Спершу Black Beats був ютуб-каналом, на якому засновник Андрій Комар збирав кліпи переважно російських та російськомовних реперів. Зараз на каналі 2,76 млн підписників, а Black Beats стали повноцінним лейблом. Після 24 лютого команда перестала співпрацювати з артистами з Росії, Казахстану та інших країн, окрім України. Зараз лейбл налічує шість артистів: попрок співачка vioria, R&B-виконавець Tery, зірка тіктоку The Curly і емо-репер нестор, а також репери SAGE і blessbaby.
Ми зустрілися з Андрієм в офісі Black Beats неподалік центру Києва, де поговорили про нових артистів, відмову від російського ринку, музичний ландшафт України та тікток.
Розкажи, як ти прийшов у музику?
Я ніколи не вчився ні на кого в музичній сфері. Займався маркетингом в інтернет-магазині одягу, просуванням соцмереж і ютуб-каналу бренду. Знімав відеоролики. Я почав розбиратися як працює YouTube, і мені сподобалося. Почав шукати способи як розвивати ютуб-канал. І створив свій.
Я почав з того, що заливав туди музику. Тоді це була російська музика — Miyagi & Ендшпіль тощо. Потім познайомився зі схожими каналами, їх робили переважно грузини. Ми подружилися і навіть їздили одне до одного в гості й допомагали з просуванням.
Пізніше стало більш офіційно. Ми почали домовлятися з мейджор-лейблами, що просуватимемо їхніх артистів. Вони нам дають музику, а ми знімаємо або монтуємо якесь mood-відео. Таким чином розкручується трек, канал і набираються перегляди.
Зараз не так багато переглядів на відео, а раніше по 100к за тиждень могло набігати на кожен ролик.
А як ви вирішували питання з авторськими правами?
Це був 2016 рік і з авторськими ще було не так жорстко. Але здебільшого ми домовлялися з артистами, що публікуємо їхні пісні, а вони додають нас у білий список. Таким чином ми монетизуємо ютуб, а вони отримують піар треку. Ми так робили релізи великим артистам. Вони могли набирати й понад 20 млн переглядів.
Згодом познайомився з дистрибуцією музики. Ютуб приносив хороший дохід, але я розумів, що це не вічно. Плюс, ми працювали без особливих договорів, а коли зайнялися дистрибуцією, почали оформлювати купу паперів.
Спочатку працювали через посередників. Потім зрозуміли, що це не вигідно і почали дивитися як працюють лейбли. Сформували структуру свого лейбла, який відкрили у 2019 році. Перший артист був з Азербайджану. Потім були артисти з Узбекистану, Казахстану. Ми привозили їх сюди на тиждень, записували альбом, знімали кліп, і відправляли назад. Бо віддалено працювати з артистами дуже складно. Були й артисти з України.
Були й російські артисти: dsprite, Леша стелит, наприклад. У 2021 році ми навіть знімали цілий будинок, привезли артиста з РФ, там жив він і ще 2-3 артисти. Там була студія, ми знімали тіктоки, кліпи тощо. Вони там закрилися і працювали.
Але виявилося, що це не дуже ефективний формат. Такий дім може бути корисним, коли знімаєш його, наприклад, на місяць. Команда приїхала, попрацювала і роз’їхалася. А коли ти пів року живеш в цьому домі, тобі дають гроші на їжу, студію і т.д., то просто зникає мотивація. Нащо тобі щось робити, якщо можна просто кайфувати від життя?
Того ми закрили цю двіжуху, і переїхали в цей офіс, куди перевезли й студію.
А саунд-продюсуванням ти займаєшся?
Ні, я максимум на хангу можу щось зіграти. Я можу послухати трек і сказати, що клас, а що – не клас. Або передбачити, яка пісня може стати хітом. Але безпосередньо зі звуком не працюю.
Хто у вас займається саунд-продюсуванням?
Переважно, в артистів є свої. Також у нас є Влад Лібенсон, він водночас наш A&R та саунд-продюсер у Tery. Часто він працює як саунд-продюсер з іншими артистами лейблу.
Яка бізнес-модель лейблу? Ви берете відсоток від дистрибуції?
Стандартна практика — це 70 на 30.
Вам 70%, а артисту 30%?
(дивується) Ні, ви чого. Нам 30%.
Я просто про різні умови на ринку чув.
Ну якщо ми хочемо взяти більший відсоток, то ми на заміну пропонуємо щось більше. Здебільшого з новими артистами ми підписуємо 50 на 50. І вкладаємо бюджет в просування пісні, підтримку в соцмережах, телеграм-каналах, роботу зі ЗМІ й радіо тощо.
Розкажи, що відбулося після 24 лютого 2022? До того ви були орієнтовані на російський ринок і працювали з російськими артистами.
Наш музичний ринок в принципі був залежним від російського. Багато хто їздив туди виступати. Колись ми співпрацювали з Bahh Tee, пушили його артистів. Для мене він світла людина і мотиватор, приклад, бо в його лейблі Zhara Music все дуже правильно налаштовано. Дуже по-сімейному.
Але наприкінці 2021 ми відправили того артиста, що знімав дім, назад в Росію. Бо зрозуміли, що ми жорстко йдемо в мінус.
З 2015 року я тренувався володіти зброєю в одній організації й був частиною цього підрозділу. 24-го лютого ми виїхали з Києва в невеличке село, але через 4 дні повернулися. Поки ми стояли в пробці по дорозі назад, мені подзвонив один із артистів з Росії й сказав, що йому треба аванс. Я йому сказав: «Ти що, який аванс? У нас тут ракети літають». Тож я дочекався поки з’явиться зброя і доєднався до своїх побратимів в підрозділі. Але пробув там не довго. Тож я продовжив займатись гуманітаркою і займатися тим, що добре вмію – популяризувати українську музику
До 24-го лютого ще ж всі вивантажували на Яндекс.Музику та VK Музику. У нас війна йде з 2014 року, але музична індустрія чомусь все одно працювала з Росією. Всім потрібні були гроші. У нас тут і лейблів особливо не було. Тож коли хтось вистрілював, його підписував російський лейбл.
Але після 24-го уже не хотілося ні з цими майданчиками працювати, ні з артистами. І ми перестали. І пояснили всім, що ну не можемо ми собі дозволити співпрацювати. Нема бажання ні займатися російською музикою, ні Яндексом і ВК. Ми дали можливість нашим артистам перейти до інших надійних організацій. А там вони вже самі вирішили що робити.
Зараз ми навіть не дивимося в тому напрямку. В принципі, ми отримали достатній досвід, опираючись на роботу російських лейблів. Зараз треба рухатися далі.
18 лютого у нас вийшов перший трек у Tery, це був наш перший українськомовний артист. І після 24-го ми почали шукати інших українських артистів.
Багато бізнесів тоді закрилося. Ми теж тиждень не працювали, розвозили гуманітарку, багато різного робили. Але потім я зрозумів, що треба відновлювати роботу. Бо краще щось робити, ніж сидіти й сумувати.
Мені дуже важливо підтримувати свою команду. У мене мама — бухгалтерка, і ми в машині на колінках в березні розкидували усім зарплати. Хоча ютуб по монетизації у нас одразу впав на 70%, бо ми перестали співпрацювати з Росією. Але я подумав, що краще в мінус попрацювати, але підтримати своїх людей.
А скільки людей у тебе в команді?
Близько 10.
Де і за яким критерієм ви почали шукати українських артистів?
Всі по підвалах тоді сиділи, тож з критеріями було важко. Тож ми все шукали через тікток. Тікток взагалі зараз відіграє дуже важливу роль не тільки в музиці, а й в бізнесі.
Тоді активно розходився патріотичний духопідйомний контент. І певне першою піснею, яку ми випустили від початку повномасштабного вторгнення була Botashe — ПНХ.
Потім почали підписувати артистів. В принципі більшість артистів, які у нас є зараз, ми почали з ними працювати на початку 2022-го.
Вчилися на ходу. Наприклад, я знайшов дівчинку Віолету, яка грала попрок — vioria. Вона взагалі виїхала з Гостомеля, коли там були бої. Коли ми почали працювати виявилося, що треба їй бенд збирати. Зібрали. Всі сніппети переважно я знімаю. Тож якщо я щось можу зробити, то краще ми на цьому зекономимо і зробимо самостійно.
Ну і наша задача, щоб це приносило прибуток. Ми готові до того, що якийсь час будемо йти в мінус, але врешті-решт артист має заробляти.
Ти можеш якось схарактеризувати напрямок діяльності лейблу? Бо в мене раніше Black Beats асоціювався суто з репом. А зараз у вас і попрок, і електроніка, і R&B.
До 24 лютого ми тільки на реп і дивилися. Попреп, ліричний реп.
Кальян-реп?
Ну кальян-реп у нас був на каналі переважно. Під російський ринок він підходить, під наш — ні.
Але я зрозумів, що на репі музика не закінчується. У мене давно була мрія спродюсувати хорошу співачку. І я в цьому переконався, коли подивився серіал «Вініл». І от ми знайшли vioria. Я і сам почав рок слухати, хоча раніше його не слухав.
Зараз у нас шість артистів. Більшість репери, але в різних піджанрах: емо-реп, хіп-хоп, R&B.
Ваш лейбл прибутковий? Чи ви досі виходите з мінуса?
Є мінусові проєкти, є плюсові. Але розраховувати, що артист відіб’ється за декілька місяців — так не буває. Для того, щоб артист окупився, потрібен мінімум рік. Або півтора. Тож по-різному. Зі 100 треків 90 йде і мінус. А 10 окуповуються й окуповують все інше.
А з чого переважно іде дохід?
В ідеалі має бути так: 1) концерти й корпоративи, 2) рекламні інтеграції, 3) дохід від стримінгів.
Але поки йде війна, більшість доходу йде від стримінгів. Загалом по індустрії є невеликі корпоративи. Рекламні колаборації можуть приносити гроші, але бренди зараз не дуже активні.
Особисто мені здається, що ландшафт лейблів зараз змінюється. Великі поплейбли ніби трохи здають позиції. А найбільш помітними для мене останнім часом є Enko, Mozgi та ви. А яке твоє враження? Чи дійсно ринок змінився?
З появою alyona alyona, Kalush, перемогою на Євробаченні Enko зараз номер один, як на мене. У них є чому навчитися. Але зараз багато артистів хоче співати не тільки про калину, батьківщину та родину, а й розкривати свої особисті теми.
Щодо Mozgi — я якраз нещодавно зустрічався з Іриною Горовою. Їй було цікаво познайомитися, мені теж. Я вважаю, що лейблам передусім треба дружити між собою. Зрозуміло, що конкуренція все одно буде. Але взаємовигідні стосунки цілком можуть існувати.
Далі, я думаю, буде зʼявлятися ще більше лейблів. Всі чекають на повернення концертів. І тоді все розквітне.
До 24-го лютого було пʼять основних майданчиків: Apple Music, YouTube Music, Spotify, Яндекс і VK. Зараз Яндекс і VK немає. А підтримка України майже припинилася. Редакція Apple Music після початку повномасштабного вторгнення пропала. Редакція YouTube Music пропала. Причому для росіян підтримка є, а для України немає. Залишився тільки Spotify.
Я думаю, що після закінчення війни мейджор-лейбли точно сюди зайдуть. Я думаю, що конкуренція тут буде навіть більше ніж у Росії. Бо якщо взяти Польщу, наприклад, то у топових артистів там набагато більше прослуховувань, ніж було в Росії.
Тобто тут є бізнес? Бо побутує думка, що на музиці дуже важко заробляти.
Якщо не вміти правильно робити, то дійсно важко. Але треба пробувати й навчатися. У музиці головне — це віра. Якщо ти віриш в артиста, й артист розуміє, що в нього вірять, це його мотивує і він може видавати дуже високі результати. Тому я стараюся всіх мотивувати.
У своїй рецензії на альбом vioria я критикував її за те, що сильно відчувається, що її образ і музика створені на російських аналогах, зокрема Дорі і Кис-Кис. Тоді ж я вперше зайшов на твій інстаграм і побачив там купу фото з російськими реперами, про що теж написав. Я бачив, що vioria репостнула цей текст, але зазначила, що подібні порівняння є меншовартісними. Як ти поставився до них?
Коли я вперше побачив vioria я теж одразу подумав «О, українська Дора». Вона теж помітила, що всі в коментах пишуть «Дора, Дора». Прийшла до мене, і питає: «Хто така Дора взагалі?». Виявилося, що вона взагалі не знала, хто це.
Я, наприклад, не надихаюся російськими артистами. Просто у нас багато хто слухав російських артистів, і коли зараз зʼявляється хтось новий, то його або її починають порівнювати саме з росіянами. Але чому порівнювати з російськими? Можна ж порівнювати з американськими, наприклад. Бо росіяни ж самі беруть референси із західних артистів. Та і взагалі нащо все порівнювати. Це логічно, що після відмови від російських артистів наш слухач шукає щось українське на заміну і знаходить в цьому жанрі.
У нас часто буває, що ми придумуємо якусь ідею, а потім ідемо дивитися, чи це вже хтось не зробив. Наприклад, була ідея записати пісню під акустику, і зняти муд-відео в лайві. Я вирішив перевірити на всяк випадок, а Дора це вже зробила. Тобто іноді просто логічно застосувати ті чи інші прийоми, і просто так виходить, що вони це вже могли зробити.
Але у нас є наша фішка з вушками. І ми просимо на концерти приходити з вушками, і це реально працює! Дорослі мужики приходять з вушками, слемляться в них (сміється).
Тож з vioria і надиханням російськими артистками — тут ні. Так, вона десь схожа. Але ж не вона обирала свій голос і зовнішність, з якою народилася. Тож я вважаю, що треба не намагатися всюди шукати зраду, а вчитися цінувати своє. А артистам варто вчитися правильно розвивати свою музику й отримувати знання.
У нашому інстаграмі ми періодично пишемо якісь пояснення для артистів, як правильно працювати. Бо ми взяли на себе місію — навчати. Бо деякі артисти абсолютно не знають, ні що таке дистрибуція, ні як працюють лейбли. Наприклад досі публікують треки на SoundCloud. Навіщо? Він же нормально не монетизується. Навпаки, треба підбивати всіх переходити на стримінги. Якщо у нас кожна людина буде мати підписку на стримінгові сервіси, то й артисти будуть заробляти, розвиватися і створювати щось ще більш неймовірне.
Читайте також: 10 українських артистів, які стали відомі завдяки ТікТоку
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: