Головна
>
Музика
>

«Співпраця між клубами може покращити комерційну ситуацію в індустрії». Дискусія про роботу клубів в умовах війни

«Співпраця між клубами може покращити комерційну ситуацію в індустрії». Дискусія про роботу клубів в умовах війни

8 квітня відбулась перша в Україні конференція андеграунд-музики Neformat Music Unity. Ця подія зібрала українських активістів, виконавців та організаторів музичних подій, аби обговорити виклики, перспективи та майбутнє музичної культури в умовах війни.В межах конференції організували три дискусії та лекцію. LiRoom виступає інформаційним партнером події.


Читайте також:


Клуби як основа розвитку музичної сцени: роль та значення в умовах війни

Кінцевий блок конференції присвятили тематиці українських клубів. В останні роки клуби стали майданчиком для розвитку незалежної музичної сцени: вони формують спільноти, допомагають артистам нарощувати та виховувати авдиторію та самовиражатися. У дискусії взяли участь  співзасновник та артдиректор дніпровського клубу Module Євген Гончаров, засновник київського клубу The Crown та учасник гурту The Troubled  Станіслав Київський та засновник одеського More Music Club Олександр Капука.

На початку повномасштабного вторгнення клуби на певний час припинили проведення івентів. Однак діяльність досить швидко вдалося відновити. Переважно, це було проведення благодійних онлайн-концертів, зборів. Засновник More Music Club Олександр Капука ділиться — на початку було важко співпрацювати з локальними виконавцями:

«Частина музикантів роз’їхалась, частина була не готова, частина не розуміла, що робити з тією російськомовною творчістю, яка була в Одесі. Дехто досі не відновив діяльність через це. Було важко, але ми потихеньку почали робити по 3-4 онлайни на тиждень. Так продовжувалось приблизно до травня, а згодом ми почали пускати людей…А влітку вже було нормально, бо ми навчилися поєднувати онлайн та живі виступи».

Ситуація у клубі Module склалася по-іншому. У грудні команда клубу виїхала з приміщення, бо орендодавець продав будівлю. Коли почалося повномасштабне вторгнення, плани з пошуку нового приміщення довелося відкласти. Нині команда зосередила зусилля на волонтерській діяльності:

«З 1 квітня 2022 року ми розпочали серію виїзних концертів. Ми назвали їх “Комендантський час”. Провели їх 20 штук і на цих концертах збирали гроші. Ми запрошували артистів: спершу це були дніпровські електронні артисти. Потім —  Паліндром, Туча. Ми поступово розвивалися, збирали донати. Наша спільнота за весь час повномасштабного вторгнення допомогла нашим хлопцям десь на 4 мільйони гривень», — каже Євген Гончаров.

Читайте також: “Якби з “Модулем” щось сталося, моя мотивація залишатися в Дніпрі розтанула б”. Як ком’юніті ентузіастів формує музичну культуру міста

Київський клуб The Crown розпочав свою діяльність під час війни. Коли окупанти пішли з Київщини відновив свою концертну діяльність гурт The Troubled. Тоді команда повернулася до репетицій, проводила концерти та почали збирати донати з-за кордону та в Україні.

«Окрім нашої музичної діяльності як гурту, ми врешті вирішили відкрити клуб. Це мало б бути найкращим застосуванням того, що ми маємо: навичок, натхнення», — розповідає Станіслав Київський. 

На початку вторгнення відрізнялася і співпраця з музикантами. Багато виконавців повністю відмовлялись від прибутку та спрямовували його на благодійність. Чимало російськомовних музикантів почали створювати україномовний контент, експериментувати з жанрами. Внаслідок цього власне клуби почали йти на компроміси та іноді відходили від обраної жанрової тематики.

Конкуренція між клубами створила ідеї співпраці, аби об’єднувати авдиторію. Це фестивалі, колаборації, спільні трансляції та заходи. На думку Станіслава Київського, це може покращити комерційну ситуацію в індустрії: можна запускати паралельні трансляції в різних місцях, щоби залучати більше людей та робити цю “бульбашку” більшою.

Досвід More Music Club показує, що однаково велику авдиторію можуть збирати різножанрові івенти. Це і постпанк, інді-фолк, панк-рок, хардкор концерти. А ось у Дніпрі, за словами Євгена Гончарова, популярніші напрямки drum&bass, техно та фанк. 

Інша ситуація у малих містах, де андеграунд-виконавцям складніше зібрати велику авдиторію. У таких випадках працює метод «сарафанного радіо», тому спікери радять робити кілька концертів у таких містах і передбачати, що гонорари будуть меншими.

Урізноманітнення музичної індустрії змінила творчість музикантів, авдиторію клубів та підхід до організації івентів. Нині з’явилась потреба урізноманітнювати концерти та розширювати напрямки діяльності:

«На локаціях, де ми робимо івенти впродовж останнього року, ми окрім музики намагаємося зробити щось додатково. Наприклад, в культурному центрі в нас стоїть тенісний стіл, де люди можуть пограти в теніс. Також робимо окрему кімнату, де люди можуть поспілкуватись у тиші», — каже Євген Гончаров.

У майбутньому адміністратори клубів планують підтримувати надалі хвилю музичної українізації, шукати співпраці з іншими локаціями, створювати повноцінні простори для івентів та залучати різноманітну авдиторію. 

Видання Liroom виступає інформаційним партнером події.


Читайте також: За лаштунками Лесі Квартиринки: інтерв’ю з організаторами вечірок авторської музики

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Кіно
Ukraїner випустив документальний фільм про святкування Маланки на Буковині
Марічка Максимець Марічка Максимець
9 Січня, 2024
Плейлисти
Різдвяно-новорічний плейлист української музики
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
22 Грудня, 2023
Кіно
Закінчилася серія «Культурних понеділків». Що це і які проєкти перемогли?
Марічка Максимець Марічка Максимець
21 Грудня, 2023