Пісня за піснею. Паліндром розповідає про новий альбом

Сьогодні, 10 липня, вийшов новий альбом репера Паліндром. Це вже друга платівка сайд-проєкту учасника реп-угрупування Глава 94. Як каже сам Степан Бурбан, цього альбому не мало би бути, але виявилося, що саме Паліндром став майданчиком для його творчого розквіту.

Ми попросили Степана розповісти як писалися треки платівки та чим він намагався їх наповнити.

Слухати альбом на стрімінгових платформах.

1. Зачин

Альбом починається з зачину. Це джингл каналу УТ-2 періоду 90-х років. Це зміна мовлення між каналами 1+1 та УТ-2. Здається, музичний супровід до візуального інтро написала група Da Sintezatoros!

Розпочинається альбом із цього треку, бо має відбутися певний флешбек, квантовий стрибок назад в ту епоху, і саме з того ракурсу треба слухати альбом.

2. Календар

Написав я цю пісню завдяки такому маленькому календарику 95-го року, який поміщається в гаманець. Його знайшла моя дівчина Ляна на ремонті своєї майбутньої галереї на Стефаника. На календарі з одного боку малюнок на пожежну тематику для дітей, як берегтися від пожеж. Три свинки щось готують, а також є напис: сірий вовк нам не страшний. Цей лозунг я використав в пісні як хук.
Трек передає весь настрій альбому – такий ретроспективний, 90-ті роки, життя кипить: люди стають на завод, автобуси-тролейбуси починають їздити, мурашник починає бурлити… Календар – це буквальний сенс і підтекст. Він виступає порталом для повернення. Я ношу цей календар з собою і таким чином повертаюся назад.

3. Святковий

Це передальбомний сингл і на нього є кліп. Пісня про бетонні Карпати, які я щодня бачу з 5-го поверху свого будинку на Патона. Така аналогія проведена зі справжніми Карпатами, які є в кліпі, а також архівні кадри з життя гуцулів. У приспіві використаний всенародний хіт Золото Карпат, щоби додати треку максимально локальної атмосфери. Спочатку це мав бути кавер, але вийшло так, що я використав частково свої вірші та оригінальний приспів авторства Степана Гіги.

4. Більше Зла

Назва підібрана невипадково: створюється така фікція, ніби слова вирвані з контексту. Про це сам трек: люди часто виривають фрази з контексту і будують нові сенси, хоча так не є насправді. Я описую, що я це не сильно люблю.

Я звертаюся до свого потенційного слухача, який невпевнений в собі, та намагаюся йому пояснити, що всі проблеми насправді в його голові. Варто трошки додати самоіронії, посміятися з себе, адже шлях продовжується та всі бар’єри можна подолати.

Трек зроблений в колаборації з київським саундпродюсером і бітмейкером – Сиром. Ми з ним незнайомі особисто, але класно в соцмережах спілкуємося. Це єдиний трек на альбомі не на мою музику. Ось такий виняток.

5. Холод І Сніг (вірш Івана Коваленка)

Це трек на дитячу поезію шестидесятника-дисидента Івана Коваленка, який був, в першу чергу, педагогом і дитячим вихователем, писав дитячу поезію, не тільки дорослу філософію. Я знайшов в його вірші «Утома» щось дуже доросле – про безвихідь, про холод, про сніг.

На першому альбомі Про сьогодні, завтра і вчора є трек на вірш Івана Коваленка «За небеса». Це вже стало традицією. Я вирішив робити цей трек, бо це є якась особиста історія, пов’язана з цим поетом. Ми спілкуємося з його дочкою. Вона обіцяла мені після карантину надіслати його збірку.

6. Брюховичі 97

Це трек про конкретний спогад, конкретну ситуацію, точніше – про фотографію. Фотографія, на якій я стою дуже маленьким, наче горошинка, з бабцею Емілією Бурбан, невід’ємним образом моєї творчості. Ми стоїмо на фоні брюховецького золотого лісу і пісня про це. У цій пісні є передісторія до цього фото – про мої подорожі на Патона на першому велосипеді «Зайчик», про татовий «Опель», на якому ми їдемо в ті же Брюховичі. Це щось сакральне і особисте.

7. Пару Хвилин

Трек зроблений в холодній та скрябінський естетиці. Ця пісня про те, що я себе ніколи не почував живчиком-вєсєльчаком, а більш стриманим і закритим персонажем. Можливо, навіть готичним. Вся ця темнота, яку я з собою ношу, вона мене не гнітить, а навпаки – я відчуваю, що в нас якийсь союз і ми разом творимо.

Цю пісню треба слухати самому. Це трек-знайомство мене з кимось, хто мене до того не знав. І я кажу – я розкажу, хто я, а ти розкажеш хто ти, це займе пару хвилин, можемо поспілкуватися.

8. Сувенір

Це трек про любов. Банальний та без завуальованих речей. Про стан до і стан після. У мене був період, коли я відчував стагнацію. Після того як закохався – скинув із себе це тяжке мокре одіяло та видихнув на повну, відчув свободу всередині. Трек про те, що я прагну до того, щоби це берегти.

9. Потім (за участю Sonnium)

Трек зроблений з локальним молодим львівським репером, поетом та філософом Sonnium. У мене був вірш, написаний давненько, після поїздки в Чернівці. Він доволі депресивний, тягучий, навантажений. Я писав цей вірш хвилин 5-10 і роздуплився, коли він був написаний. Це якесь занурення в себе, я зовсім не пам’ятаю процес написання. Все відбулося як одна мить.

10. В Полі

В мене цей трек асоціюється з задимленим кутком мого району – зі Скниловом, з його киплячим життям та заводами: асфальтний завод, завод Лорта…

Я намагався провести контрасти – як поводить себе природа і як проходять механічні процеси, зроблені людиною. Заводи, залізниці і птахи, які летять. Мені хотілося проводити саме таку паралель. А на приспіві мотив такий, що люди перебільшують зі своїми проблемами і рвуть волосся на собі, а я просто малим у полі рвав траву.

11. Забудь

Трек є крайнім синглом перед виходом альбому. Він досить важкий і хтось проводив аналогію з треком 91 Кашляючого Еда. Щось схоже, як мінімум, у тематиці є.

Ідея пісні виникла після того, як я прочитав «Імперію янголів» Вербера. У романі була сцена, коли головний герой проходить реабілітацію після війни – він потрапляє у лікарню і закохується у медсестру, яка за ним доглядає. Це типовий кінематографічний сюжет. Попри це я вирішив його використати по-своєму. Мені дуже подобалося працювати з такими контрастами – співати про любов, але застосовувати порівняння «я люблю твої ніжні руки, коли вони колять мені галоперідол».

Трек має цікавий візуальний ряд. Це колоборація з львівським художником Андрієм Данковичем, який малює комікси. Судячи з цифр – людям не дуже зайшла робота, але я її сильно люблю.

12. Янголи

Трек написаний поза «альбомним марафоном», трохи раніше. Виник він як ідея в голові на концерті гурту Kurs Valut у Львові. Була дуже цікава атмосфера та антураж – приглушене червоне світло, а на танцполі танцюють люди. У мене виникла ця ідея, спостерігаючи як одні люди танцюють, а інші на них дивляться. Спала на думку така аналогія – з янголами, правильними та чистими, та демонами, які роблять все, що хочуть.

13. Райдуга

Трек про конкретний спогад – грозу на Патона. Мені було років 8-9, ми бігали за дім дивитися на блискавки, які над котельнею блимали кожну секунду. Ми спостерігали за грозою, а в середині була якась тривога в перемішку з захватом. А після грози ми бачили веселку. Це було неповторне відчуття.

Трек вийшов доволі метафоричним – я уявив, як би було, якби я полетів у ту веселку… Такий водограй думок.

Один з моїх найулюбленіших треків на альбомі, крім Сувеніру та Пару Хвилин.

14. Прекрасний Час

Останній трек на альбомі. Він як вистріл у скроню перед пресою.

Він про смерть та реінкарнацію, про народження і всю циклічність життя, про те, що коли ти народжуєшся – пам’ятаєш все з попереднього життя.

Трек філософський та глибокий, як і на першому альбомі завершальний трек Море. Вони схожі по своїй тематиці та глибині. Пісня про всі метафізичні речі, які мене оточують. По атмосфері він точно потрапляє в закінчення альбому.

Читайте також у рубриці «Пісня за піснею»:

Vakula про новий альбом, наповнений колабораціями

Ragapop розповідають про дебютний мініальбом

Our Atlantic розповідають про перший альбом українською

Jonathan Livingston розповідають про мініальбом «Дурман»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.