Кінооператор Сергій Борденюк очолив Спілку кінематографістів. Що про нього відомо?

5 жовтня Національна спілка кінематографістів України обрала нового очільника. Ним став кінооператор Сергій Борденюк, який упродовж кількох років був секретарем правління Спілки. За статус керівника з Сергієм конкурував продюсер та дистриб‘ютор, генеральний директор компанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов. Втім, більшість голосів члени спілки віддали Сергію.

У Сергія Борденюка багата біографія та чимало статусів: він голова Рейтингової комісії НСКУ, член Експертної ради Держкіно, член Експертної ради УКФ, член Правління Української кіноакадемії, голова гільдії операторів Української Телевізійної Академії, Член Європейської асоціації кінооператорів «Imago», а також лавреат багатьох кінофестивалів.

Розповідаємо детальніше, що відомо про нового очільника НСКУ, як проходили вибори, яка програма нового очільника і що про це думає кіноспільнота.

Хто такий Сергій Борденюк

Сергій Борденюк народився в 1962 році у Чернівцях. Навчався у місцевій школі, згодом вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Закінчив кінооператорський факультет у 1985 році. Згодом пооходив службу в Радянській армії, і як військовий оператор знімав процес ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 

Після армії працював на кіностудії Довженка. Першим повнометражним фільмом, який зняв Сергій, була картина «Все перемагає любов», за сценарієм Олеся Гончара, режисера Миколи Мащенка.

У його доробку — близько 80 художніх і документальних фільмів і серіалів, серед яких «Капітан Крокус і таємниця маленьких змовників» (1991 року), «Якщо я не повернусь» (2001 року), «Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006 року), «Кобзар» (2013 року), «Казка старого мальника» (2017 року), Ursus (2020 року) та «Обмін» (2022 року).

Додамо, що частина фільмів, де Сергій зазначений оператором, створена у співпраці з російськими режисерами та кіностудіями після початку російсько-української війни у 2014 році. Це, наприклад, російський мінісеріал «Три дороги» (2017 року), фільм «Перший раз пробачається» (2018 року), медодрами «Біжи, не озирайся» (2018 року), «Помічниця» (2018 року) та інші фільми.

За свою операторську діяльність був неодноразовим лавреатом різноманітних нагород. Зокрема, Сертифікатом визнання Стівена Спілберга, орденом «Святого князя Володимира», медаллю «За вірність бойовому товариству», орденом «Чорнобильский Хрест», Срібною медаллю Академії мистецтв України тощо. 

Нині Сергій Борденюк працює художнім керівником курсу операторської майстерності Київського національного університету культури і мистецтв.

Як проходили вибори

Обрання нового керівника НСКУ мало відбутися ще у 2021 році. До цього спілку очолював кінорежисер та генеральний директор Національної кіностудії Довженка Олесь Янчук. У коментарі виданню «Детектор Медіа» він розповів, що спершу неможливо було провести з’їзд через пандемію коронавірусу, а у 2022 році — через початок повномасштабного вторгнення.

9-й з’їзд НСКУ стартував о 10-й ранку 5 жовтня, а результати голосування стали відомі близько 23-ї години. Розпочалася зустріч членів спілки з доповіді Олеся Янчука про результати своєї діяльності. Одним із вагомих досягнень спілки був захист інтересів кіноспільноти. Нагадаємо, що у травні 2023 року НСКУ подала позов проти Кабміну через постанову про подовження повноважень чинного складу Ради з державної підтримки кінематографії. Причиною позову стали дії Держкіно, яке поза межами своїх повноважень внесло на розгляд Кабміну проєкт постанови про продовження повноважень членів Ради до завершення воєнного стану.

Після виступу Янчука свої промови виголосили Сергій Борденюк і Денис Іванов. «Детектор Медіа» пише, що «за реакцією залу майже відразу стало зрозуміло, що спілчанам більше до вподоби те бачення майбутнього, яке їм запропонував Борденюк: його виступ час від часу переривався оплесками, натомість промова Іванова супроводжувалася дещо настороженою тишею».

На з‘їзді були присутні 133 делегати. З них за кандидатуру Сергія Борденюка проголосувало 92 особи, проти — 41. А от за Дениса Іванова голоси розподілилися навпаки: «за» проголосувала 41 особа.

Втім, очільниця Довженко-Центру Олена Гончарук зауважила, що 133 людини не могли проголосувати, бо на одному з фото, опублікованлму учасником з‘їзду, кількість людей значно менша.

Додамо, що на з‘їзді не були присутніми виконувач обов’язків міністра культури Ростислав Карандеєв та голова Держкіно Марина Кудерчук, хоч їх запрошували представники спілки.

Що планує Сергій Борденюк

У своєму програмному баченні новообраний голова спілки вважає необхідністю зберегти «духовні та матеріальні цінності нашої кіноспільноти».

Серед завдань, озвучених ним:

Зібрання Голів творчих спілок України з публічним обговоренням проблематики у сфері культури та відповідні консолідовані дії.

Комунікація з Українською кіноакадемією з метою підтримки та розвитку сучасного українського кінематографа. 

Конструктивний вплив на діяльність місцевих та центральних органів влади, перш за все, Держкіно, щодо стану та процесу розвитку екранних мистецтв.

Принциповість і послідовність у питаннях організації та проведення творчих конкурсів, прозорості й відкритої звітності розподілу відповідних бюджетних асигнувань, оновлення експертного складу Ради з державної підтримки кінематографії на законних конкурсних засадах.

Пильна увага зберігатиметься до функціонування державних кіностудій, захисту від можливості незаконних дій щодо Національного центру Олександра Довженка.

Комплексно зайнятися питанням щодо земельного податку. Кінцева ціль — законно оформити належну земельну площу під Будинком кіно з правом довічного користування через внесення у Земельний кодекс позиції — «національні творчі спілки».

Налагоджувати системну структуровану фандрайзингову роботу. Це залучення грантів, як іноземних так і вітчизняних: через фонди, дипломатичні та міжнародні інституції, благодійні і приватні організації.

Модернізувати Будинок кіно: кінотеатральні зали, комплекс усієї будівлі із поступовим впровадженням сучасних технологічних енергозберігаючих систем.

Постійна комунікація та робота центрального офісу з осередками та кінокомісіями в областях України. 

Повний текст програмного бачення можна переглянути за посиланням.

Реакція кіноспільноти

Продюсерка Дар‘я Бассель написала, що пішла зі з‘їзду спілки «з відчуттям реального жаху»:

«Денис Іванов підготував класний виступ, чітко і аргументовано описав своє бачення розвитку спілки. Але це все потонуло у маніпулятивних і беззмістовних промовах Сергія Борденюка, який на всі питання примудрявся дати такі відповіді, в яких було дуже багато слів, але 0 сенсу. Втім, більшості аудиторії це все зайшло на ура. Сергія Борденюка обрали головою. Від цього і смішно, і моторошно».

Екс-директорка колишнього київського кінотеатру «Кінопанорама» Наталя Соболєва зауважила, що Сергію бракує сучасного погляду на ситуацію, яка є в його опонента, що простежується і в його програмі:

«Будинок кіно залишиться таким же. У цьому я не сумніваюсь. Не тому, що Сергій Борденюк не спроможний працювати, народжувати, ініціювати, а тому, що він не знає нових шляхів та не розуміє — що можна зробити такого, абсолютно нового, у нього просто немає такого досвіду, що показала озвучена ним програма. Втім, я щиро бажаю йому успіху в новому статусі і раз так сталося, буду підтримувати його як зможу».

В коментарях під дописом Наталі кандидатуру Сергія розкритикувала колишня директорка кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе. За її словами, новий очільник спілки не дотримався правил з‘їзду:

«Сергій Борденюк “висунувся” за 2 дні до з’їзду. “Програму” (за все хороше, проти всьго поганого) надав, а команду — ні. Команду оприлюднив вже на з’їзді, під час виступу. Команда Борденюка майже наполовину складалася з людей команди Іванова. Самі ці люди дізналися, що вони в “команді” нового кандидата, теж на з’їзді. Це все проти правил. Правилами було встановлено, що кандидати надають свою програму та перелік команди за місяць до з’їзду. А потім перед з’їздом команди на чолі з лідером роблять презентацію своїх ідей і планів».

---

Національна спілка кінематографістів України була заснована 1958 року з метою розвитку українських екранних мистецтв як органічної складової національної та світової культури, участь у створенні концепцій розвитку та співпраці кіногалузі і телевідеопростору, захист творчо-професійних, авторських і соціальних прав членів Спілки. Кількісний склад Спілки — 1223 особи. У власності спілки Будинок кіно — чотириповерхова споруда у Києві по вулиці Саксаганського, 6. З 2014 року НСКУ присуджує щорічну Премію Національної спілки кінематографістів України найкращим фільмам року українського виробництва.

---

 Читайте також: Кінофестиваль «Молодість» оголосив фільми конкурсних програм