Президент пояснив, чому не підписав заборону на ввезення російських книжок

Президент Володимир Зеленський відповів на петицію з вимогою підписати закон про заборону ввезення та розповсюдження російських книжок. 

Передісторія

Законопроєкт №7459 про заборону імпорту та продажу видавничої продукції з Росії та Білорусі підготували ще до початку війни. 19 червня 2022 року його ухвалив парламент. 

Закон був переданий на підпис президенту 20 червня 2022 року, однак закон про заборону ввезення російських книжок досі не був підписаний. Для того, щоб пришвидшити цей процес, культурні діячі у соцмережах навіть розпочали флешмоб.

Чому закон досі не підписаний?

16 травня 2023 року на сайті Офісу Президента Тарас Шамайда зареєстрував петицію з вимогою до Зеленського негайно підписати закон. 30 травня вона набрала 25 тисяч голосів, а 20 червня 2023 року була опублікована відповідь президента.

У ній сказано, що Міністерство юстиції та Міністерство закордонних справ рекомендували накласти вето на закон, бо він суперечить частині третій статті 10 та частині другій статті 24 Конституції України.

Також у МЗС зазначили, що у наявній редакції закон не відповідає нормам та стандартам ЄС у сфері прав людини, зокрема щодо свободи думки, захисту прав національних меншин, заборони дискримінації за мовною ознакою. Тож документ може ускладнити переговори про вступ України до Європейського Союзу.

Зеленський зауважив, що закон надали представнику ЄС для додаткової оцінки.

У своєму фейсбуці автор петиції відреагував на відповідь президента:

«Частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, “закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений», – написав Тарас Шамайда.

Чому закон важливий для українського видавничого ринку?

У законі йдеться не лише про заборону імпорту російських книжок, а й про сприяння виданню книжок українською мовою та перекладам українською творів світової літератури. 

Також він забезпечує часткову компенсацію оренди українським книгарням, посприяє відкриттю нових книжкових магазинів у невеликих містах України та промоції читання.

У коментарі для LiRoom засновник видавництва «Човен» Ігор Балинський зазначав, що «цей закон завершує історію усамостійнення українського книжкового ринку. Хоч і без нього динаміка була позитивна: з 2014 року спроможність українського книжкового ринку не лише конкурувати, а й витісняти російську книжку, збільшувалася».

На думку книговидавців, вихід російської літератури з українського ринку спершу може спричинити дефіцит української продукції на полицях, але з часом має підвищити реалізацію книжок українських видавців.

Журналістка Тетяна Гонченко у своєму телеграм-каналі «Непозбувний книгочитун» зазначила, що пояснення президента їй видається зрозумілим і вичерпним:

«Я так розумію, російські книжки зараз і так не ввозять — забороняють через інші закони. А поки цей закон (сподіваюся) допрацюють».

Більше про те, що чекає на український книжковий ринок у разі підписання закону та що про це думають видавці, читайте у матеріалі за посиланням.

Читайте також: «Немає чітких підстав»: Уряд відповів на петицію про звільнення Ткаченка