Письменник Володимир Вакуленко посмертно отримав відзнаку Міжнародної асоціації видавців

Міжнародна асоціація видавців (IPA) оголосила переможців премії Prix Voltaire 2023 року. Український письменник Володимир Вакуленко посмертно отримав спеціальну відзнаку. Про це повідомили на сайті асоціації.

Володимир Вакуленко — автор 13 книжок, серед яких праці про спадщину краю, поезії, а також дитячі книжки. Найвідоміші з них: «Монограмота», «Ви…не», «Сонечкова сім’я» та «Ми, Провінція!». Вакуленко також був координатором і організатором низки фестивалів і акцій, учасником поетичних читань. Організовував акції на Міжнародних літературних фестивалях у межах Форуму видавців у Львові. Брав участь у турне-презентацій «Татусевої Книги».

«Він був лавреатом кількох українських та міжнародних літературних премій і був відомий своєю сильною патріотичною позицією, активною підтримкою Революції Гідності 2014 року та допомогою українським військовим на Харківщині з початку російського вторгнення», — йдеться на сайті IPA.

Володимира двічі заарештовували після російського вторгнення в Україну. Російські військові вбили письменника під час окупації села Капитолівка Ізюмського району на Харківщині. Його викрали в березні 2022-го, а  28 листопада ДНК-експертиза підтвердила загибель. Його могилу знайшли на стихійному кладовищі в Ізюмському лісі. 

Нагороду від імені Володимира Вакуленка отримувала поетка Вікторія Амеліна: 

«До кінця травня обіцяю привезти нагороду до Капитолівки. Думаю, важливо, щоби рідні її побачили і щоби і ця відзнака була у Володиній кімнаті…Володя, мабуть, хотів би присвятити цю нагороду всім письменникам, яких убито за те, що обрали бути українцями. І читала уривок з щоденника Володі в перекладі дорогої Дейзі Гіббонс», — написала Вікторія Амеліна на сторінці у фейсбуці.

Своїми спогадами про Володимира для LiRoom поділилися його друзі та близькі, зокрема письменниця Ірина Новіцька. Вона розповіла, що Володимир завжди творив у русі. Ідея могла прийти до нього в дорозі, під час роботи на городі або забав із сином: 

«Він тоді про все забував, хапався за записник або біг до комп’ютера, – пригадує Новіцька. – А, працюючи за комп’ютером, міг зірватися на перекур або на каву, бо йому не сиділося на місці. Мав звичку швидко походжати туди-сюди з телефоном по квартирі або по двору. У нього була дуже гнучка увага. Вона легко і повсякчасно перемикалася на інші теми або предмети. Часто губив нитку розмови – і відтак був незрозумілим для співбесідника. Це через його неврастенію. Та риса й у творчості проявлялася: строфи чи речення часто рвані, їхній зміст потрібно доконструйовувати – ти ніби не читач, а співавтор…». 

Більше про те, яким був Володимир Вакуленко, читайте за посиланням. 

Премія Prix Voltaire щороку відзначає видатні здобутки видавців у різних країнах світу в боротьбі за свободу слова. Номінантом на премію може стати будь-хто: фізична особа, ініціативна група або ж організація. Винагорода становить 10 000 швейцарських франків.

Читайте також: Українська література стартер-пак: із чого її (пере)відкрити для себe