Головна
>
Інтерв'ю
>

«Мета — щоб кожен рівнянин був амбасадором свого міста». Як у Рівному розвивають культуру

«Мета — щоб кожен рівнянин був амбасадором свого міста». Як у Рівному розвивають культуру

У 2021 році три українські міста отримали підтримку від проєкту EU4Culture на розробку стратегій розвитку культури на найближчі роки. 

Загалом організатори програми отримали 70 заявок з 5 країн. За результатами відбору, в Україні фінансування в розмірі 30 тисяч євро отримали Рівне, Вінниця та Одеса, про які ми розповідали раніше.

Очільниця міського управління культури й туризму Наталія Лозовська та керівниця ГО «Агенція сталого розвитку міста» Олена Хмельник вважають, що у Рівному є чимало туристичних магнітів та консолідована культурна спільнота.

В інтерв’ю Лірум вони розповіли, чому місто досі не мало напрацьованої стратегії культурного розвитку, які мистецькі проєкти місто впровадить найближчим часом і що треба знати про Рівне людям, які відвідують його вперше.

Фото надала Олена Хмельник

Як почалася ваша співпраця з Eu4Culture? І чи було культурне стратегування представлене в Рівному раніше, наприклад, у Стратегії розвитку міста?

Наталія: У Стратегії розвитку міста є підпункт про культуру, але він настільки відірваний від реальності, що там нічого коментувати. Ідея зародилася з того, що ми хотіли створити майданчик, що об’єднує культурних дієвців.

В місті працюють ГО в галузі культури, а також культурні інституції, які належать до підпорядкування області, але діють у межах міста. Зазвичай, пересічному рівнянину чи туристу байдуже, у якому підпорядкуванні знаходиться той чи інший заклад, хто є організатором того чи іншого фестивалю — вони отримують культурний продукт і загалом оцінюють його за емоційним сприйняттям. Комунальні колективи дуже відрізняються від громадських організацій, і це виразно проявилося під час пандемії, а згодом під час повномасштабного вторгнення. Всі працюють у різних умовах, але всі є творцями культури в межах Рівненської громади. 

Фото надала Олена Хмельник

Олена: Якщо говорити у контексті стратегування, то дійсно, в стратегії як операційної чи стратегічної цілі розвитку міста не було акценту на культурі. Буквально у двох словах було сказано, що це «комфортне місто для життя». Ми чудово розуміли, що це величезний сектор, який може працювати хаотично. Моніторили, що можна зробити в нашому місті і як залучити фінансування. Так почали співпрацю з Eu4Culture. Що дуже класно — різні сторони мислять однаково, ми на одній хвилі. 

Скільки людей було залучено до процесу розробки й скільки часу знадобилося на стратегію?

Олена: Розробка Стратегії включала три етапи. На першому етапі, при поданні проєктної заявки, ми згенерували команду з близько 10 людей. Коли виграли грант на написання самої стратегії, то намагалися охопити різні сфери стейкхолдерів культури, тобто представників влади, громадського сектора, артменеджерів тощо. На цьому етапі в нас було залучено  60-70 людей, які постійно брали участь у наших заходах. По завершенню розробки стратегії й дотепер у нашому постійному листі контактів є понад 120 стейкхолдерів. Тут варто наголосити, що серед стейкхолдерів є як окремі митці, так і цілі інституції, що налічують кілька десятків осіб. 

На кожному етапі розробки ми намагалися долучити саме ту цільову аудиторію, якої стосувалося певне питання, то вийшло велике охоплення. Іще до завершення роботи над Стратегією, ми побачили її в дії: коли почали між собою об’єднуватися різні інституції й робити спільні проєкти, вигравати гранти.

Фото надала Олена Хмельник

Навіть коли проходили етап погодження з депутатським корпусом, від якого було багато питань — ми були спокійні та впевнені, що ця стратегія буде в дії, бо її підхопило дуже багато стейкхолдерів. 

А про яких саме стейкхолдерів йдеться? Що це за люди й що за інституції?

Наталія: Коли ми формували першу групу, надважливо було залучити різних представників з різних сфер. Серед них є фотохудожник, краєзнавець, історик, представники комунальних установ, громадських організацій, установ обласного підпорядкування. Також серед них були представники університетів, музичного училища, музичної та художньої школи. По одному представнику з цих інституцій ми запросили на першу зустріч, а далі мережа розрослася і масштабувалася. Ми не можемо виокремити когось із них, бо всі працюють в єдиному замку, плечем до плеча. 

Олена: Досить виразний осередок — Рівненська обласна філармонія. Це про вирощування проактивних дієвців, і в нашій Стратегії про це також йдеться. У перших етапах реалізації Стратегії ми в тактику заклали роботу над розвитком людського капіталу. Важливо вкласти кошти не в обладнання чи інфраструктуру, а саме в людей. 

Фото надала Олена Хмельник

На початкових етапах роботи над Стратегією всі міста проводили певні дослідження. Наприклад, Одеса досліджувала міфи міста, Вінниця досліджувала феномен вінницькості. А що досліджували у Рівному?

Олена: Мапування, туристичні магніти для подальшої промоції, розвиток інституцій. Хотіли також дослідити ідентичність, але через війну відмовилися від цього дослідження, а кошти переспрямували на створення локацій для чотирилапих єнотів-ВПО.  

А про які саме туристичні магніти йдеться?

Олена: Був сформований ТОП-10, в якому парк історичної реконструкції Оствиця, Підземелля, Зоопарк, парк на Грабнику. 

Наталія: Нам важливо було зробити мапування всіх наших магнітів і локацій, з якими ми можемо працювати в межах цієї діяльності. Бо важливо залучати інші локації для культурних активностей.

Якщо говорити про культурні активності та посилення туристичної привабливості — які заходи в цьому напрямку прописані у Стратегії?

Олена: Одним із ключових стратегічних напрямків є реновація локацій. Ми переосмислюємо наявні локації в місті й на період реалізації Стратегії обираємо шляхом пріоритизації щонайменше п’ять із них, аби працювати з ними й переосмислювати їхнє призначення. Думаю, що однією з таких локацій може бути парк на Грабнику, де ми говоримо про амфітеатр між школою та Палацом дітей та Молоді. Є мета знайти фінансування, оновити його, аби це місце використовувалося за призначенням. Крім того, одним із флагманських проєктів цієї Стратегії є створення Мультикультурного об’єднавчого хабу. Ми зі стейкхолдерами називаємо його МОХ.  Це мегавеличезний проєкт, який розрахований на 10-15 років, з величезними інвестиціями. 

Якщо говорити про інші флагманські проєкти, то це створення нових фестивалів, повернення і масштабування в сталі фестивальні проєкти, які відбувалися раніше. Це і про гастрономічну спадщину, і про спадщину князів Любомирських тощо. 

Фото надала Олена Хмельник

Наталія: Якщо ми говоримо про фізичну реалізацію Стратегії, то яскравим прикладом може стати Готичний сад Органного залу. Це локація, яка роками була захаращена, а нині вже є проєктно-кошторисна документація, візуалізація, і шукаються кошти для втілення в життя цих напрацювань. Наприклад, для Бібліотеки №10 було створено концептуальну візуалізацію її перетворення на публічний бібліотечний хаб.

Робота ведеться по кожному напрямку. Вже у квітні-травні, на початку червня, планується реалізація двох проєктів. Один із них  зосереджений на рівнезнавстві й піднесенні гордості за місто серед жителів, — це пілотний проєкт, орієнтований на дитячу аудиторію. Інший проєкт буде реалізовано в парку імені Тараса Шевченка, анонс вже найближчим часом.

До речі, а наскільки Стратегія адаптована до викликів повномасштабної війни? Адже тут йдеться не лише про фізичні загрози, а й про суспільну складову, як-от, міграція населення, зміни певних культурних векторів.

Наталія: Сфера культури вирізняється своєю гнучкістю, адаптивністю та чутливістю. Митці та культурні діячі, здається, першими реагують на будь-які зміни, коливання та настрої в суспільстві, пропускаючи все через себе. Зміни та адаптація відбуваються на щоденному рівні, залежно від поточних обставин. Якщо сьогодні ми відчуваємо потребу в змінах, то сьогодні ж ми й адаптуємо форми діяльності, можливо, трохи коригуючи напрям руху вправо чи вліво, але загальний вектор нашого руху залишається незмінним.

Фото надала Олена Хмельник

Що треба знати про Рівне людям, які ніколи сюди не приїздили та й самим рівнянам?

Олена: У нас дуже смачне пиво і крафтова їжа — це перше. Друге — коли ви подорожуєте з Києва до Львова, обов’язково проїжджайте через Рівне, не обираючи об’їзну дорогу. Ви зупиняєтеся в Оствиці, щоб потрапити в портал, який транслює неймовірну історію й відчуття саме Рівного. Потім ви повертаєтеся в центральну частину Рівного, дивитеся в підземеллі історію Рівного, ідете шляхами князів Любомирських смакуєте найсмачнішу каву в «Творчій оселі». Ввечері ви заходите в крафтові пивоварні, де смакуєте традиційну кулінарну спадщину Рівненщини. Це, зокрема, мацик (сиров’ялена м’ясна страва, приправлена спеціями), який славиться своєю унікальністю. Заходите в Рівненський зоопарк і в ляльковий театр, який сьогодні вважається одним із найкращих. Ну а якщо ви прийшли з коханою людиною, можете відвідати Драмтеатр, який вважається одним з найкращих в Європі.

Наталія: Головна мета — щоби кожен рівнянин був таким амбасадором свого міста, який, не задумуючись ні на мить, розкаже вам, де провести ранок, вечір, обід та пообіддя. Розповість, які у нас культурні гачки є в місті, де можна місто відчути на смак, де можна культурно розвіятися, де можна бути собою, цілісним наповненим і усміхненим.


EU4Culture — чотирирічний проєкт із загальним бюджетом у 7,85 мільйонів євро, який фінансується Європейським Союзом для підтримки культурного та креативного сектору з особливим акцентом на нестоличні міста в країнах Східного партнерства. Проєкт реалізується Goethe-Institut у партнерстві з Czech Centers, Danish Cultural Institute та Institut Français у Грузії. 

Матеріал опублікований на умовах партнерства.


Читайте також: «Це не лише місто фонтанів», — Олексій Циганков про Вінницю, її культурну Стратегію та туристичні магніти

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Від The Maneken до sucilna_nevdacha.exe: як звучить Донеччина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
1 день тому
Новини
«Це, мабуть, єдиний випадок у світі, коли танцпол — safe place». Як Some People відновлює культурне життя у Харкові під обстрілами?
Жданович Дарина Жданович Дарина
22 Травня, 2024
Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
22 Травня, 2024