У лютому мале незалежне видавництво ist publishing відзначило свої 5 років. Засноване 2017-го в Харкові, сьогодні воно є одним із головних постачальників книжок про мистецтво і культуру в Україні. З початком повномасштабного російського вторгнення команда продовжила роботу, а ще — взяла участь у Венеційській бієнале, представила країну на Франкфуртському книжковому ярмарку і навіть перевиконала річний видавничий план.
Ми поговорили з видавчинями ist Катериною Носко й Анастасією Леоновою та його головним редактором Борисом Філоненком про те, як вони адаптувалися до війни. Редакція розповіла нам про свіжі книги, Венецію, Франкфурт, свої зміни, успіхи та подальші плани.
По-перше, книги
ist publishing було засноване в Харкові, проте згодом почало базуватись у Києві. Катерина розповіла, що пів року до повномасштабного вторгнення в них уже працювала команда з 8 людей, був офіс на Подолі, а в Харкові лишалися тільки склади. Після 24 лютого редакція була вимушена повернутися до початкового складу (Катерина, Анастасія, Борис) і залишити свій офіс. Книжки довелося евакуювати.
«Насамперед ми намагалися зберегти все те, що в нас було. Наші друзі й колеги, зокрема ті, які займались евакуацією творів мистецтва, допомагали нам перевезти книжки на більш безпечні території. За півтора місяця ми змогли перемістити склади з Харкова у Хмельницький», — розповіла видавчиня.
Крім операційних процесів, команда продовжувала займатися видавництвом і продажем книг.
«Були відважні друкарі, які продовжували виконувати те, що не встигли зробити до 24-го. Вже у березні ми отримали наклад “Розмов про архітектуру” Богдана Волинського й Олега Дроздова. Це було дуже неочікувано, наче попереднє життя увірвалось у теперішній стан речей. І паралельно в нас йшла робота над книжкою до національного павільйону України на Венеційській бієнале — “Павло Маков. Фонтан виснаження. Acqua Alta”.
Анастасія пригадала, що в перший час не могла повірити у те, що люди продовжують купувати книги:
«Спочатку це були міжнародні замовлення з коментарями на кшталт “Відправите, коли зможете. Це так, просто підтримка”. Потім, коли прийшов наклад “Розмов про архітектуру”, ми ризикнули відкрити продажі. На великий подив, замовлень було доволі багато. І це дуже підтримувало — що в нас є своя аудиторія, є читачі, яким ми потрібні».
Київ → Венеція
Цьогоріч ist publishing є партнером українського павільйону на Венеційській бієнале — одній із провідних виставок сучасного мистецтва. А Борис Філоненко став одним з її співкураторів, разом з Марією Ланько і Лізаветою Герман. У видавництві вийшли 2 версії каталогу — англомовна та україномовна. Він присвячений роботі «Фонтан виснаження» художника Павла Макова.
Попри повномасштабне вторгнення робота над проєктом майже не зупинялася.
«Із цією книжкою сталося так, що останній день внесення правок, який ми запланували з дизайнерами, був 24 лютого. Ця фінальна редакція досить сильно розтягнулася, бо в команди був запал внести ще чергу правок. Загалом стояло питання, чи маємо ми якось змінювати проєкт і каталог зокрема. Але книжку ми зберегли в тому вигляді, в якому вона й планувалася. Додали єдину сторінку з подяками тим, хто підтримав павільйон після 24 числа. Отож у нас вийшло два таких списки», — розповів Борис.
«Фонтан виснаження» — інсталяція, проєкт якої Павло Маков створив ще в 90-ті роки, проте сьогодні її сенс, за словами Бориса, став більш глобальним.
«Мені здається, цей проєкт в тому числі про те, як контекст впливає на роботу. Архітектор Куба Снопек сказав, що фонтан і зокрема книжка — про те, як трансформується ідея. Художник майже 30 років йшов до того, щоб втілити ідею, яку він в інших умовах, у 90-ті роки, не мав можливості реалізувати технічно і політично. Книжка ж є чимось на кшталт фіксації процесу, як ідея багато разів змінюється — і візуально, і за змістом».
Last Supper Before the War
Одним із цікавих проєктів, який реалізувало видавництво під час війни, став зін (аматорське малотиражне видання) Last Supper Before the War. Його створили для виставки у Монреалі, а потім вирішили зробити наклад і для України.
«У нас є знайомий художник і куратор Крейг Леонард із Канади. Він уже давно слідкує за нашою діяльністю та підтримує нас. І от його запросили як художника взяти участь у виставці в Монреалі на тему resistance. Він написав нам в інстаграмі, що недостатньо знає про війну, але думає, що ми могли б допомогти. Отож ми вирішили зробити спільний проєкт. Почали міркувати, що це може бути, і Крейг дав ідею книги, яка також буде об’єктом у виставці», — розповіла Анастасія.
Борис став автором ідеї та упорядником зіну, а заразом — одним із його героїв. Працюючи над ідеєю, він хотів розповісти, що змінило для нас саме це вторгнення, адже війна триває вже 8 років.
«Я зрозумів, що є не так вже й багато подій, які я асоціюю з довоєнним часом. Але була одна, про яку я точно знав, що вона була до, — це вечеря, яка планувалася як “довоєнна”. Вона була останньою перед вторгненням, отож стала точкою відліку, після якої кожен її учасник мав свою історію. Я обрав побутовий погляд, щоб розповісти про те, як для кожної людини війна розвивалася, як хто на неї реагував, хто що вважав за потрібне викладати в соцмережі. Був час, коли ми всі комунікували одне з одним на дистанції».
За словами Бориса, соцмережі і те, що історія війни розказана художниками та письменниками, стали засадничими ефектами книжки. Меседж автора був зокрема у тому, щоб читачі спостерігали за цими людьми й надалі, а історія продовжувалась.
Франкфурт ← Київ
Крім Венеції, ist цього року вперше поїхали на найбільший книжковий ярмарок світу — Франкфуртський. Катерина розповіла, що спочатку вони з організаторами планували провести лише презентацію книги «Довідник безбар’єрності», але згодом їм запропонували ще й зробити стенд свого видавництва.
«Ми подумали, що було б класно зробити колективний стенд з українськими виданнями, отож запросили ще 7 видавництв до участі. Так вийшов стенд, де ми показуємо фотокниги, артбуки або просто текстові книги з потужною візуальною частиною».
«В якийсь момент мені здавалося, що ми замалі для такого величезного Франкфурту, але ця спроба представити Україну колективно, через таку сумісну роботу з іншими видавцями, мені здається, була дуже вдалою», — додала Анастасія.
Борис пояснив, що мета ярмарку зокрема й у налагодженні зв’язків у професійній спільноті:
«Франкфурт — більше бізнес-подія. Це не про просвітництво й не про дипломатію для широкого кола людей. Там підписують контракти, знайомляться тощо. Однак зараз присутність України на культурних подіях трохи змінює їхні наповнення та сенси. У нашому випадку це була спроба розказати про себе з точки зору того, хто ми, з точки зору сенсу, з візуальної».
Насамкінець ентузіазм
На питання «Що за час повномасштабного вторгнення було для видавництва найбільш особливим?» Катерина відповіла, що 8 виданих книжок, бо зазвичай ist випускає 6–7 на рік.
«Ми передивилися структуру видавництва, як воно функціонує, які напрями нам краще відкласти, а які розвивати зараз», — розповіла вона.
«У лютому нам виповнилося 5 років — і це додатковий елемент для роздумів. Зараз ми маємо нові ідеї щодо подальшого розвитку. Війна суттєво на це вплинула», — доповнив головний редактор.
За словами Анастасії, в роботі команді дуже допомагає ентузіазм, а також розуміння того, що часу на видання книг зараз обмаль:
«З’явився новий фактор — ми не зовсім можемо планувати роботу. У спокійні часи видати книгу займає від року до двох-трьох. Але ми маємо робити це зараз. Попри все працювати багато і швидко. Це складно, бо ми невелике видавництво, але ми стали ще більш відповідальними. І я бачу те ж саме в людях, які працюють разом з нами».
«За майже 6 років ми напрацювали велике коло друзів та партнерів, і зараз цей кредит довіри нас дуже підтримує. Люди в критичних ситуаціях допомагають нам. І ми обираємо допомогу, співпрацю, шлях робити книжки, навіть якщо це дуже складні часи», — додала Катерина.
Матеріал створено та опубліковано в межах проєкту «MC2C (Media City to City): Creating city-to-city media connections for local and Ukrainian diaspora audience needs». Його реалізує Львівський медіафорум у партнерстві з Thomson Media та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
Читайте також: Тексти Хвильового й Підмогильного, архіви КГБ та фентезі на реальних подіях: добірка новинок від українських авторів
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: