Головна
>
Кіно
>

Чому варто відвідати «Тиждень швейцарського кіно»?

Чому варто відвідати «Тиждень швейцарського кіно»?

З 9 по 14 червня у київському кінотеатрі «Жовтень» відбудеться шостий фестиваль «Тиждень швейцарського кіно». У програму фестивалю ввійшли фільми, зняті у Швейцарії впродовж 2021–2023 років.

LiRoom є інформаційним партнером події, тож розповідаємо про 5 причин, чому варто відвідати цей фестиваль.

Причина перша: фестиваль з історією

Вперше Тиждень швейцарського кіно відбувся у 2017 році — його організували з нагоди 25-річчя встановлення дипломатичних відносин України та Швейцарії. І хоч це порівняно молодий кіноогляд, на його долю припало чимало перепон.

Від початку подія проходила в столичному кінотеатрі «Київ». Напередодні проведення фестивалю у 2019 році кінотеатр було зачинено через зміну орендаря, яка супроводжувалася блокуванням кінотеатру та акціями протесту. Тоді зірваний фестиваль перенесли в «Жовтень».

У 2020 році Тиждень швейцарського кіно вперше пройшов онлайн через обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19. У цьому ж форматі подія відбувалася й наступного року.

У 2022 році фестиваль не відбувся через повномасштабне російське вторгнення. Однак організаторам вдалося провести дводенну спецподію, на якій показали стрічку «Свята покровителька неможливого» швейцарського режисера Марка Вілкінса, який мешкає в Україні. І ось, у 2023 році, фестиваль повертається в його класичному кінотеатральному форматі.

Причина друга: female gaze у фільмах програми

Більша частина цьогорічної програми — три із чотирьох фільмів — роботи жінок.

Фестиваль відкриє історична біографічна драма «Закохана в пустелі» режисерки Марґарете фон Тротта. Знята за реальними подіями стрічка розповідає про кризу в стосунках письменниці-феміністки Інґеборґ Бахман і Макса Фріша — одних із найвизначніших письменників 20 століття.

Ще один історичний байопік у програмі — стрічка «Сісі і я» режисерки Фрауке Фінстервальдер. У центрі сюжету — графиня, яка стає супутницею найпопулярнішої жінки своєї доби — австрійської імператриці Сісі.

Третя картина фестивалю, знята жінкою — «Лінія». Режисерка Урсула Маєр («Щоденник мого розуму», «Мости Сараєва», «Дім») — найвідоміша жінка, яка представляє кінематограф Швейцарії. Драматичні події фільму розгортаються в сім’ї головної героїні, яка отримує судову заборону наближатися до родинного будинку після того, як ударила свою матір.

Кадр з фільму «Закохана в пустелі»

Причина третя: швейцарський погляд на Україну

На фестивалі також покажуть зняту за участі українських кінематографістів картину «Ольга». Швейцарія висувала фільм на здобуття Премії «Оскар» у категорії «Найкраща міжнародна стрічка». У картині йдеться про українську гімнастку, що має зробити складний життєвий вибір, доки в її країні відбувається Євромайдан. Це перша ігрова стрічка про Революцію Гідності.

Причина четверта: європейські кінозірки в кадрі

У фільмах цьогорічної добірки глядачі побачать уже знайомі обличчя.

Головну роль у картині «Закохана в пустелі» виконує Вікі Кріпс — найкраща європейська акторка 2022 року за версією Європейської кінопремії, зірка стрічок «Три мушкетери: Д’Артаньян», «Корсет» і «Примарна нитка».

У «Сісі і я» грає Сандра Гюллер. Нещодавній фільм із нею «Анатомія падіння» отримав Золоту пальмову гілку Каннського фестивалю. Українські ж глядачі можуть знати акторку за роботою в картинах «Неідеальний чоловік» і «Тоні Ердманн», які були у вітчизняному прокаті.

Одну з ролей у «Лінії» виконала Валерія Бруні-Тедескі («Літо ‘85», «Лише тварини» та «Як навіжені») — володарка Премії «Сезар» 1994 року, як найперспективніша актриса, а також Спеціального призу журі в категорії «Особливий погляд» Каннського фестивалю 2007.

Причина п’ята: фільми з програм найкращих фестивалів

Фільм-відкриття «Закохана в пустелі» — учасник офіційного конкурсу цьогорічного Берлінале.

«Сісі і я» — це також цьогорічна прем’єра Берлінського фестивалю. Фільм показали в секції «Панорама», до якої відбирають стрічки з яскраво вираженим політичним, гендерним або соціальним контекстом.

«Лінія» потрапила в добірку з офіційного конкурсу торішнього Берлінале.

«Ольга» вперше побачила світ у Каннах 2021 року, а українську прем’єру мала того ж року на Одеському міжнародному кінофестивалі.


Читайте також: У Києві відбудеться допрем‘єрний показ фільму «Танець з вогнем»

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Результати пітчингів «Тисячовесни»: що відомо про музичні проєкти-переможці
Закревська Оля Закревська Оля
18 Серпня, 2026
Колонки
Досить шукати «хороших» росіян, поки ми втрачаємо найкращих українців
Артем Рісухін Артем Рісухін
12 Серпня, 2026
Інтерв'ю
Велика розмова про український стендап: Антон Тимошенко
Закревська Оля Закревська Оля
13 Липня, 2026