Відчиняй

Відчиняй свої двері для нас, відчиняй вже тепер
Доки чуєш цей біт, адже він тебе впер.
Доки ти чуєш стук десь поміж ребер.
Доки ти пам’ятаєш себе.

Чуєш мій клич!
Біля мене сотні невідомих облич.
Біля мене світло, хоча зараз ніч.
Біля мене біт, знаєш, це моя річ.
Біля мене кач. Біля мене блиск і вогні,
Біля мене близькі мені,
Біля мене тиск і магніт.
Біля мене всі, а ти – ні.
Ти до мене йдеш,
Сяєш мільйоном пожеж,
Ти до мене хочеш, авжеж.
Біля мене не існує меж.
Кожен – це ціль,
Кожен – це мішень.
Я своїм словом зриваю кліше.
Ти чуєш, моншер? Ти чуєш цей звук?
Біля мене море вгору піднятих рук.
Біля мене воду вбирає мій грунт.
Біля мене ті, хто перевернуть цю гру!
Оу, біля мене сонячно знов.
Біля мене слово любов.
Біля мене тільки ті, хто почули «Агов!»
Серед купи розмов, між високих будов.
Чуєш клич настано-вчий і не мовчи.
Біля мене той, хто літає, мов чиж,
І шукає своїх серед цих оченят.
А ти нам відчиняй, чуєш, нам відчиняй.

Відчиняй свої двері для нас, відчиняй вже тепер
Доки чуєш цей біт, адже він тебе впер.
Доки ти чуєш стук десь поміж ребер.
Доки ти пам’ятаєш себе.

Знаєш, як так?
Нове покоління наступає на старт,
Нове покоління відкриває свій чарт.
Море по коліна і зухвалий стріт-арт,
Дикий азарт. Загартований дух.
Моє покоління починає свій рух,
Ми перегортаєм сторінку стару,
Ставки максимальні сьогодні на гру.
Ти піймай цей грув, ти почуй мій клич:
Нове покоління то є сотні облич.
Нове покоління – то людей лабіринт.
Нове покоління задає тобі ритм.
Ти палай, гори, палай, гори.
Моє покоління вже чекає прорив!
Не дивися з гори, не кажи «ай яйяй»,
А ти нам відчиняй, чуєш, нам відчиняй.

Відчиняй свої двері для нас, відчиняй вже тепер
Доки чуєш цей біт, адже він тебе впер.
Доки ти чуєш стук десь поміж ребер.
Доки ти пам’ятаєш себе.