Фільм «Вибухи біля музею» переміг на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art

17 грудня Львівський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів Wiz-Art оголосив переможців. З 2008 року фестиваль Wiz-Art презентує українській аудиторії короткометражне кіно з усього світу і виводить на світову арену фільми з України. У 2023 році було представлено 29 стрічок, з яких 19 конкурували в національній програмі, а ще 10 в міжнародній. 

Національна програма

• Найкращий фільм за версією журі — «Вибухи біля музею» режисерів Романа Хімея та Яреми Малащука.

Стрічка розповідає про Херсонський краєзнавчий музей, який розграбували російські війська. В музеї було представлено понад 173 000 артефактів, охоплюючи сім тисячоліть історії. Проте за два тижні до того, як українські військові визволили Херсон, російські силовики вивезли всі експонати.

«Фіксація воєнних злочинів яка поєднана з екстраординарною художньою формою. Переконливий доказ того, що цивілізація варварства – це коли спочатку намагаються руйнувати наративами, потім зброєю», — коментує журі конкурсу.

• Найкращий національний фільм за глядацьким голосуванням — «Лелеки завжди повертаються додому» режисерки Ґали Козютинської.

За сюжетом стрічки Ґала та Віктор купують занедбаний будиночок в Карпатах та починають його відбудовувати. Це місце, де панує мир та спокій. Але до їхнього дому приходить війна. 

• Спеціальні відзнаки від журі — «Войси з Бахмута» режисера Ігоря Бабаєва та «Алое, фікус, авокадо та шість драцен» режисерки Марти Смеречинської.

«Войси з Бахмута» — це історія про спробу відновити близькість на відстані війни, розказана в голосових повідомленнях іноземної кореспондентки, яка перебуває в прифронтовому місті.

Синопсис до фільму «Алое, фікус, авокадо та шість драцен»: серед сотень коробок, на яких написані адреси українських міст, — пральна машина, обмотана скотчем, метрові кімнатні рослини з корінням і дитячі малюнки. Це місце нагадує склад втрачених речей.

Міжнародна програма

• Найкращий фільм за версією журі — «Сусід Абд» режисера Дуове Дійкстри.

Уродженець Сомалі Абді відтворює своє життя, позначене війною та злочинністю, з допомогою свого сусіда та режисера Дауе. Шляхом ігрових реконструкцій у студії спецефектів вони вирушають у дослідницьку подорож історією, зосереджуючись при цьому на творчому процесі.

«Головний приз отримує фільм, який представляє новий неординарний спосіб говорити на екрані про травматичний досвід з іронією, креативністю та ніжністю. Він розповідає історію молодої людини, яка подолала чимало випробувань, але, незважаючи на це, не втратила оптимізму та почуття гумору. Цей фільм майстерно використовує і водночас грайливо розкриває кінематографічну ілюзію, показуючи зворотний бік кінопроцесу, руйнуючи межі між реальністю та вигадкою», — коментує стрічку журі фестивалю.

• Найкращий міжнародний фільм за глядацьким голосуванням — «Хлорка» режисера Таноса Сіхогіоса.

Синопсис фільму: 9-річна дівчинка проводить день, купаючись у басейні. Її очі печуть від хлору у воді. Очі чоловіка теж червоні, хоча він проводить день у спальні. Сонце світить. Будинок чистий і охайний. Батько і дочка продовжують ховатися один від одного.

• Спецвідзнаки — «Безахтько» режисера Діна Вейза та «Квіти з іншого двора» від режисера Хорхе Кадени.

«Безахтько» — стрічка розповідає про офіцер правоохоронних органів, який має вивести бездомних людей, щоб звільнити місце для 10-кілометрового забігу.

«Окремої згадки заслуговує, здавалося б, простий фільм, з одним безперервним кадром. Протягом 7 хвилин ми спостерігаємо за чоловіком, який виконує просте завдання, але опиняється в оточенні людей, які залишилися позаду в нашому прогресивному світі, і людей, які хотіли б мати можливість їх ігнорувати. Фільм “Безхатько” режисерки Дін Вейз заслуговує на окрему згадку за те, що ставить багато запитань про людські цінності, гідність та відповідальність і залишає відповіді на них нам, глядачам цього короткометражного фільму», — коментує фільм журі.

«Квіти з іншого двора» описує історію про групу квір-активістів на півночі Колумбії, яка використовує екстравагантні перформативні дії, щоб засудити катастрофічну експлуатацію найбільшої вугільної шахти країни.

«Сміливий і потужний короткометражний фільм, який переконує нас не лише неймовірними візуальними ефектами та прекрасним звуком, але й важливою історією, яка показує, що любов і святкування самі по собі є актом опору», — описує фільм журі фестивалю.

Переможців визначало міжнародне та національне журі, до якого увійшли Юкка-Пекка Лааксо, Лаума Каудзіте, Анна Онуфрієнко, Оксана Волошенюк, Катерина Сліпченко, Валерій Мирний та Антон Фролов, а також глядачі.

Читайте також: Фільм про евакуацію українців «Звідки куди» отримав премію Міжнародної асоціації документального кіно

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee