Що слухала команда Ліруму в березні

Команда Ліруму постійно розповідає вам про найцікавіші релізи нової української музики. Але що з української музики слухає команда медіа тоді, коли це не для роботи? Ми попросили колег розповісти, що вони слухали за останній час і зробили з цього плейліст. Слухайте на будь-якій зручній платформі та зазирайте за лаштунки редакційної роботи Ліруму:

Олексій Бондаренко, головний редактор

Уляна дель рей — 2007

Мені здається це поки найвдаліша рефлексія на 2007 рік, як музично, так і текстом. У той період ледь не кожний грав таку музику. Це ніби український Offspring, але з розумінням місцевих реалій.

Epolets — Вона

Я думаю, що ця пісня підкупила мене саме своєю сирістю й прямотою. Я готовий навіть пробачити помилку («самий сильний» замість «найсильніший») у приспіві, бо навіть у цьому є своя щирість. Взагалі я думаю, що Паша Варениця дуже хороший мелодист і в цій пісні це відчувається особливо добре.

Марічка Максимець, новинна редакторка

Tember Blanche, Макс Пташник — В одній кімнаті

Пісня, яка заходить після першого прослуховування, магія якась. Зазвичай мені треба разів 5 послухати трек, щоб зрозуміти, чи воно моє. Цей — мій. Текст дуже класно працює як мантра, коли займаєшся своїми справами та несвідомо підспівуєш собі «Спробуй хоч раз бути ким ти є».

The Soul Delusion — я рана/я є ніж — Live

Дуже лампово, тепло, трошки саксофону, як виглядає обкладинка – так ця пісня і звучить, тому можете не читати мої пояснення, просто подивіться на неї

Пиріг і Батіг — І Гріховна І Свята

Ходіть на Зорепади Релізів, щоб знаходити такі класні пісні, а також спілкуватися з акторкою, яка знялася в кліпі. Дуже спокійний і меланхолійний у мене вийшов місяць, всім такого рекомендую.

Ася Степанченко, SMM менеджерка

qserox — Листопад

Це не новий трек, але з ним я переживаю найбільший спектр емоцій за останні 2 місяці. Ну і розділяю нескінченну любов до котиків.

Відкриття цієї весни. Дуже вайбові гітари та милий текст.

Dee Posh, Monoohm — Otche

Повертаюсь кожної весни до Dee Posh. Це вайб «7 ранку ідемо з тусовки й думаємо про головне.»

Лєра Зданевич, журналістка

sucilna_nevdacha.exe, Тощо — Навпіл

Зазвичай треба купа часу від першого прослуховування, щоб якась пісня осіла в моєму особистому плейлісті. Так сталося і з альбомом sucilna_nevdacha.exe, Тощо — Перша зірка на небі. Це той момент, коли якісь колаборації, не знаю, придумані на небесах і підсилюють найкраще в обох артистах. Наприклад, мені й раніше подобався підхід Тощо до аранжувань, проте я не змогла змиритися з його стилем вокалу. Тут вже — все збалансовано. Не дивно, що саме ця робота одержала Золоту Зорю Ліруму 2023 (хоч конкуренти були достойні). Це дуже особиста музика, але при її прослуховуванні не виникає відчуття, що тебе водять перипетіями чужих драм.

lowcost49 — Вибачай

Пісня, чий мотив добре запамʼятовується і який хочеться наспівувати. Я таке люблю. І загалом мені здається, що в проєкту є майбутнє, якщо вони будуть працювати над собою.

Скрябін — Не думай про завтра

Мені дуже не подобається поширена в музичній «тусовочці» думка типу «от ранній Скрябін — це щось неймовірне, унікальне, недооцінене і якісне, далі Кузьма прогнувся\спопсився\споганився\*вставте ваш варіант*». У Скрябіна були як хороші пісні «раннього», так і «пізнього» періоду. Вони різні, але і щоб створити хорошу поппісню, треба неабияк постаратися. Врешті, пісні «пізнього» періоду в мене асоціюються з ностальгією і домом, це щось, що я вмикаю в емоційно непрості періоди, коли потребую заземлення і якоїсь простої, доброї і зрозумілої непретензійної музики. 

Як не дивно, додати кілька його пісень у сьогоденний плейліст мене змусив жахливий у багатьох сенсах (проте середньостатистичний для українського масового кіна) фільм «Я, “Побєда” і Берлін». Напевне, це єдина приємна деталь у цьому фільмі.

Яна Ільків, випускова редакторка

Юля Юріна — Каменярі

Tember Blanche — Так чи інакше

Артем Пивоваров і Христина Соловій — Мова Вітру

Я слухаю це майже щовечора, бо моя чотирирічна донька любить ці треки й у мене не те що б є вибір. Це радше ритуал.

Віктор Павлік — Яна

6 квітня у мене день народження, зазвичай я починаю до нього готуватися у березні: складаю вішліст, запрошую друзів розділити той день зі мною. В цій пісні є слова «свято настає в той день навесні», крім того — він про Яну. Ітс метч.

Настя Денеж, менеджерка з партнерств

пропаща сила — сирець

Я вже рекомендувала цей гурт у себе в інстаграмі та нашим читачам на Buy me a Coffee, але нічого мені не заважає зробити ще раз. 

Пропаща сила — це український гурт, який я знайшла у молодіжних тіктоках. І якщо мені не зраджує памʼять, в тіктоці учасники гурту писали, що хоч їх і порівнюють зі Стрикало — самому Юрі Каплану вони не схожі на нього. Але для мене, людини, якій не вистачало музики Валентина Стрикало, хлопці закрили цю потребу.

The Soul Delusion — Надіям

На цей трек я просто натрапила в персональних рекомендаціях від Spotify. Моє око впало на обкладинку цього синглу. Одразу провела паралель із The Beatles. Дуже кайфую, коли готую під цей трек або роблю свою роботу. Чілово, приємно, нічого не заважає.

plaaaato, Plaisir Douteux — С​п​а​т​и

За моїми рекомендаціями можна легко визначити мій березневий настрій. Чесно: не пам’ятаю, де та за яких обставин я знайшла цей трек. Але він мені дуже подобається, попри те, що сильно мене «грузить». Здебільшого слухаю його, коли доводиться вийти з дому в дощ.

Дарка Борисович, журналістка

Руся — Не стій під вікном

Я їхала в таксі ввечері, і мені треба був трек з гарним вайбом. І тут я згадала цю стару добру пісню. Так тепер і крутиться у плейлисті періодично.

Folknery — Karchata

Тут все просто — я люблю фолк, а  навесні його слухати ще приємніше. Тим паче, що я люблю візуалізувати треки у певні сюжети, а тут сюжет вийшов навіть дуже насиченим.

Гордій Старух — Ятрань

Трек, який я «затерла до дір» ще з січня. Взагалі, по новому відкрила для себе музику Старуха, коли їхала в потязі у Краматорськ. Мені здається, що сприйняття його треків дуже круто змінюється залежно від контекстів.

Анонімний(а) менеджер(ка) спільноти

Ницо Потворно — Цифри

В березні аналогічні моїм загубленим навушники повернулись у мої вушні раковини, тому повернулось і прослуховування музики. Прямо першого числа вийшов EP у Ницо Потворно. Здається, варто було всього кілька разів послухати перший трек «Цифри», щоби далі весь місяць в голові час від часу з’являвся голос Сергія з цим одвічним питанням «Один я чи нуль?».

Володимир Дантес — Я залишусь молодим

А на самому кінці місяця Володимир Дантес вирішив нагадати нам всім, що не варто ставити на ньому клеймо попсового артиста. Стильний кліп «Я залишусь молодим» від Таню Муіньо, вайб американських 1970-х та ввічлива відсилка до Іггі Попа — все подобається, все мені, дуже дякую.

---

Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.

Читайте також: Хто такий нестор? Розповідаємо про лайнап фестивалю Пожежа