«Робити концерти без благодійної основи — це моветон». Юрій Казарян про те, як White Ward допомагає ЗСУ та музичне середовище Одеси
«Робити концерти без благодійної основи — це моветон». Юрій Казарян про те, як White Ward допомагає ЗСУ та музичне середовище Одеси
Одеський black metal гурт White Ward відомий в андеграунд-середовищі з 2012 року. До війни колектив активно гастролював, давав концерти не лише в Україні, а й за кордоном, White Ward випустили 3 повноформатні альбоми та 2 мініальбоми. З початком повномасштабної війни учасники гурту включилися у благодійність. Прибуток зі своїх виступів вони віддають на потреби армії, а також влаштовують благодійні ініціативи.
Про діяльність цього гурту нам багато розповідав фронтмен альт-метал гуртів Septa та The Nietzsche Євген Тимчик, з яким раніше спілкувалася журналістка Дарія Подвишенна. Тепер вона поговорила з гітаристом гурту White Ward Юрієм Казаряном про те, як гурт приймав виклики війни, продовжував музичну діяльність і збирав допомогу для Збройних Сил.
Цей текст створений в межах проєкту «Стійкість місцевої культури», у якому ми розповідаємо про те, як розвивається та відновлюється культура в регіонах, які знаходяться на лінії зіткнення або ж були деокуповані. Це історії про митців та культурних діячів, які попри війну плекають культуру своїх рідних місць, а також допомагають Україні у спротиві Росії.
Початок війни та творчі виклики
24 лютого 2022 року Юрій прокинувся від вибуху. Одразу перевірив новини, подзвонив рідним і колегам з гурту, щоби впевнитися, що вони у безпеці. Каже — перед повномасштабним вторгненням він уже був на стадії прийняття того, що ескалація війни неминуча.
«Перед вторгненням, в розмовах між собою, ми (учасники гурту, — прим. ред.) висловлювали багато аргументів, чому такого не може статися і чому це суперечить здоровому глузду. З погляду логіки, можливо я і справді так вважав. Але в останні дні, на якомусь інтуїтивному рівні, я почав відчувати, що я вже знаходжуся на стадії прийняття, що з дня на день життя дуже сильно зміниться і війна неминуча. Цього разу не підвела», — ділиться Юрій.
Юрій з дівчиною поїхав до батьків. Каже, певний час сиділи «на валізах» і думали, що робити далі. Але в результаті залишилися в Одесі. Якийсь час учасники були «самі по собі», бо, як додає Юрій у кожного є свої сім’ї та свої обставини. Але вони продовжували підтримувати контакт.
«Хтось із нас (мається на увазі з гурту) пробував виїхати за кордон, але було вже пізно. Хтось поїхав західніше, а хтось, так само як і я, поїхав до батьків. Але врешті решт, усі все ж таки залишися в Україні», — ділиться музикант.
Юрій додає — війна змусила гурт скасувати абсолютно всі плани. Зокрема, анонс та вихід третього альбому False Light, який був на той момент вже повністю готовий, був відкладений на невизначений термін. До речі, цей альбом увійшов в рейтинг 22 найкращих українських альбомів 2022 року за версією Лірум.
Великий європейський тур з цим альбомом теж довелося скасувати. Як каже музикант — у тих обставинах інших варіантів не могло бути.
Благодійні тури та прибуток для ЗСУ
Коли гурт впевнився, що для Одеси немає прямої загрози, одразу почав допомогати військовим. Музиканти долучалися до збору гуманітарки, організації гуманітарних центрів, закупівлі обладнання для військових. Це продовжувалося перші декілька тижнів, поки ситуація трохи стабілізувалася. Надалі гурт продовжив спрямовувати зусилля гурт спрямував на благодійність.
«Для нас всіх одразу було очевидно, що допомога армії це пряма інвестиція в наше майбутнє і майбутнє людей навколо нас — майбутнє всієї України. Це банально наш моральний обов’язок. Тому рішення віддавати великий відсоток від прибутку гурту і, окрім цього, створювати якісь проєкти та ініціативи, які допоможуть нам зібрати ще більше коштів і розповсюджувати інформацію, було очевидним. Цим ми продовжуємо займатися і наразі», — каже Юрій.
Перший мінітур Європою гурт провів у вересні 2022 року. White Ward зіграв 5 концертів у Німеччині, Польщі та Чехії. Загалом за час повномасштабного вторгнення гурт зіграв 10 концертів за кордоном у межах двох турів.
Після того, як Мінкульт скасував дозволи на виїзд культурних діячів за кордон, гурт більше не міг гастролювати поза Україною. Гурту довелося скасувати великий квітневий тур, що мав пройти у країнах Європи з 7 по 30 квітня.
«Можливостей було і є набагато більше, але в наслідок егоїстичних дій деяких громадян, а також невідповідального підходу і “простих рішень” всім нам відомого міністерства, багато з цих можливостей були поховані, зокрема в останній момент, як у випадку з нашим скасованим туром навесні 2023 року», — додає музикант.
Окрім цього White Ward зіграли приблизно 20 концертів в Україні. Це, на думку Юрія, теж мало свій вплив, зокрема на «ментальну» підтримку людей. Тому концерти давали навіть у тих містах, де не очікували на суттєвий дохід. Загалом, за час повномасштабної війни гурт задонатив армії понад 3 мільйони гривень, зібраних на концертах, а також у межах благодійних ініціатив.
Одна з таких ініціатив — продаж футболок Ukrainian Resistance, арт до яких створив Юрій.
«Тоді ми змогли зібрати понад 3000 доларів і розподілити їх по зборах та фондах. В більшості випадків ми так і робимо, бо запитів дуже багато і хочеться допомогти якомога більшій кількості людей/фондів/підрозділів, але так, щоб це залишалося більш-менш ефективним і занадто не розпилюватися», — каже музикант.
Також гарні результати дали тури гурту у 2023 році, а також тур у квітні 2024 року. А ще — розіграш бас-гітар за донати. В обох випадках музикантам вдавалося збирати сотні тисяч гривень.
Як змінилася Одеса
Музикант ділиться — від курортного міста, яким Одеса була раніше, майже нічого не залишилося.
«Більшість часу, порівняно з минулим, вулиці доволі пусті. Не думаю, що варто пояснювати, як це впливає на економіку і розвиток міста», — каже Юрій.
Додає, що є і позитивні зміни — місто українізується. Це стосується зокрема української мови, якої стало більше на вулиці, на публічних подіях, у закладах, у процесі декомунізації тощо.
«Процес іде. Але буду відвертим — іде він повільно, зміни недостатні й могли б бути кращими, якби не аморфність нашої місцевої влади, до якої завжди була неймовірна кількість питань і яка зараз дуже часто намагається ухилятися від ухвалення різного роду важливих рішень. Епопея зі зносом пам’ятника Катерині — яскравий приклад. А перед будівлею міської ради все ще красується пам’ятник Пушкіну, що на мою думку є абсолютно ненормальним», — пояснює Юрій.
Він додає, що війна так чи інакше змінила людей, зокрема й у мистецькому середовищі. Серед знайомих музиканта є ті, хто практично перестали займатися музикою, а з деякими людьми він взагалі обірвав спілкування.
«Війна це дуже травматичний досвід в будь-якому випадку і, відповідно, цей досвід дуже по різному може впливати на людей, залежно від їх стресостійкості, відношення до життя тощо. Є знайомі, які, наприклад, майже чи повністю перестали займатися музикою, бо це стало для них зовсім другорядною справою, в тому числі ті, для кого до вторгнення це було основним зайняттям. Також за ці роки з деякими людьми я майже перестав спілкуватися, бо ми стали занадто різними особистостями й нам стало важко взаємодіяти», — ділиться Юрій.
З деякими колегами він навпаки зблизився, оскільки з’явилися нові спільні інтереси й справи. Каже, що в більшості випадків це сталося під впливом обставин, які виникли під час війни.
«Є також і дуже погані приклади, коли люди, які здавалися дуже свідомими, в результаті вчиняли дуже егоїстичні дії й заради власного комфорту стали готові на те, що в результаті підставило інших в тому числі й нас. Чи були ці люди в середині такими завжди, чи під впливом обставин вони так змінилася? Не знаю. Це занадто складна тема, щоб описати навіть власні думки декількома реченнями», — міркує музикант.
Як живе одеське музичне середовище
На прикладі одеського клубу More Music Club, який, за словами Юрія, завжди був і є важливим місцем для розвитку андерграундної сцени, він бачить, що відвідуваність музичних подій поступово знижується. Гурти з інших міст стає привозити все складніше.
«Останні два вікенди мене дуже фруструвала кількість людей на концертах, хоча самі концерти були класними, а гурти виступали дуже і дуже непогані. Падаюча платоспроможність, страх до обстрілів, яких останній рік в Одесі стало сильно більше, та до інших факторів — все це впливає. Тому я б сказав, що основний виклик для нас зараз — це зберегти те, що ми маємо, щоб потім мати основу для відродження і подальшого розвитку», — вважає музикант.
В оточенні гурту всі намагаються якось долучатися до допомоги армії в міру своїх можливостей. Практично з усіх концертів в More Music Club частина коштів передається на потреби війська.
Юрій додає, що аналогічно і з гуртами: робити концерти, які не мають благодійної основи — це моветон, що неприпустимий в андеграунд-спільноті.
З-поміж всеукраїнських організацій, на його думку, виразним прикладом став фонд Musicians Defend Ukraine, який об’єднує навколо себе музикантів переважно з андеграунд-сцени. Якщо говорити саме про Одещину, то діячі культури та мистецтва, на думку Юрія, повинні чітко асоціювати себе з Україною і ставати саме українськими діячами, а не діячами «з України».
«Одеса, нажаль, все ще далеко не найбільш українізоване місто, тому я вважаю, що наші локальні діячі повинні на своєму прикладі показувати своїй аудиторії, що вони віддані Україні й нашій культурі тим самим подаючи приклад і змінюючи тих, кого ще можна змінити. Тому, на мою думку, наприклад, випускати зараз музику і давати концерти російською мовою в Одесі я вважаю ще більшим злочином, ніж робити це десь, де українська мова має набагато більше носіїв», — додає музикант.
Як війна вплинула на концепцію музики гурту
Юрій зауважує, що ще до повномасштабного вторгнення в текстах White Ward були посилання до деяких трагічних подій в Україні. Концептуально музикантів суттєво надихнула українська література. Наприклад, в альбомі False Light є трек Intermezzo, що став посиланням до творчості Коцюбинського.
«Думаю, все так і залишиться надалі. Звичайно, на хвилі національно-емоційного підйому, в мене були думки імплементувати більше елементів української культури в музику White Ward. Але зараз, обдумуючи це з більш холодним розумом, я б сказав, що якихось тектонічних змін в цьому плані очікувати не варто. White Ward — це проєкт з уже сформованим музично-естетичним концептом, який би я не хотів сильно змінювати», — ділиться Юрій.
Каже, що зараз мета гурту — записати новий сингл та зробити матеріал для нового повноформатного альбому. А крім того, продовжувати давати концерти в Україні та за кордоном.
Ця публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю Лірум і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: