Як стати популярним за кордоном? Дискусія про роль музикантів на війні та експорт

Головна

Музика

Борисович Дарія

Музика

Борисович Дарія

•

28 Квітня, 2023

8 квітня відбулась перша в Україні конференція андеграунд-музики Neformat Music Unity. Ця подія зібрала українських активістів, виконавців та організаторів музичних подій, аби обговорити виклики, перспективи та майбутнє музичної культури в умовах війни. В межах конференції організували три дискусії та лекцію. LiRoom виступає інформаційним партнером події.

Дискусія І. Благодійність, волонтерство, тури: як музика збирає гроші для фронту

Першу дискусію присвятили ролі музичної індустрії в реаліях війни. Після 24 лютого 2022 року представники музичного сектору швидко об’єдналися, аби підтримувати українську культуру. Відтак, уже за кілька тижнів почали з’являтися нові релізи, проводитися благодійні акції, а пізніше — концерти й тури. Водночас чимало виконавців, менеджерів, продюсерів та промоутерів приєдналися до лав Збройних Сил. Це зумовило появу благодійних фондів, що допомагають музикантам на фронті. На початку квітня 2022 року Тернопільська студія звукозапису Шпиталь Рекордс спільно з агенцією kontrabass promo і гуртом Love’n’Joy запустила благодійний проєкт Musicians defend Ukraine.

Його співзасновниця Катерина Войчук розповіла, що спершу волонтери орієнтувалися на донорів з-за кордону, втім на Заході «нікому не було жодної справи до подій в Україні». Тож з часом діяльність проєкту спрямували на роботу в Україні й почали партнерство з організаторами концертів та артистами.

Схожим чином був заснований фонд Heavy Metal Volunteers. У перші тижні вторгнення засновник Олександр Сєдов із командою волонтерів допомагали біженцям перетинати кордон і знаходити тимчасові прихистки в безпечних регіонах. Коли хвиля евакуації вщухла, команда почала працювати з запитами від військових, збирати кошти та закуповувати автомобілі.

Поки фонди й організації відкривають збори, гурти й виконавці допомагають їх закривати. Принаймні, так каже учасник гурту Vovk Олександр Куц, який від початку війни їздив у благодійні тури Європою, продавав мерч і передавав прибуток на потреби армії. Колектив, окрім того, запустив благодійний проєкт Jam For Victory разом з учасниками гуртів Stoned Jesus та Shiva the Destructor. За словами Олександра, сьогодні задання музикантів — не лише збирати кошти, а й пояснювати людям роль митців на війні, чому важливі збори тощо.

За рік повномасштабного вторгнення змінились не лише запити, а й способи залучення коштів. Якщо на початку війни ефективніше було проводити збори у соцмережах, то нині більше донатів вдається зібрати на музичних івентах.

Змінилися і способи спілкування з авдиторією. Катерина Войчук із власного досвіду ділиться, що збирати донати за кордоном складніше, ніж в Україні.

«Люди погано реагують, вони бояться війни, бояться бути причетними до вбивств. З такою авдиторією ми обрали інший підхід: розповідаємо історії про те, як змінюється життя кожного із нас під час війни. Показуємо, що ми такі самі люди, як вони».

Спікери вважають, що в майбутньому для збору коштів потрібні будуть креативніші методи. Це, зокрема, крос-промоушн, творчі колаборації бізнесів та фандрайзинг. Ще один ефективний спосіб — реалізація мерчу під час музичних івентів. Як стверджує Олександр Куц, публіка більш охоче донатить, коли тактильно відчуває свою допомогу.

Водночас має відбуватися промоція українських музикантів, які співпрацюють з благодійними фондами й таким чином допомагають збирати кошти.

Лекція: «Розвиток української музики: ідеї та можливості»

Під час другого блоку конференції представниці ініціативи Music Export Ukraine Альона Дмуховська та Діана Дадонова розповіли про те, як артисти експортують музику за кордон. Організація займається міжнародними партнерствами, співпрацею з радіостанціями, фандрайзингом, дослідженнями, освітніми заходами та просуванням українських музикантів у різних країнах світу.

З початком повномасштабного вторгнення організація почила отримувати більше запитів на співпрацю від закордонних партнерів. Відтак, Music Export Ukraine розширили свою діяльність. Торік вони провели 25 колаборацій між українськими артистами та європейськими колегами в межах проєкту Music is the answer. Його мета — допомогти українським артистам розвиватись і працювати в умовах воєнного стану.

«У деяких релізів були мільйонні охоплення. У нас, наприклад, була колаборація габельського гурту Trümmer та Сашею Кольцовою, про нас писали Rolling Stone в Німеччині, нас репостили Tocotronic, Костя Postman зі своїм релізом залетів у сім плейлистів New Music Friday у Spotify в різних країнах. Іра Лобанок, яка познайомилась із литовською колегою Bjelle і потрапила в добірку Women Power калькуляції від британського журналіста і так далі», — зазначає співзасновниця Music Export Ukraine Альона Дмуховська.

Однак, подібні колаборації потребують детального планування. Діана Дадонова пояснює — аби здійснювати якісний музичний експорт, треба вивчати потенційні ринки.

Де шукати інформацію?

У музичних експортних офісах
На конференціях та шоукейсах
На порталах про музичну індустрію
У музичних чартах
В аналітичних матеріалах про ринки
На консультаціях локальних експертів

Читайте також: Найважливіші контакти української музичної індустрії: база Music Export Ukraine

Альона Дмуховська додає: в музичному експорті слід шукати співпраці саме з колегами з-за кордону. Можна орієнтуватись і на українську діаспору, однак цей варіант не завжди перспективний, бо авдиторія не відвідуватиме концерти одного виконавця кілька разів поспіль. Натомість музикантам радять шукати співпраці з європейськими колегами:вивчати англійську мову, знати стейкхолдерів на ринках та домовлятися з ними про довгострокову взаємодію.

Аби визначити, який ринок буде перспективним, треба дослідити музичну екосистему в різних країнах, логістику, локальних музикантів у схожому жанрі, врахувати ставлення до закордонних артистів і культурні відмінності. Також важливо передбачити джерела монетизації та інструменти промоції і знайти місцевого партнера. Це може бути лейбл, PR-агенція чи букінг-агенція. Однак, така співпраця має бути взаємовигідною, пояснює Альона Дмуховська, бо часом очікування гуртів і лейблів не співпадають:

«Декілька років тому Ігор Сидоренко зі Stoned Jesus дав дуже класний інсайт про те, що коли вони були підписані на Napalm Records, був певний несинхрон в команді гурту й команді лейблу. Гурт хоче розвиватися: вони хочуть їхати в тури, записувати релізи, бути максимально видимими. А у лейблу є квота по часу. У них, наприклад, є 100 артистів і на кожного з них є 3-4% часу».

Наостанок, є перелік експортних критеріїв, яким має відповідати виконавець: