Кейс Alight. Як влаштоване сценічне світло на фестивалях на прикладі Atlas Weekend

Фестивальний сезон закінчився, тож тепер є час розібратися, як фестивалі влаштовані. Наc цікавить не тільки те, що відбувається на сцені, а й те, що залишається поза увагою пересічного глядача. Через це ми намагаємося висвітлювати індустрію загалом, яка складається не тільки з музикантів. 

Головний редактор LiRoom Олексій Бондаренко вже написав великий репортаж з кількох фестивалів, у матеріалі про Atlas Weekend він спробував проаналізувати переваги та недоліки події.

У детальному аналізі роботи фестивалів нам вирішила допомогти компанія Alight, яка вже багато років займається сценічним світлом на масштабних подіях, зокрема й на Atlas Weekend.

Alight – це компанія, яка займається світловим і технічним менеджментом, створює сценографію та світловий дизайн на Atlas Weekend із першого року існування фестивалю.  Компанія працює на ринку 13 років; серед її проєктів Євробачення в Україні, шоу MONATIK на НСК «Олімпійський», презентація програми Макса Барських «Туманы» із шестиметровим черепом на сцені, VISLOVO для «Время и Стекло» та інші.

На цьогорічному Atlas Weekend Alight працювали на Main Stage та East Stage. Ми поговорили з CEO компанії, художниками по світлу та технічною командою, яка працювала на «Атласі», щоб у деталях розповісти як готувалося та відбувалося світлове шоу фестивалю. Вони розповіли про ту частину виступу артиста, яку глядачі зазвичай пропускають повз вуха, але без якої шоу неможливе.

Підготовка до фестивалю

Підготовка до будь-якого фестивалю починається щонайменше за пів року до його початку. Після кількох зустрічей і брейнштормингу з організаторами команда Alight переходить до першого й найважливішого етапу — проєктування сцен. Процес створення сцени в закордонному досвіді називають set design, українською це називається сценографією.

У процесі розробки фестивальної сценографії обирають розмір сцени та її конструктивні особливості, світлові прилади та їхнє розміщення в просторі сцени (частіше використовують слово «розвіс»).

Євгеній Костира, художник по світлу, який працював на Main Stage, розповідає детально про етапи підготовки до фестивалю:

1. Перед тим, як почати фантазувати, нам надсилають райдери всіх артистів, де вказані побажання по світлу.
2. Ми переглядаємо райдери й створюємо дизайн сцени з освітлювальних приладів, які доступні в бібліотеках пультів найбільш поширених виробників. Тут важливо забезпечити велику кількість світла райдерними приладами, але водночас створити щось нове.
3. Надсилаємо нашу створену сцену й розвіс всім командам артистів фестивалю. Цього року їх було близько сотні. У відповідь ми можемо отримати коментар або одразу підтвердження.
4. Після узгодження сцени і розвісу протягом кількох місяців ми спілкуємося з художниками по світлу всіх заявлених артистів, надсилаємо патч-листи (інформація для внесення автоматизованих правок – LiRoom), відправляємо за запитом особливості приладів, якщо їх немає в базі даних.

Андрій Коновалюк, Chief Light компанії Alight: «Ми працюємо не тільки з візуальною частиною, але й із технічною. Після візуалізації художника по світлу, проєкт переходить у мої руки, щоб зробити все не тільки красиво, але й безпечно та технічно правильно. Якщо в артиста жорсткі вимоги, то в план роботи входить перемонтаж (повторний монтаж – LiRoom). Наприклад, у 2017 і 2018 роках на Atlas Weekend іноді доводилося робити три-чотири перемонтажі на день. Зазвичай, за шість-вісім годин можна перебудувати більшу частину сцени. О сьомій ранку нові прилади вже розвішані, все включено й перевірено, локація готова приймати артиста на саундчек.

Цього року не довелося нічого змінювати. Ми змогли придумати й зробити такий розвіс, який задовольнив усіх артистів фестивалю».

Особливості встановлення світла на фестивалі

На відміну від організації концерту чи його телеверсії, на будь-якому музичному фестивалі команда має налагодити взаємодію з сотнею артистів – і в цьому найбільша складність. Володимир Андрусишин радіє, що вже четвертий рік поспіль команді вдається вдало узгодити свій світловий проєкт з учасниками фестивалю.

«Ми знаходили спільну мову з усіма, навіть із The Chemical Brothers, які справді прискіпливі в плані світла та відео. Кожен артист бачить розміщення світла по-своєму, але нашій команді вдається переконувати чи знаходити компроміс. Для цього ми використовуємо багато пультів та систем керування – привозимо все, що маємо, щоби художникам було комфортно», – розповідає Володимир.

На питання про кількість працівників по світлу під час Atlas Weekend Володимир Андрусишин, СЕО компанії Alight, сміючись, відповідає: «Я знаю, що обідів замовлено 30».

На одному фосі (FOH – front of house, із англійської відокремлена споруда перед сценою, де працюють звукові та світлові оператори – LiRoom) одночасно перебуває двоє-троє художників, а з монтажем сцени працює 10 людей. На одній сцені постійно має бути одна команда, оскільки вони знають її технічні особливості. «Одна зміна може тривати без кінця: уночі ми прописуємо світло чергового артиста, а зранку вже приходять на саундчек – такий колообіг», – ділиться фестивальним ритмом Євгеній.

Для забезпечення цілодобової роботи, на території фестивалю команда Alight має свій будинок, де є можливість відпочити.

Під час фестивалю художникам по світлу постійно потрібно експериментувати, оскільки через величезну кількість артистів не завжди є можливість ознайомиться з їхнім матеріалом.

«Усе відбувається наживо. Ми слухаємо й водночас відтворюємо все в світлових партитурах. Треба мати почуття ритму та інтуїцію, щоб розуміти, як далі складатиметься музика та дія на сцені»,– зазначає Євгеній Костира. Із деякими артистами їздять їхні особисті художники, вони знають гурт та матеріал, мають певні заготовки, але все одно треба моментально реагувати на те, що роблять артисти на сцені. Євгеній також переконує, що різні художники можуть по-різному бачити й використовувати один розвіс.

«Насправді світловий прилад – це не космічна матерія, а звичайний електричний прилад, тому, звісно, у випадку потрапляння на нього вологи, можуть бути проблеми. Технічні підрядники завжди закривають й захищають всю техніку», — говорить Андрій Коновалюк про роботу на випадок дощу. Але середньостатистичну зливу на Atlas Weekend вони за погану погоду не вважають, а природні умови, що заважатимуть їм працювати, не дозволять артистам виступати й навряд зберуть під сценою людей.

Різниця між East Stage та Main Stage

Цьогоріч на «Атласі» Alight працювали на двох сценах. Серед хедлайнерів Main Stage були Mozgi, Софія Ротару, The Black Eyed Peas, The Chainsmokers, Сплин, A$AP Ferg та Liam Gallagher – загалом, там зібралася мішанка з найрізноманітніших музичних жанрів. Їхні виступи виглядали по-різному: від шоу вирви-око The Chainsmokers до аскетичного Ліама Ґалаґера. East Stage, натомість, зібрала O.Torvald, Skindred, Drowning Pool, Korpiklaani, Our Last Night та The Subways – рок- та метал-гурти на будь-який смак, а також нічні діджей-сети. 

Хоч на Main Stage було багато світлових приладів, робота на East Stage не менш відповідальна. Із меншою кількістю приладів буває складніше зробити захопливе шоу різноманітних світлових схем. На великій сцені тільки масив однотипних приладів вражає. Олексій Софієнко, який був художником East Stage, попрацював зі світлом так, щоб вони не програвала Main Stage. 

Час виступу артиста – також важливий показник у роботі команди по світлу. Chief Light Андрій Коновалюк зізнається, що на обох сценах удень світло менш помітне. Вони все одно готуються до виступу кожного артиста, але без складних світлових схем. «А от ввечері навпаки — помітний кожен промінь, тому відповідальність за загальне враження від шоу повністю лягає на плечі нашої команди», – додає Коновалюк.

A$AP Rocky та форс-мажори

На кожному фестивалі є свої форс-мажори. Стихійним лихом цьогорічних літніх фестивалів став A$AP Rocky. Для більшості проблеми почалися, коли відбувся арешт репера в Стокгольмі й з’явилися повідомлення про відміну його липневих концертів. 

Для Alight артист виявився проблемним ще задовго до цього. Коли художники закінчили розробляти схему світла для «Атласу», усі артисти затвердили її, тільки A$AP довго мовчав, і раптом від нього приходить райдер, де все інакше: на Main Stage підвіс був «ламаний», а на виступі A$AP Rocky – рівні лінії. Після довгих перемовин зійшлися на тому, що вночі таки доведеться перероблювати задню частину сцени. «Завезли на локацію фестиваля купу обладнання, і потім воно лежало в кишенях. Ми готувалися до A$AP Rocky. І от стало зрозуміло, що його  не буде. Хоч поспали», – сміється Володимир Андрусишин.

Різниця в роботі між зарубіжними та локальними артистами

Дві основні відмінності в роботі з локальними та зарубіжними артистами — фінансова та технічні складові. 

Володимир Андрусишин показав це на прикладі масштабних проєктів компанії: «Одним із найбільших за останній час є Monatik «Love It РИТМ», його конкурентом може бути Євробачення 2017 в Україні. Це загальноєвропейське шоу, у яке інвестують близько 30 країн, техніку дає безкоштовно виробник – це велике промо для всіх. Бюджет на світло Євробачення в Києві складав два мільйони доларів, бюджет того ж «Атласу» – 70 тисяч доларів. На Atlas Weekend висить близько 500 приладів, на концерті Monatik було 1000, на київському Євробаченні – 1700. Але першу гаспель на локації Євробачення наші хлопці монтували 23 березня, враховуючи, що перший півфінал відбувався 9 травня. Тобто за два місяці. У той же час вітчизняні майданчики, незалежно від масштабу шоу, монтуються максимум п’ять днів. Коли в мене запитують, чи можемо ми зробити так, як на Євробаченні, я кажу: «Так, тільки дайте спробувати!». Зовсім інша ситуація з проєктом на «Мерседес-Бенц Арена» у Берліні, де ми працювали цього вересня. Коли ти знаходишся на новій локації за кордоном, команді потрібно працювати за тими стандартами й правилами, які є нормою на ринку розваг цієї країни».

Цього року організатори Atlas Weekend заявили про більш ніж 500 тисяч відвідувачів – кількість людей на фестивалі постійно зростає. У популярності цієї події велику роль відіграють яскраві шоу артистів – зокрема й світлове шоу. Роботу команди по світлу помічають у двох випадках: коли щось йде не за планом або коли глядачі на цьому розуміються. Ми спробувати розповісти про сценічне світло так, щоб кількість свідомих глядачів збільшилася, а з нею й увага до окремих елементів шоу, які зазвичай сприймаються як належне.

Фото: Женя Люлько, Влад Рубанов