Лютий видався напрочуд продуктивним місяцем – кількість синглів, кліпів та навіть альбомів значно перевищувала показники січневих релізів не лише кількістю, а й якістю. Ми обрали найцікавіші з них та готові ними поділитися.
Нагадаємо, що ми запустили Patreon – збір грошей на підтримку проєкту. В одному із варіантів підписок ми пропонуємо нашим патронам ексклюзивний плейліст із новинками української музики, а також доступ до повної бази синглів та кліпів, що вийшли. Дізнатися більше можна тут.
Кліпи
Макс Пташник – поки ніхто не бачить
Льоша Бондаренко
DIY може бути цікавим та якісним. Цим кліпом Макс Пташник це демонструє. Він не намагається вичавити із невеликого бюджету вражаючий кліп чи модний саунд. Навпаки, у цьому релізі акцент робиться на щирості. На виході маємо приємну, легку, меланхолійну пісню, під яку хочеться курити на балконі та вдивлятися у вогні нічного міста.
Єдине, над чим варто було б ретельніше попрацювати – це текст. Навіть для типової балади про страждання за колишньою слова й рими тут аж надто банальні.
Фіолет – Коли усміхаєшся ти
Льоша Бондаренко
Чи то в мене період такий, чи це справді невимовно зворушливе відео. Я дуже ціню в артистах щирість і справжність. Той факт, що Колос випустив кліп із домашніх заготовок з подорожі зі своєю дружиною, змушує йому щиро вірити. По ходу кліпу виникає враження, ніби підглядаєш за чужим щастям. А далі вже в силу свого досвіду або засмучуєшся від заздрощів, або радієш за колег. Ну і окремо варто відзначити мелодійну й цікаву гітарну партію пісні.
Творча Школа Павла Табакова – Мріє, не зрадь
Льоша Бондаренко
Ці діти читають реп не гірше більшості артистів, які надсилають нам свої треки. Усе стильно, усе на своїх місцях. Відео прекрасно доповнює похмуру атмосферу аранжування. Дисонує лише вельми позитивний та мотивуючий текст Лесі Українки, але якби ці діти ще й про наркотики, тачки та тусовки читали, це було б… дивно.
[O] – Там, куди я йду
Льоша Бондаренко
Я доволі часто зустрічаю фронтвумен Олю в себе на районі. Скажу чесно, не завжди вона виглядає так само екзальтовано та життєрадісно як у кліпі. Але після цього відео мені здається, що коли вона проходить повз, то стає трохи більш сонячно.
Навіть попри те, що робота зроблена в одвічному українському стилі «ми з’їздили у відпустку і заразом відзняли кліп в екзотичних декораціях», тут це виглядає цілком логічно. Хороша, світла пісня, яка швидко в’їдається в мозок. Хотілося б, щоб [O] частіше випускали щось подібне.
Vinok – House
Льоша Бондаренко
Це світовий рівень. І кліпу, й пісні. Після цього кліпу Vinok варто масово запрошувати на фестивалі (коли вони оживуть) та підтримувати всіма засобами. Творчість Наталі та Іллі Тимченка принципово виділялася на фоні інших українських артистів ще за період Sphingidae. У новому проєкту вони стали прямолінйнішими та різкішими у своїх висловлюваннях. Тут відчувається і Florence + The Machine, і The Black Keys, і госпел. А відео – щось середнє між кліпом Sacrilege гурту Yeah Yeah Yeahs та Rekity Ані Бурячкової. Єдине, що варто було б підтягнути – якість запису. На фоні більш іменитих колег, відчувається неідеальність саунду.
Dantes – Более или менее
Катя Ятель
Коли Володимир Дантес повернувся із іронічним відеоомажем на Мне уже 20, складалося враження, ніби це реліз заради гайпу й жарту. Проте виявилося навпаки – уже скоро у співака вийде новий альбом, в який зокрема й увійде сингл Более или менее.
Свого часу Дантес здавався одним із найперспективніших випускників «Фабрики Зірок» – привабливий, із впізнаваним голосом, впевнений на сцені. Час пройшов, а вихідні дані не змінилися. Він досі робить приємну попмузику, яка заїдає в голові та викликає скоріше іронічну посмішку, ніж праведний гнів. Із Jerry Heil у співавторах тексту успіх його починанню гарантовано.
Ще б кілька синглів такого ж ґатунку українською і ціни йому б не було.
The Hardkiss – Косатка
Катя Ятель
Мені значно більше подобається The Hardkiss у цьому спокійному баладному звучанні. У піснях на кшталт Косатка слухачам вдається розчути не лише потужний голос Юлії Саніної (а він справді один із найсильніших на нашій сцені), а й метафоричність її лірики, а також чуйність, яку зараз на такому якісному рівні з поп-зірок представляє хіба що Тіна Кароль. Хочеться вірити, що це була не просто акція у рамках амбасадорства WWF, а й крок від феєричних клішейних образів до мінімалізму в усьому.
Диджитэк – Я психотропы
Катя Ятель
У нас так багато проєктів, які спекулюють на гуморі та іронії, і от перший, який напряму звертається до мене, як цільової аудиторії. Це смішно, це в’їдається у голову, цьому хочеться мати продовження.
Щодо відео у мене, щоправда, почуття змішані. З одного боку, відсилки до відомих пар, феєричний момент з баблерами та абсолютна кислотність картинки – це круто. З іншого – мене не полишає відчуття того, що відбувається настільки багато всього лише з метою, аби ми не помітили низьку якість зображуваного. Хотілося б, аби навіть у цілком гумористичних та іронічних проєктах артисти не забували, що створюють продукт, який комусь ще треба буде споживати.
ZACHEM – Музыка для секса
Артем Рісухін
Я не розумію, «зачем» роблять те, що вони роблять. Їх відео МДС (Музыка для секса) — це шизофазія під хардбас, яку сам гурт називає «камеді-реп». І хоча до репу це відношення ніякого немає, як і цей гурт до Томі Кеша або Little Big, МДС (Музыка для секса) своїм абсурдом вириває з пут серйозних треків, від яких вже потроху втомлюєшся. ZACHEM — той випадок, коли ти дивишся, як комаха потрапила у пляму бензину, та чекаєш або на кінець цієї історії, або на яскраву діч.
Anyanya Udongwo – Shine Your Light
Артем Рісухін
А можна все ж більше буду не про кліп? Він якось занадто безтолковий: і за продакшном, і за режисурою. Впродовж майже трьох хвилин нам намагаються різними образами донести дуже прості речі про shine your light та keep going. Занадто кострубато. Цьому просто не віриш.
А от чому віриш — так це самому Аняні. Співаку вдається балансувати у своїх мелізмах, відчувати музику. Навіть там, де музика не витягує в аранжуванні, етнічні елементи спасають. Shine Your Light періодами звучить так, наче вона створена під Євробачення. Але завдяки Аняні, ця пісня запам’ятовується хоча б на деякий час.
Jamala – Жалі (feat alyona alyona)
Артем Рісухін
Один із найкрасивіших українських кліпів цього року so far. І за постановкою, і за візуальною подачею. Жалі чіпляє з перших секунд та, пульсуючи, проносить крізь канву двох головних ліній Сусани Алімовни та Альони. У цю кольорокорекцію не можна не закохатись.
Наскільки виразно виглядає картинка, настільки ж однотипно звучить цей трек. І за аранжуванням, і за передбачуваністю вокалу Джамали та читки Альони. Я не зовсім розумію, чому alyona alyona не еволюціонує як реперка у якісь нові форми.
Жалі звучить так, як має звучати якісних фіт двох талановитих виконавиць. Але водночас, це саме фіт, а не повноцінна композиція. Тому, він губиться на фоні чудового відео. На жаль.
mama13 – работник месяца
Артем Рісухін
Сурен Томасян aka mama13 — яскравий приклад того, як талановитий продюсер не завжди може відчувати свою музику так, як він відчуває творчість інших. Работник месяца прекрасна робота з точки зору аранжування, якій не вистачає головного — харизми та відчуття. Проблемний вокал, побутовість текстів без граму поетичності.
Ще більше неоднозначності додає кліп. Він занадто намагається не бути Серфером LatexFauna, втім, саме у цього кліпу можна було б повчитися, як робити і сторітелінг, і апелювати до емпатії. Работник месяца створений за непоганими лекалами, але цього ой як замало.
Сингли
Redemption – If We Came Now
Льоша Бондаренко
Такий прямолінійний каліфорнійський панк на межі з хардкор-панком. Настільки прямолінійний, що я аж знову відчув себе в 2007 році десь в районі клубу «Барви». Але це й добре. У цій музиці відчувається чесність та відсутність спроб комусь нав’язатися. Схоже, що гурт просто робить те, що їм по кайфу. А таке й слухати приємно.
LETAY (feat Yurcash) – Цей день
Льоша Бондаренко
Мені ця пісня чомусь нагадала епохальний трек Руслани У ритмі серця (так, той що з реклами Київстар). Певне через те, що востаннє нові пісні в стилі цього треку виходили приблизно тоді ж, у часи, коли люди користувалися кнопковими телефонами. Але в цьому є своя чарівність. І в олдскульній подачі «веселої пісні під свято, щоб тематично вписатися у формат». І в самоіронічному куплеті Юркеша із автоалюзіями на Менуети. У цьому відчувається світла ностальгія, а не паразитування на поп-музиці нульових.
Zwyntar – Кажани
Льоша Бондаренко
Я давно не був у такому захваті як коли вперше побачив це відео. По-перше, такому підходу до лірик-відео варто позаздрити ледь не всім українським гуртам. По-друге, суміш фолку з акустичним роком, сатанізмом та готичною естетикою – це неймовірно і цікаво.
Це настільки круто, що навіть важко описати. Від фрази «Місяць круглий, як срібна монета на очах сатани» до кантрі аутро в стилі Отіса Редінга, яке ідеально розвиває пісню.
Mokosha – Лелеки
Льоша Бондаренко
Ми б і не дізналися про цей проєкт, якби не писали рекапи на «Голос країни». Це Катерина Сивун, яка не змогла пройти сліпі, виконуючи пісню Дай руку мені, але вразила своїм аранжуванням.
Лелека – доволі сирий трек, у якому відчувається значний талант виконавці. Тут намішано багато жанрів і стилів, але вони не розповзаються по ходу виконання, а доповнюють одне одного. Від канонічної поп-музики через речитатив до фолкових мотивів. Дуже цікава композиція, яка звучить поки що надто самодіяльно. Але її достатньо, щоб уже зараз чекати на нові треки та розвиток Mokosha.
Jerry Heil – Не бейбі
Катя Ятель
Не Бейбі – саундтрек до новоканалівського шоу «Від Пацанки до Панянки», про який я нещодавно писала у своєму телеграм-каналі. Його ціль – доречно звучати у моменти тріумфу учасниць із важкою долею й при цьому вдало відтіняти їхні драматичні переживання. Як глядачка, скажу, що сингл абсолютно відповідає поставленій задачі.
Але, на щастя, Джері вдалося зробити трек, який цілком може існувати самостійно. А це задача зовсім іншого гатунку. Перша пісня оновленної ютуб-зірки, яку я додала до свого плейліста.
alyona alyona – Коли ховають молодих
Катя Ятель
Цей сингл присвячено роковинам смерті Романа Дідика. Дідик був громадським активістом, який, зокрема, брав участь у колоні примирення між футбольними фанатами ФК Металіст і ФК Дніпро, а також у Марші Єдності в Харкові на річницю Революцію Гідності. На цьому марші відбувся теракт, в результаті якого загинув Роман та ще троє чоловіків. Йому було 15 років.
«Хай з нами роблять, що хочуть. Вони ж бо не знають, що наші тіла – то насіння», – одна із найпотужніших фраз в українських піснях за довгий час.
YUKO – Зима
Катя Ятель
UPD: У першій версії «Зорепаду» ми помилково написали, що це авторський текст гурту, що мімікрує під народну творчість. Перепрошуємо за помилку.
Зима – це черговий приклад вдалої роботи, що повністю виконано у стилістиці дуету Юлі та Стаса. Мені трішечки шкода, що після спроби написати власний трек (Sorry), вони повернулися до переосмислення народної творчості. Ми вже знаємо, можливості та здібності дуету. Тепер хотілося б почути сенси, які хотіла б донести Юля Юріна до своїх слухачів. Її власні, а не виплекані століттями.
They Drink Champagne – Lost And Polarized
Артем Рісухін
«– Які ваші слабкі сторони? – Я занадто відданий роботі». Так і тут. Слабкі сторони цього треку — це стандартний, «під кальку» постпанк. Але саме це і робить цей трек чудовим. Зрозумійте мене правильно, копіювання — це зло. Тільки They Drink Champagne не копіюють, вони крадуть: від Interpol до Say Hi. Lost And Polarized не створений за оригінальними лекалами, тим не менш, його хочеться ставити на репіт. Іноді — це єдине, що має вагу. Дякую, що не кавер на Буерак.
Незабаром ми розповімо про найцікавіші альбоми лютого, а поки можете подивитися наше нове шоу – «Хоум Шоу» з Олексієм Бондаренком. У гостях – фронтмен гурту LatexFauna Діма Зезюлін. Окрім різного фану та відвертих запитань, наприкінці відео ви зможете першими почути майбутній сингл гурту – Косатка.
Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: