Головна
>
Кіно
>

Чому варто відвідати «Тиждень швейцарського кіно»?

Чому варто відвідати «Тиждень швейцарського кіно»?

З 9 по 14 червня у київському кінотеатрі «Жовтень» відбудеться шостий фестиваль «Тиждень швейцарського кіно». У програму фестивалю ввійшли фільми, зняті у Швейцарії впродовж 2021–2023 років.

LiRoom є інформаційним партнером події, тож розповідаємо про 5 причин, чому варто відвідати цей фестиваль.

Причина перша: фестиваль з історією

Вперше Тиждень швейцарського кіно відбувся у 2017 році — його організували з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин України та Швейцарії. І хоч це порівняно молодий кіноогляд, на його долю припало чимало перепон.

Від початку подія проходила в столичному кінотеатрі «Київ». Напередодні проведення фестивалю у 2019 році кінотеатр було зачинено через зміну орендаря, яка супроводжувалася блокуванням кінотеатру та акціями протесту. Тоді зірваний фестиваль перенесли в «Жовтень».

У 2020 році Тиждень швейцарського кіно вперше пройшов онлайн через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19. У цьому ж форматі подія відбувалася й наступного року.

У 2022 році фестиваль не відбувся через повномасштабне російське вторгнення. Однак організаторам вдалося провести дводенну спецподію, на якій показали стрічку «Свята покровителька неможливого» швейцарського режисера Марка Вілкінса, який мешкає в Україні. І ось, у 2023 році, фестиваль повертається в його класичному кінотеатральному форматі.

Причина друга: female gaze у фільмах програми

Більша частина цьогорічної програми — три із чотирьох фільмів — роботи жінок.

Фестиваль відкриє історична біографічна драма «Закохана в пустелі» режисерки Марґарете фон Тротта. Знята за реальними подіями стрічка розповідає про кризу в стосунках письменниці-феміністки Інґеборґ Бахман і Макса Фріша — одних із найвизначніших письменників 20 століття.

Ще один історичний байопік у програмі — стрічка «Сісі і я» режисерки Фрауке Фінстервальдер. У центрі сюжету — графиня, яка стає супутницею найпопулярнішої жінки своєї доби — австрійської імператриці Сісі.

Третя картина фестивалю, знята жінкою — «Лінія». Режисерка Урсула Маєр («Щоденник мого розуму», «Мости Сараєва», «Дім») — найвідоміша жінка, яка представляє кінематограф Швейцарії. Драматичні події фільму розгортаються в сім’ї головної героїні, яка отримує судову заборону наближатися до родинного будинку після того, як ударила свою матір.

Кадр з фільму «Закохана в пустелі»

Причина третя: швейцарський погляд на Україну

На фестивалі також покажуть зняту за участі українських кінематографістів картину «Ольга». Швейцарія висувала фільм на здобуття Премії «Оскар» у категорії «Найкраща міжнародна стрічка». У картині йдеться про українську гімнастку, що має зробити складний життєвий вибір, доки в її країні відбувається Євромайдан. Це перша ігрова стрічка про Революцію Гідності.

Причина четверта: європейські кінозірки в кадрі

У фільмах цьогорічної добірки глядачі побачать уже знайомі обличчя.

Головну роль у картині «Закохана в пустелі» виконує Вікі Кріпс — найкраща європейська акторка 2022 року за версією Європейської кінопремії, зірка стрічок «Три мушкетери: Д’Артаньян», «Корсет» і «Примарна нитка».

У «Сісі і я» грає Сандра Гюллер. Нещодавній фільм із нею «Анатомія падіння» отримав Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю. Українські ж глядачі можуть знати акторку за роботою в картинах «Неідеальний чоловік» і «Тоні Ердманн», які були у вітчизняному прокаті.

Одну з ролей у «Лінії» виконала Валерія Бруні-Тедескі («Літо ‘85», «Лише тварини» та «Як навіжені») — володарка Премії «Сезар» 1994 року, як найперспективніша актриса, а також Спеціального призу журі в категорії «Особливий погляд» Каннського фестивалю 2007.

Причина п’ята: фільми з програм найкращих фестивалів

Фільм-відкриття «Закохана в пустелі» — учасник офіційного конкурсу цьогорічного Берлінале.

«Сісі і я» — це також цьогорічна прем’єра Берлінського фестивалю. Фільм показали в секції «Панорама», до якої відбирають стрічки з яскраво вираженим політичним, гендерним або соціальним контекстом.

«Лінія» потрапила в добірку з офіційного конкурсу торішнього Берлінале.

«Ольга» вперше побачила світ у Каннах 2021 року, а українську прем’єру мала того ж року на Одеському міжнародному кінофестивалі.


Читайте також: У Києві відбудеться допрем‘єрний показ фільму «Танець з вогнем»

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024