Сучасне українське кіно відображає багато релевантних тем із життя українців і секс одна з них. Комедії, драми та трилери — в усіх цих жанрах, так чи інакше, фігурували сцени сексуального характеру.
LiRoom зібрав шість українських фільмів зі сценами сексу, а журналістка й кінокритикиня Альона Шилова аналізує, як вони виглядають та наскільки майстерно зроблені.
Також ми зібрали реакцію працівників простору сексуальних знань LOVESPACE на ці кадри з позиції глядачів. А як бонус — промокод для наших читачів та читачок.
«Мої думки тихі» (2019), режисер Антоніо Лукіч
Еротика — це не тільки про секс або зображення статевого акту. Фільм може бути глибоко еротичним і не мати жодного зображення оголеного тіла чи фізичних контактів (підтвердженнями цього є «Любовний настрій» Вонга Кар Вая, чи, наприклад, фільм 2022 року — «Рішення піти» Парк Чхан Ука).
Ця теза стосується і сцени зі стрічки «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, де головний герой, у спробах записати звуки папуги, починає загравати з власницею пташки (за її власної ініціативи). Як і весь фільм, цей фрагмент має гумористичний настрій, але тема бажання та сексуального потягу не висміюється у злій манері, натомість вона показана м’яко і майже меланхолійно (особливо це стосується власниці папуги, яка, явно сумуючи за чоловіком та доторками, ненав’язливо, але впевнено спокушає головного героя).
«Важливо, що тут немає неприродних та натренованих рухів. Перша спроба контакту рук, грудей, вуст, можливо, і виглядають кострубатими та невпевненими, проте вже зовсім скоро вони починають входити в смак, палаючи бажанням більшого», — ділиться враженнями комірник LoveSpace Антон Іщук.
«Стоп-Земля» (2021), режисерка Катерина Горностай
Зображення тілесності та оголеного тіла досі може викликати здивовані зітхання в кінотеатрі. Саме такий звук на прем’єрі «Стоп-Землі» почула наша журналістка Альона Шилова, коли на екрані з’явився кадр грудей головної героїні. Ця сцена є цікавим прикладом того, як сучасний український кінематограф зображує фізіологічні аспекти дорослішання підлітків — головна героїня стоїть гола перед дзеркалом, розглядаючи своє тіло. Сцена триває всього 30 секунд, але вона просякнута ніжністю та чуттєвістю. У ній немає експлуатації чи сексуалізації, це просто буденний епізод життя, який знайомий усім, хто пройшов крізь радощі пубертату.
Дивитися фільм: Takflix.
«Мені подобається, що в деяких сучасних фільмах уже немає сексуалізації та об’єктивізації жінки. Цей кадр здався мені дуже близьким, бо саме так я і сама іноді розглядаю своє тіло, таке не ідеальне, але моє. Здається, що саме такі сцени в якихось моментах навіть допомогли мені прийняти своє тіло. Більше такого!» — каже онлайн-менеджерка LoveSpace Христя.
«Свінгери» (2018), режисер Андрейс Екіс
Фільм «Свінгери» подавався як комедія про секс. З огляду на консервативні погляди, які досі притаманні багатьом українцям, це могла б бути дотепна історія, яка б вдало жартувала над болісними аспектами табуйованості. Могла б, але нижчеописаний фрагмент убиває всю надію.
У сцені присутні три пари, кожна з яких, за задумом, має досягти «піку» сексуального задоволення. От тільки в сцені немає нічого ані комічного, ані сексуального. Є спроби в недолугий гумор у стилі «подивись, який у мене великий член», але навіть ці безпросвітні моменти повністю перебиває сюжет однієї з пар, у якій чоловік мало не ґвалтує жінку. Героїня каже, що вона не хоче займатися сексом, що вона не готова і просить дати їй спокій, але це обігрується як жарт, у той час, як чоловік навіть не думає хоча б на секунду сприйняти її слова серйозно. Якщо таке зображення статевого акту й може викликати сміх, то хіба що істеричний, адже вкрай важко побачити щось кумедне, а тим паче еротичне, у сцені, де чоловік розсуває ноги жінки проти її волі.
Читайте також: Жіночий гнів та жанр rape&revenge: як ставлення до зґвалтування змінювалося в культурі та кіно
Дивитися фільм (на свій страх і ризик): 1+1 video.
«Фрагмент цього фільму точно не викликає збудження. Герой Михайла Кукуюка, здається, звик до подібного поводження із жінками й він тут найбільший мудак. Якщо зовсім коротко — то це не еротика й не кіно зовсім. Я тут бачу просто години роботи з психотерапевтом для героїв, після цієї пригоди», — коментує комірник LoveSpace Олексій Воронкевич.
«Віддана» (2020), режисерка Христина Сиволап
Створений за мотивами роману «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, фільм фокусується на дівчині Стефанії, яка працює служницею в Аделі та її чоловіка Петра. Між трьома героями утворюються пласт взаємин із ревнощів, симпатій та закоханості. Упродовж усієї стрічки режисерка заграє з темою одностатевих стосунків, натяки на які проявляються між Стефанією та Аделю (а також між Тіною Кароль та Юлією Саніною в офіційному кліпі-тизері фільму – прим.ред.). Таке розставлення акцентів є незвичною для українського кіно, адже серед сучасних українських фільмів немає повнометражних стрічок, які виносили б гомосексуальні взаємини у центр сюжету. І, хоча у фільмі є й сцени більш відвертого характеру, окремо запам’ятовується та, де Аделя приходить до Стефанії перед сном та лягає поруч із дівчиною в ліжко, говорячи про свої почуття.
«Здавалося б, не сказавши нічого за таку коротку мить, можна показати все. Але не словами, а дотиком. Дотики вкрай важливі», — ділиться менеджерка LoveSpace Ірина Мартинюк.
«Атлантида», (2019) режисер Валентин Васянович
Події стрічки розгортаються у 2025 році, після перемоги України у війні з Росією і повернення окупованих територій. Сцена сексу відбувається ближче до фіналу стрічки. Головні герої (ролі яких втілили Андрій Римарук — колишній розвідник, який пройшов війну на Донбасі та парамедикиня Людмила Білека) перебувають у машині, у якій перевозять тіла загиблих. Режисер Валентин Васянович відомий своїми довгими кадрами та монотонністю наративу, тому його стиль не оминув і цю сцену — знята з одного ракурсу та одним кадром, вона показує весь акт коїтусу від початку й до кінця.
Дивитися фільм: Megogo.
«Життя триває — і це нормально, воно йде поруч зі смертю. Водночас секс тут поданий із відверто чоловічої перспективи: нічого про петинг, куні, стимуляцію клітора. Він стрімко починається пенетрацією (до якої претензій немає, вона якраз доволі реалістична) і нею ж і обмежується, закінчившись чоловічою еякуляцією. Жіночого оргазму немає й у кадрі це наче нікого не турбує. Окрім того, секс незахищений, що матиме свої наслідки (привіт, ЗПСШ та незапланована вагітність)», — консультантка в шоурумі LoveSpace Марина.
«Секс і нічого особистого» (2018), режисерка Ольга Ряшина
Стрічка є адаптацією канадського фільму 2012 року «Мої бентежні сексуальні пригоди» й розповідає історію Сергія, який, після відмови дівчини на його пропозицію та низьку оцінку його сексуальних здібностей, ставить собі ціль стати справжнім супергероєм у ліжку. Головний герой реалістично відображає ніяковість багатьох українців у діалогах про секс, що підтверджується і сценою його знайомства зі стриптизеркою Діаною, яка далі стає його «секс-Йодою». На відміну від Сергія, вона не боїться використовувати слово «вібратор», чітко дає визначення своїй професії й загалом почувається комфортно у своїй сексуальності. Попри місцями кострубатий сюжет та не завжди вдалі жарти, фільм залишає по собі приємне враження. Зрештою, після «Свінгерів» будь-яка українська комедія про секс, яка не висміює зґвалтування, уже може вважатися перемогою.
Дивитися фільм: sweet.tv.
«Сценарно це схоже на найбільш стереотипний японський хентай, який втілює всі “вологі мрії” мене інфантильного 13-річного. І це погано, (не)робіть так. Однак, як для такої відносно консервативної в плані сексуальності країни, як наша, це досить “нахабне” зображення цієї тематики. Зроблено кривенько, але нехай. Там можна прочитати позитивні наративи, якщо дивитися під певним кутом», — каже комірник LoveSpace Іван Мельник.
До дня Святого Валентина редакція LiRoom має для своїх читачів особливий подарунок. За промокодом liroom ви можете отримати знижку 10% на товари секс-шопу LoveSpace, яка починає діяти з 15.02.2023 року.
Слухайте також: Плейлист розбитого серденька — сумні українські пісні до Дня святого Валентина
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: