Головна
>
Музика
>

«Найбільша проблема українських музикантів у тому, що вони тихенько “уходять в ліс”». Дискусія про розвиток нової української музики

«Найбільша проблема українських музикантів у тому, що вони тихенько “уходять в ліс”». Дискусія про розвиток нової української музики

8 квітня відбулась перша в Україні конференція андеграунд-музики Neformat Music Unity. Ця подія зібрала українських активістів, виконавців та організаторів музичних подій, аби обговорити виклики, перспективи та майбутнє музичної культури в умовах війни. В межах конференції організували три дискусії та лекцію. LiRoom виступає інформаційним партнером події.


Читайте також:


Бум нової української музики: обмін досвідом

Друга дискусія зачепила тему нових музичних релізів та виконавців. У ній взяли участь головний редактор Liroom Олексій Бондаренко, фронтмен True Tough Роман Ткачук і виконавець Sad Novelist.

У 2022 році на стримінгових платформах з’явилося близько 16 тисяч треків від українських музикантів. Близько третини з них не мали жодного прослуховування. Олексій Бондаренко вважає така кількість нової музики невиправдана, але органічна для будь-якого музичного середовища:

«Чи потрібно стільки музики? Звісно, ні. 16 тисяч треків неможливо прослухати за рік, навіть якщо дуже старатися. Але чи це нормально? Так. Так відбувається всюди. Дійсно випускається дуже багато музики й зараз ти можеш залити на Spotify трек, написавши його за 10 хвилин у гаражбенді. Він там буде лежати й припадати пилом. Не проблема зробити музику й випустити її, проблема — що з цим робити далі».

Читайте також: LiRoom 11 років. У 2022 ми трансформувалися. І от що плануємо далі

Водночас Роман Ткачук зазначає, що кількість музики та її доцільність залежить від так званих музичних «бульбашок». Наприклад, в українському андеграунді є достатньо простору для появи нових музикантів:

«Мені здається, все, що зараз виходить у ніші андеграунду, має право на існування, тому що це процес, який дозволить на з часом сформувати свою ринкову нішу в рамках Східної Європи.…Поява нових гуртів допомагає заповнити прірву між релізами більших виконавців. Саме тому є попит на всі якісні важкі релізи, які в Україні видаються».

Нині ж перед виконавцями постає завдання — як стати помітними для авдиторії в межах такої кількості релізів. Sad Novelist стверджує, що найефективніший спосіб — заявляти про себе у TikTok.

Читайте також: Пісня за піснею: SadSvit про LP «Неонова мрія»

Крім цього, ефективно розширювати авдиторію допомагають лайв-івенти, однак жива комунікація з авдиторією має «йти в ногу» з діджитал-присутністю. Від взаємодій у соцмережах залежить присутність людей на концертах, і навпаки. Окрім того, важливо не зникати з медіапростору.

«Найбільша проблема українських музикантів і гуртів у тому, що вони в якийсь момент тихенько “уходять в лєс”. Вони просто зникають і нічого не роблять. Іноді вони повертаються через 5-6 років, коли про них уже всі забули. Причому, це стосується як андеграунду та інді. Так і великих артистів. Наприклад, гурт Крихітка, який не може випустити альбом уже 8 років  чи гурт ВВ, який з 2014 року не може випустити альбом…Ми знаємо, наприклад, що наша авдиторія любить гурт П’ятий вимір. І ми постійно давали П’ятий вимір, а в якийсь момент він просто зник. Ці гурти зникають, не повідомляючи про це. Немає гучного закриття гурту, є гучне відкриття гурту», — каже головний редактор Liroom Олексій Бондаренко.

Ще одна тема, яку обговорювали під час дискусії — фіти з іншими виконавцями. Спікери вважають, взаємообмін має бути не лише крос-жанровим, а й між відомими та інді-музикантами. Це, з одного боку, ефективний спосіб наростити авдиторію, а з іншого — залишити негативний відбиток на музичній репутації:

«Якщо фіт класний, то, скоріш за все, це дуже добре спрацює. Але тут треба бути обережним і думати, з ким ви співпрацюєте. Завжди треба бути в контексті не тільки того, як може звучати пісня і яка це музика, але й в контексті того, яка це людина чи гурт. Яке в них суспільне сприйняття, образ та що вони транслюють», — пояснює Роман Ткачук.

Сучасний український андеграунд, як і раніше, протиставляється музикантам, які працюють на масового слухача. При цьому, в останні роки розширилась жанрова різноманітність андеграунд-музики. Це дозволяє музикантам знайти свою авдиторію та виділитись з-поміж інших виконавців. Ще один спосіб самовираження — продаж мерчу, адже це допомагає затвердити артиста як бренд.

Усі ці фактори з часом допомагають артистам створювати лейбли. Сьогодні лейбли виконують роль промо-агенцій, що дозволяють музикантам просувати свою творчість.

«Найкорисніше для українського артиста у контексті співпраці з лейблом — це аутсорс певних дій, що відволіктимуть тебе безпосередньо від створення музики. Це промо-плани в соцмережах, відсилання прес-релізів у медіа, телеграм-канали, пітчинг плейлистів на стримінгові сервіси. Мені здається, що така взаємодія дозволить артисту бути незалежним, але це вигідно і для промо-агенції, і для гурту», — зазначає Роман Ткачук.

Водночас для артистів-початківців, які хочуть заробляти музикою, рекомендують просуватися комплексно. Це стосується співпраці з лейблами, реалізації мерчу, активності у соцмережах та організації івентів.


Читайте також: Шароварщина: погибель чи панацея для української музики. Ультимативний розбір від Лєри Зданевич

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Кіно
Ukraїner випустив документальний фільм про святкування Маланки на Буковині
Марічка Максимець Марічка Максимець
9 Січня, 2024
Плейлисти
Різдвяно-новорічний плейлист української музики
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
22 Грудня, 2023
Кіно
Закінчилася серія «Культурних понеділків». Що це і які проєкти перемогли?
Марічка Максимець Марічка Максимець
21 Грудня, 2023