Маріанна Кіяновська — лавреатка Міжнародної літературної премії ім. Збіґнєва Герберта

Українська поетка Маріанна Кіяновська стала лавреаткою Міжнародної літературної премії імені Збіґнєва Герберта. Це одна з найпрестижніших поетичних премій у світі, а Кіяновська стала першою представницею від України, яку відзначили цією нагородою. Відзнаку авторка отримала за збірку «Бабин яр. Голосами».

Маріанна Кіяновська — українська поетеса, прозаїкиня, есеїстка, перекладачка, літературна критикиня та літературознавиця. Членкиня Національної спілки письменників України, Українського ПЕН. Вона засновниця і директорка Літературної премії «Великий Їжак» за найкращу українськомовну книжку для дітей. У 2014 увійшла в ТОП-10 найвпливовіших українських письменників за версією «Forbes-Україна». Цьогоріч стала лавреаткою Літературної премії міста Ґданська «Європейський поет свободи 2022 року». А тепер її відзначили й премією імені Збіґнєва Герберта.

Лавреата обирало журі, до складу якого увійшли представники літературної сфери: Юрій Андрухович (Україна), Едвард Гірш (США), Міхаель Крюґер (Німеччина), Мерседес Монмані (Іспанія) та Томаш Рожицький (Польща).

Міжнародна літературна премія імені Збіґнєва Герберта — польська міжнародна літературна премія, заснована 2013 року у Варшаві та названа на честь польського поета, есеїста та мораліста Збіґнєва Герберта. Її щорічно присуджує Фундація ім. Збіґнєва Герберта, метою якої є визнання «видатних мистецьких та інтелектуальних літературних досягнень на світовій арені, які мають відношення до світових цінностей, до яких тяжіла творчість Збіґнєва Герберта».

Творчість Збіґнєва Герберта мала неабиякий вплив й на Маріанну Кіяновську. Зокрема, поетка зазначає, що Герберт був одним з тих, завдяки кому вона наблизилася до розуміння природи метафор:

«Власне чуттєвої природи метафор, єдиносутньої з природою народження смислів, з імпульсом “я мислю”».

А коли авторка називала одну зі своїх збірок «Звичайна мова» думала всього лиш про трьох поетів, серед них був і Герберт. Адже він дозволяв поезії бути «звичайною мовою».

«Я ніколи не перекладала Герберта. Герберт кілька десятиліть був моїм вчителем. Вчителів важко перекладати. Але ще щоразу спрацьовує дивний феномен — страх “розтаємничення”. У моєму випадку він був дуже сильним. Але я “перекладала” його в інший спосіб. Я “перекладала” його, освоюючи його досвіди через своє життя…

Герберт, глибокий знавець античності, здається, відчував це як мало хто», — пише авторка.

Читайте також: «Поезія також може бути засобом протидії пропаганді», — поет Остап Сливинський про «Словник війни», волонтерство й іноземців