Євген Гордєєв про Dnipropop, мистецьку тусовку і «перевинайдення мови на східняцький лад»

Разом з фестивалем Plan B ми досліджуємо культуру українських міст та говоримо з ініціаторами локальних мистецько-музичних тусовок. Цього разу наш герой — Євген Гордєєв, музикант Kurs Valüt, МС Брехунець та Ksztalt, а також засновник лейблу Dnipropop.

Kurs Valut на Plan B 2020

Почнемо з вашої творчості. Ви перейшли у музичне мистецтво з візуального, раніше ви писали супрематичні картини. Як це відбивається на музиці?

Це пряме відображення супрематизму в музиці. Супрематизм – це примітивні форми, а мінімал вейв, до великої сім’ї якого належать і Dnipropop, про мінімальність хвиль звукових. Тобто це просто еквівалент ось цих візуальних штук. 

Одна з особливостей ваших текстів – це товстий шар іронії. Це ваша особиста риса, чи так впливає контекст середовища, у якому ви живете і творите? 

Це ж інструмент самозахисту від ворожого токсичного середовища. У нас досить великий запит на ненависть у людей. А самоіронія – це коли ти стаєш невразливим. Взагалі, якщо робити сценічні покручі, це вже самоіронія за фактом самої дії цих покруч. Це вже я показую тим самим, що, чуваки, мені трохи по барабану як я виглядаю і все решта.

Ви не так давно створили лейбл Dnipropop, щоб просувати дніпровську музику. Як звучить Дніпро, за версією цього лейблу? Та яке загальне музичне обличчя Дніпровщина поза лейблом.

Я не можу зараз вирішувати за весь Дніпро, але намагаюся зробити так, щоб наш особистий внесок був найвагомішим. Можливо, якщо брати середню температуру по Дніпру, то не можна сказати, що там несеться якесь високе мистецтво по музиці. Я хотів би аби все те, що я вважаю достойним, кльовим, цікавим, самобутнім, ризиковим, виходило б на цьому лейблі як візитівка. Наразі ми створюємо для цього підґрунтя.

Тобто зараз немає от такої якоїсь музичної цілі в Dnipropop? 

Я хочу взяти найкраще з кожного з жанрів, які лунають в Дніпрі. 

Музична сцена Дніпра: які там плюси, мінуси, підводні камені? Чим живе музична тусовка в місті, які є культурні осередки?

По-перше, це клуб Module, який монопольно транслює годноту на теренах Дніпра. 

Якщо брати культуру в цілому, то зараз відкрився Contemporary Cultural Centre – такий хороший, правильний, зроблений правильними людьми. Його зробили ті ж люди, які щороку створювали фестиваль “Конструкція”. А фестиваль “Конструкція” — це найавангардніший та найтрушніший фестиваль в Україні. Він найризикованіший, найстрьомніший, за візуальним або звуковим контентом.

Це все плюс-мінус одна туса. Ми всі знайомі, навіть разом у футбол бігаємо. Бо культурне містечко дуже маленьке. Воно є острівцем серед центрального району Дніпра.

dnipropop
Kurs Valut на фестивалі Plan B

А як у вас з концертними майданчиками, якщо не брати до уваги ось цю будівлю яка в собі вміщує все?

Module — це концертний майданчик і він ним залишається. Ми іноді штучно шукаємо якісь запасні аеродроми, щоби показати, що в Дніпрі є ще. Contemporary Cultural Centre зміг зробити рейв в ДК Ілліча. Це таке дуже совкове, стрьомне ДК. Здається, якщо дивитися зверху, воно виглядає як серп і молот. І там на трьох поверхах нісся молодіжний рейв. Так закривався фестиваль “Конструкція”. Там можна було грати техно сети. А під кінець і репертуар МС Брехунця.

А як йде сприйняття цієї всієї мистецької двіжухи публікою?

Щодо дніпровської мистецької тусовки, можу сказати: є туса, а є місто. Ці речі дуже слабо перетинаються. Іноді Модулю вдається поставити окрему сцену на фестивалі BezViz. Був такий оупен ейр фестиваль на Монастирському острові. Деякі відвідувачі їхали лише на цю сцену, а не на великих артистів.

А які ви бачите можливості як залучати більше людей до тусовки, якось відкривати її на нову аудиторію?

Залучати у якості артистів, тобто перетворювати людей у діячів. Така моя ціль. Багато людей пишуть в стіл. Вони пишуть і думають, що це нікому не потрібно. Зараз я створив лейбл безпосередньо в Дніпрі, аби люди могли мене впіймати, показати напрацювання, переконати у своїй ідеї, або в стилістичній доцільності. Це ми можемо послухати в студії, виявити недоліки, поговорити про це. 

Тобто, створювати артистів з нуля

І це теж. У людини є ідея треку, часом у вигляді просто скетчу тексту. Ми можемо, наприклад, послухати, як людина співає та підказати їй бажаний діапазон, в якому розкриється той вокальчик. Це кажу я, людина, яка співає досить хєрово. Багато людей співають краще за мене, мають непоганий смак в музиці, і все одно не впевнені в цьому. Я хочу додати впевненості цим людям. І показати, що “чуваки, ми можемо як дніпровська мафія, пропускати своїх типів назовні і їх будуть сприймати з радістю”. Наприклад як з сонєчкою дєткою. Її трек — найзалайканіший на Soundcloud лейблу Dnipropop. А людина просто вийшла із тіні, спробувала, і ось воно.

Що потрібно, як ви це бачите для стимулювання цієї от музичної двіжухи в Дніпрі?

Зробити нарешті вдалий менеджмент цьому захаращеному андеграунду. Наразі ми можемо, наприклад, просувати людей на фести завдяки прямим контактам. Наші новенькі, можуть банально виступати на фестах, на які навряд чи потрапили б, якби робили все самотужки. Часом людей треба просто переконати, що вони достойні спробувати вийти на сцену і долучати їх до цих процесів.

Ви розповідали у своїх інтерв’ю, що у Дніпрі дуже сильний волонтерський рух. Чи є перспективи, щоб це вийшло на серйозний музичний бізнес?

Є, але я думаю, що все буде поетапно. Музика буде сприйматися у Львові та Києві, а потім роздуплиться слоупочно і Дніпро. Він досить важкий на підйом. Так це було, наприклад, з Kurs Valut. А потім вже підрівнявся. Тобто, спочатку ліпше поширити музику по всі Україні, а потім тут. У Львові досить добре сприймають всі нові прояви мови. Вони мені кажуть — “чувак, ти перевинайшов мову на свій східняцький лад, покуйовдив там якось, надмірно, навіть, десь романтизував, якихсь кучеряшок додав, таких непритаманних насправді мові. І метафоричності там, нашарування”. Я не є прямо носієм, тому я любуюсь українською мовою, як екзотикою. Мені подобається нею розмовляти або співати, бо я відчуваю свіжість, новий експіріенс. Можливо, це має інакше забарвлення, яке не мають твори носіїв. Комусь більш свіже, комусь не залітає, я не наполягаю.

Ви казали, що те, що єднає Kurs Valut з долею України – це дивовижність самого факту існування. І що ж змушує ці от проєкти існувати далі не завдяки, а попри?

Я зараз поясню в деталях цю тезу. Kurs Valut – не думав, що він взагалі вийде за межі клубу Module. Тобто це просто були якісь демки на Soundcloud. Від демок до релізу пройшло десь два роки. Я просто не вірив, що це комусь нахер потрібно. Я був таким же невпевненим, як більшість тих, хто прийде на Dnipropop. Виявилося ж, що музика пішла десь по руках. На першому концерті у Львові у мене сів мікрофон, і люди співали замість мене. Це був перший концерт, без жодного релізу, без ніяких промо, без ніфіга, люди вже знали цю штуку. Це навело мене на думку, що все ж таки комусь потрібно.

А також моя давня мрія про мінімал вейв, як напрямок, якого просто немає. Він ніколи не помре, він не має терміну придатності, просто був, є і буде. І він естетичний, класний, супрематичний і може розвиватись на рівні попмузики. Я спробував і трохи щось виходить, популяризується. Мені також присилають мінімал вейв демки. Я цього теж не очікував. Думав, ми просто будемо видавати своїх тіпів які уже у нас “на карандаші”. А насправді посипалося з ямочки у річечку. Все буде досить строкато, цікаво і багатоіменно.

Тобто, скоро нам чекати лавину нових музичних релізів?

Збірник якихось імен, невідомих та відомих. У нас буде Станіслав Толкачов, європейський технокорифей з Дніпра. В нас буде DZ`OB (реліз альбому Deconstruction уже відбувся — прим.ред), який є всеукраїнським достоянням, на мій погляд. Це перший реліз. На тому релізі буде цвіт української музичної думки. Будуть деякі відомі композитори, будуть деякі електронщики відомі. Це буде круто. Навіть трохи солідніше, ніж я думав. Я думав, буде андер — ніфіга. Маю таку жартівливу історію: мені подобається створювати локальні децентралізаційні ідентичності. Просто приїхати та “а давайте у нас дніпро-поп буде”. Круто, коли культура з’являється просто з ніфіга. Береться без підґрунтя.

А раніше в Дніпрі що було? 

Тут були великі драм-н-бейс паті, експериментальна сцена. Вона була чисельна, поки всі не розбіглися, не роз’їхалися і не постаріли. Трішечки техно було, і все. 

Тобто, певна спадковість є? 

Зараз намагаюся все взяти найкраще з минулого, не перекреслюючи його. Ось ці ветерани та корифеї теж будуть на певних збірниках. Проте також буде багато нових імен. Навіть люди, які повернулися з армії. При чому зайдуть вони в лейбл цілком собі по масті, бо там стафф досить цікавий, там люди реально розуміють про що цей лейбл.


Нагадуємо, Dnipropop випустив свій перший реліз — альбом Deconstruction від DZ`OB

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.