм дій: ми почали видавати більше електронного контенту і видавати електронні книжки до надрукованих. Раніше все було навпаки:  електронна книжка виходила через два місяці після друкованого видання. У цьому випадку через тотальний перехід роботи команди в онлайн деякі процеси проходять повільніше.

Але ми працюємо — запускаємо проєкт по виданню серії української класичної літератури для дорослих та дітей та плануємо її розповсюдження як в Україні, так і закордоном».

Загроза нової хвилі піратства

Окрім офіційних представників ринку та книговидавничої сфери, цей закон вплине і на тіньовий бізнес, і на піратів. Ігор Зарудко зазначає, що за оцінками нинішніх гравців ринку, в тіні знаходиться до 30% всього об’єму продажів.

Ігор Балинський («Човен»):

«Привабливо завезти те, що дешевше, попсовіше, що буде краще продаватися, а не купувати ідентичну книжку, яка вийшла українською мовою: вона може бути якіснішою і в перекладі, і в поліграфії, але дорожчою за ціною. 

Я наведу приклад: у 2020 році в “Човні” вийшла книжка Тімоті Снайдера “Шлях до несвободи”, орієнтовно через півтора місяця вийшов російський переклад. Ми намагалися запропонувати продавцям книг на київській Петрівці українськомовний переклад — не взяли. Снайдер продавався на Петрівці у російському перекладі досить довгий час, хоча книга безпосередньо стосується України і українських подій з 2010 року і до війни на Донбасі 2015-16 років. У цій ситуації питання до позиції тих, хто брав на себе відповідальність і завозив дешевшу за купівлі книжку російського виробництва на український ринок, тим самим заглушуючи українськомовні аналоги».

При цьому книжка російською мовою на Петрівці продавалася дорожче — 480 гривень, коли видання від «Човна» коштувало 320 грн.

• 

• 

Катерина Іванова(«Книжковий Лев»):

«Пірати зараз будуть відчувати себе дуже добре. Раніше вони продавали книжки на рівні “Пиши, скорочуй” чи тексти Лабковського, щось, що було “на часі”, за суттєво нижчою ціною. Офіційно завезена книга коштувала умовно 350 грн, а піратськи надрукована — 150. Тепер ці книги будуть продаватися не по 150, а про 350, якщо не по всі 700. Але я сподіваюсь, це питання часу». 

Юлія Лактіонова (Yakaboo Publishing):

«Ліцензування лише частково вирішувало питання із проникненням російської забороненої літератури в Україну, бо залишалась контрафактна продукція, яка ширилась українським ринком і контент якої контролювати було неможливо. 

Тому дуже важливо на додаток до цього закону запровадити дієві механізми запобігання поширенню контрафакту російських книжок на піратському ринку». 

Компенсація оренди дозволить відкрити нові книгарні

Крім закону №7459, Верховна Рада прийняла також закон № 6287, який має забезпечити виплату компенсацій на оренду приміщень українським книгарням у розмірі до 20% доходу.

Ігор Зарудко («Книголенд»):

«Оренда завжди була і є ледь не найбільшою статею витрат в бюджеті книгорозповсюджувачів, які займаються офлайн бізнесом. В ієрархії витрат вона одразу після статті “Витрати на товар”. Заощадити на оренді є гарним приводом замислитися над збільшенням витрат на маркетинг. А маркетинг — це про збільшення продажів, про розширення читацької аудиторії, про окультурення нації. 

Для нас це гарний привід розширити мережу, збільшити присутність у великих містах та зазирнути у містечка України. Зараз ми найбільша книжкова мережа і, коли закон набере чинності, нам навряд щось завадить збільшити свої площі скажімо вдвічі».

Юлія Лактіонова (Yakaboo Publishing):

«Кількість офлайн книгарень на 100 000 населення в Європі – один із найважливіших соціальних нормативів. До війни ми відставали від європейських показників у 14-16 разів. А зараз взагалі важко говорити про те, що можемо наздогнати їх.

Більшість європейських держав мають систему дотацій на оренду приміщень під книгарні, оскільки це головна частина їх витрат. Тому маю надію, що і нашим книгарням це допоможе та почнуть відкриватись нові, а люди будуть їх відвідувати та більше читати книжки». 

Що ще має змінитися?

Закони №7459 і 6287 однозначно сприятимуть розвитку українського самостійного книжкового ринку, втім, не вирішать усі його проблеми. Крім боротьби з контрафактом і піратством, є й інші способи допомогти видавцям та книготорговцям, а також захистити українського читача від російського впливу.

Ми запитали у гравців ринку, чи зможе видавнича сфера України забезпечити належну пропозицію спеціалізованої та прикладної літератури. Більшість відповіли, що це станеться, але потрібен час, тож, краще зосередитися на вивченні іноземних мов і читати потрібні тексти в оригіналі. 

Крім часу, не завадить допомога з боку держави і фінансування.

Юлія Лактіонова (Yakaboo Publishing):

«Нам бракує фінансування. Дуже важко отримати кредити і відновити ліквідність бізнесу. Але всі проблеми можна вирішити. Питання у єдності ринку та спільній взаємній підтримці. А також у діях з боку влади, яка має допомогти галузі відновитись. 

Це може бути: сприяння укладанню прямих контрактів з правовласниками на видання в Україні зарубіжної літератури та підтримка їх перекладів українською мовою (але це потрібно робити у вигляді підтримки, тому що наразі ми не в змозі сплачувати повну вартість прав та створення макетів українською мовою, щоб видавати книжки) і підтримка розвитку електронного та аудіоконтенту в Україні».

Директорка Yakaboo Publishing також зазначає, що нерегульованими залишаються мобільні додатки до читання. Деякі з них належать представникам російського ринку: ЛитРес, MyBook, Bookmate, Storytel, МИФ, Альпина, Alpina Digital, SmartReading.

«Досі залишились російські мобільні додатки для читання, які ніяк не контролюються і наразі вже нашими українськими офіційними інституціями подано декілька скарг до Google Play та App Store на блокування їх роботи в Україні, тому що вони містять книжки із антиукраїнською пропагандою. Але «віз і нині там»… і це неприпустимо».

Щодо нечесних орендодавців застерігає книготорговців Ігор Зарудко:

«Говорячи про книжковий ребейт, варто пам’ятати одну просту істину —  в бізнесі не буває простих рішень. Тому що вирішуєш не ти один — вас двоє. Адже ніщо не зв’язує руки орендодавцю підняти книгорозповсюджувачам орендну ставку на 20% з дня, коли закон про книжковий ребейт вступить в силу. Тому я б не радив поспішати всім, «сідати на коня» і мчати відкривати книгарні. Однак це лише застереження-порада для романтиків». 

---

Читайте також: «І що ви там робили? Читали Стуса»: добірка віршів, листів, статей