Головна
>
Кіно
>

Вічний радник та заступник. Хто такий Ростислав Карандєєв? 

Вічний радник та заступник. Хто такий Ростислав Карандєєв? 

Вночі 20 липня український культурний простір неочікувано оживила важлива новина: «Зеленський доручив Шмигалю знайти заміну Ткаченку». Поміж радісних дописів про відставку Ткаченка, серед культурної спільноти активно розпочалися обговорення про те, хто ж стане майбутнім міністром культури та інформаційної політики. А також обговорення чи доцільно залишати ці два міністерства і далі обʼєднаними.

27 липня Верховна рада проголосувала за відставку Олександра Ткаченка, а виконуючим обовʼязки ймовірно призначать його першого заступника Ростислава Карандєєва. 

Розповідаємо про те, хто він такий.

Ростислав Володимирович Карандєєв народився 22 червня 1972 у Києві — український політичний діяч. Депутат Київради II, III та IV скликань.

З 15 липня 2020 року Ростислав Карандєєв — перший заступник міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченко. З лютого по липень 2020 року — радником Керівника Офісу Президента України. 

Хто давно працює в культурній сфері може памʼятати його імʼя, адже міністри змінні, а Карандєєв — вічний. До цього він був і радником, і заступником у В’ячеслава Кириленка, 14-го Міністра культури України (2 грудня 2014 — 14 квітня 2016), та Євгена Нищука, 15-го Міністра культури (14 квітня 2016 — 29 серпня 2019). 

Дарія Бадьор для Liga.net писала: «Утім, за словами наших трьох співрозмовників, які побажали залишитись анонімними, складається враження, що в Міністерстві культури два міністри – перший заступник Ткаченка Ростислав Карандєєв є доволі впливовим і репрезентує у цьому візії Офісу президента. До свого призначення першим замом Карандєєв був радником нинішнього голови ОП Андрія Єрмака. За свідченнями наших візаві, Карандєєв зарекомендував себе в ОП як людина, яка добре знає культурний сектор, ключових людей та може забезпечити потрібний вплив».

Освіта

Карандєєв має дві вищих освіти: за спеціалізацією «фізика твердого тіла» та «правознавство» КНУ імені Тараса Шевченка. У 2019 році здобув третю вищу освіту в Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «менеджмент соціокультурної діяльності». З 2007 року — Доктор філософії в галузі економіки Міжрегіональної академії управління персоналом.

Політична карʼєра 

З 1995 року працював в системі органів місцевого самоврядування м. Києва. З 1995 — головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу, з 06.1996 — керівник пресслужби Київської міськдержадміністрації. З 08.1998 — заступник голови Харківської райдержадміністрації м. Києва. З 2001 — заступник голови Дніпровської райдержадміністрації м. Києва. Депутат Київської міської ради 2, 3 та 4 скликань.

У період виборчої кампанії 1998 року був делегований політичним об’єднанням «Молода Україна» на посаду міністра молоді і спорту опозиційного Кабінету міністрів Юлії Тимошенко. У період з 2001 по 2004 роки був головою тієї ж партії Молода Україна.

За свою політичну карʼєру Карандєєв встиг обійняти декілька різних посад: був начальником Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради, головою Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва, консультант аналітичного управління забезпечення діяльності Київського міського голови, начальник Головного управління по фізичній культурі та спорту Київської міської державної адміністрації за часів Олександра Омельченка. Під час президенства Януковича Карандєєв був головою ради Фонду гуманітарних програм (05.2010 – 03.2014 роки).

Детальніше ознайомитися з усіма посадами можна на сайті міністерства. 

Крім цього, за даними програми «Наші гроші» у 2009 році Карандєєв виступив співзасновником політичної партії «Нова Україна» разом з власником торгової мережі «Фуршет» Ігорем Баленко. У 2010 році цю партію перейменували в «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» і вона була використана для участі у виборах нинішнього очільника КМДА.

Скандали 

З Карандєєвим пов’язана низка скандалів. Його звинувачували у надмірній зарплатні в пів мільйона, руйнації українських культурологічних видань та помічали у навколосвітніх корупційних скандалах. 

У січні 2020 року на сторінці Товариства  культурної спадщини «Заслав’є» заявили, що Державний секретар і голова ліквідаційної комісії Міністерства культури України Ростислав Карандєєв приторговує копіями документів від імені ліквідованого міністерства. На той момент він був відповідальним за виконання наказу про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам’яток м. Ізяслав Хмельницької области.

У вересні 2018 Карандєєв потрапив до скандалу довкола Національної музичної академії ім. Чайковського. Тоді там не змогли провести обʼєктивні та адекватні вибори нового очільника. Через що в академії стався конфлікт. Тимчасово виконуючим обов’язки ректора запропонували бути Максиму Тимошенку, якого за два місяці звільнили, чим активно збурили студентів та частину колективу.  

Тоді Максим Тимошенко припускав, що до його незаконного звільнення міг мати стосунок один із київських забудовників Олександр Сусленський. До слова, зараз Сусленський — у наглядовій раді УКФ.

Активісти навіть пікетували офіс президента Єврейської ради України Олександра Сусленського. Вони переконані, що той впливав на діяльність Міністерства культури України. Вони також заявляли, що саме він став ініціатором зміни в. о. ректора Національної музичної академії імені Чайковського, адже прагне заволодіти її Великим залом Василя Сліпака. Вони звертають увагу на те, що державний секретар Міністерства культури Ростислав Карандєєв їздить на автомобілі Сусленського. Нищук намагався загладити ситуацію та навіть оголосив про службове розслідування: «Я вийшов з відпустки і втрутився в ситуацію. Буде робоче розслідування щодо мого позаштатного радника Сусленського й державного секретаря Карандєєва. Виконувачем обов’язків  призначимо нейтральну та авторитетну особу — Тетяну Гуменюк. Моя мета — заспокоїти ситуацію. Є рішення, що задовільняє всі сторони, і дозволить чесно провести вибори». 

Карандєєв також намагався уникнути судового вироку під час звинувачення у зловживанні фінансуванням, аби його прізвище не було внесено до реєстру корупціонерів. Адже, якщо особа знаходиться у вищезазначеному реєстрі, то шлях на високі посади у владі закрито. Як писав Антикор Карандєєва «спіймали» на брехні – він забув внести до декларації житло вартістю майже півмільйона гривень. В НАЗК тоді призначили повну перевірку і підтвердили, чиновник умисно надав недостовірні дані, розходження у цифрах сягнуло більше 100 прожиткових мінімумів, що автоматично тягне на адміністративне правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-б КУАП.

У 2019 Карандєєва також звинуватили у використанні службового становища, коли він підписав документ про присвоєння звання «Заслуженого артиста України» Олені Горшуновій, з якою його неодноразово бачили разом.  

Наприкінці 2020 року в Довженко-Центр приїздив перший заступник Ткаченка — Ростислав Карандєєв. Він оглянув приміщення, фонди й локації, які використовуються Центром і висловив думку, що «це — забагато», а зберігати плівку взагалі недоцільно: варто все оцифрувати, а приміщення Центру використовувати якось інакше. 

Реакція спільноти 

Потенційне призначення Карандєєва на посаду міністра неабияк хвилює спільноту. Втім, активно та відкрито висловлюється не багато людей, більшість — пишуть завуальовано. Та діячі культури памʼятають усі скандали, повʼязані з Карандєєвим. 

Так ще у 2021 році, коли Ткаченко вперше подав заяву на відставку, його називали «Навіть не псевдокультурний діяч, а ворог культури». Тоді Іван Козленко, написав:

«Вічний (уже років 7 як) заступник міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв ділиться своєю візією майбутнього української культури.

Карандєєв — приклад того самого “псевдокультурного діяча”, про яких він пише в своєму пості поруч з “грантоїдами”: безпринципний, загумінковий, малоосвічений комсомолець, взірцевий бюрократ, який все життя працює в бюджетній сфері, досконало опанував популістську риторику, вишиванковий патріотизм і закулісні правила політичної боротьби, представник та адвокат старих корумпованих еліт, які він зараз виставляє жертвами ліберальних реформ». 

Журналістка Дарка Гірна написала: «Тепер тримаймо кулаки, щоб замість Ткаченка не поставили Карандєєва. Бо це буде фіаско».

До того Дарка була однією з тих, хто активно висвітлював проблеми із Ткаченком. 

Режисерка Марина Степанська вважає, що «Ну прийде замість Ткаченка Карандєєв, це все одно ніяк не вплине на основний сюжет».


Нагадаємо, 7 березня на сайті Верховної Ради України була опублікована петиція про звільнення Олександра Ткаченка з посади Міністра культури та інформаційної політики України. Автор петиції Юрій Шиян вважав, що міністра потрібно звільнити, бо той спричинив стагнацію в культурній сфері. Зокрема, «привселюдно осквернив пам’ять всіх загиблих Героїв України та проявив крайню зневагу до них, до бійців, до тих, хто зараз віддає своє життя». 

Прем‘єр-міністр Денис Шмигаль відповів на петицію. В офіційній відповіді Кабміну йшлося, що наразі неможливо встановити «обставини, які давали б чіткі підстави для звільнення Ткаченка». 

А в Мінкульті зазначили, що «сторона, яка запустила згадану інформаційну кампанію не змогла надати жодних фактів, які б доводили правдивість звинувачень проти Міністра».

Втім, це не єдина претензія до очільника Мінкульту. Докладніше про те, чому українці підтримали петицію з вимогою відставки Ткаченка, можна прочитати за посиланням


Читайте також: Друзі-переможці, незрозумілі критерії і журі. Кому Мінкульт виділив 400 млн на фільми й серіали

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
10 години тому
Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024
Новини
Від Melovin до My Personal Murderer: як звучить Одещина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
18 Квітня, 2024