Скільки та як заробляють артисти в Україні? Пояснюють автори YouTube-каналу «Звучить!»

Сотні тисяч прослуховувань на стримінгах та солд-аут на концертах в Києві не гарантують українським музичним гуртам стабільний заробіток.

Гонорари, оренда, податки, реклама та комісії — все це зрізає більшу частину виручки артистів із виступів. А щоб заробляти на стримінгах, де одне прослуховування може коштувати всього $0,0007, треба мати велику аудиторію та випускати пісні самостійно.

На чому ж і скільки тоді заробляють артисти в Україні? Головред Лірум Олексій Бондаренко та співзасновник гурту Tember Blanche Влад Лагода детально розповідають про це у випуску YouTube-каналу «Звучить!» 

Лірум коротко переповідає основне.

Джерела доходів

Музиканти завжди найбільше заробляли живими виступами та продажем мерчу (одягу, листівок та сувенірів), який люди переважно купують на концертах.

Після винайдення способу запису музики, до прибутку додався ще й продаж її на різних носіях: бобінах, платівках, касетах та дисках. Згодом пісні та альбоми почали продавати онлайн, а тепер артисти також отримують роялті за прослуховування на стримінгових платформах.

Популярні артисти можуть також заробляти на рекламі, але цей спосіб заробітку доступний не всім та не відразу — у них має бути справді велика аудиторія.

Останнім часом серед артистів «середньої сцени» та андеграунду стає популярним краудфандинг. Вони просять своїх прихильників регулярно або одноразово задонатити кошти за їх контент через платформи типу Buy Me a Coffee чи Patreon.

А тепер детальніше про кожне джерело доходів українських виконавців.

Роялті

Одне з найстабільніших джерел прибутку для артиста — роялті. Це винагорода, яку отримують музиканти та автори за використання їхньої музики, наприклад, на радіо, телебаченні та стримінгових платформах.

Доходи від прослуховування музики стали основною причиною успіху багатьох українських артистів. Це прозоре й зрозуміле джерело доходу — чим більше тебе слухають, тим більше ти заробляєш.

Тож скільки українські артисти отримують з роялті? Показуємо на прикладі пісні Ганни Польської Дура. 

Пісня була завантажена через незалежного дистриб’ютора Amuse. Користувачі цієї платформи платять $30 на рік і потім отримують всі 100% прибутку від прослуховувань. (Так сервіс працює у нас; ставки роялті відрізняються в залежності від країни.)

Кожна платформа має різну винагороду за прослуховування, наприклад, за 1000 прослуховувань на YouTube Music артист отримує $1, на Apple Music — $3, а на Spotify — $0,7.

Щоб заробити $1000 на YouTube, треба аби пісню послухали 1 млн разів, на Spotify — 1,43 млн разів, а на Apple Music — 335 000 разів.

На аналітичному сайті Socialblade можна побачити кількість переглядів та прослуховувань на YouTube за місяць і порахувати приблизну суму доходу виконавця.

За майже півроку після релізу (4 серпня 2023–29 січня 2024), пісня Дура зібрала 876 000 прослуховувань на всіх платформах і принесла $242. 

Якщо артисти видаються через великого дистриб’ютора, який пропонує додаткові послуги з просування пісень, то від суми доходів також віднімається комісія. Зазвичай дистриб’ютори беруть 25-40%.

Якщо до релізу залучені ще й лейбл чи видавець, то їм теж треба віддати відсоток з прибутку.

Детальніше про роботу стримінгових платформ почитайте у треді Діми Хейтспіча. Там цифри та графіки, цікаво.

Роялті з публічного відтворення

В Україні, автори та виконавці майже не отримують роялті за публічне відтворення їх пісень, наприклад, в кафешках, готелях та на радіо. Винятки існують, але ситуація в цілому залишається доволі сумною. Заклади майже ніколи не платять за музику. 

Також існує проблема в регулюванні системі виплат та розподілу прибутку, яка ускладнює ситуацію та зменшує можливість отримання доходу за цією формою використання музики. Детальніше про це можна прочитати в нашому матеріалі.

Концерти

На перший погляд заробляти на концертах має бути просто: продав квиток — отримав гроші. Але все складніше.

Майданчик для виступів Bel Etage Music Hall, наприклад, вміщує 1000 людей (цифра округлена для прикладу). Якщо квиток в середньому коштує 600 грн, то виручка музичного гурту за солдаут на цьому майданчику — 600 000 грн.

Далі гурт має заплатити за оренду майданчика, комісію квитковому оператору та організатору концерту, гонорар музикантам та концертному директору, рекламу, тощо.

До вартості концерту також варто додати витрати на оплату піарника, запис музики, створення кліпів, а також відеоматеріалів, які використовуються під час виступу.

Фінальна сума буде ще меншою, якщо у артистів не вийде зробити солдаут і продати всі квитки.

Якщо проводити концерт не в Києві, то додаються витрати на дорогу, проживання та харчування команди.

Також відніміть від прибутку мінімум половину суми, яка піде на підтримку ЗСУ, завдяки яким виконавці взагалі мають можливість виступати на концертах.

Існують ще корпоративи, але зазвичай на такі заходи запрошують артистів із актуальними хітами або з великою медійністю. Часто музика не є головним чинником, щоб отримати запрошення на корпоратив.

Мерч

Ще одним джерелом прибутку для артистів є мерч — різноманітна продукція, яку артисти продають на концертах та онлайн. За словами учасників гуртів Тулим та True Tough, найбільше продаються футболки, худі та дрібні аксесуари.

Зазвичай артисти заробляють приблизно половину вартості футболки, яку ви придбали. Інша частина йде на її виготовлення та розробку дизайну.

Реклама

Артисти з добре розвиненим особистим брендом та які активно ведуть свої соціальні мережі, можуть заробляти від ста до десятків тисяч доларів за рекламні інтеграції.

Часто реклама стає основним джерелом доходу для великих медійних артистів.

Краудфандинг

Платформи типу Patreon та Buy Me a Coffee надають можливість прихильникам гуртів підтримувати їх напряму, отримуючи у відповідь ексклюзивний контент, ранній доступ до пісень та особисті зустрічі з виконавцями. Це одна з найздоровіших форм взаємодії між творцями та їх фанатами.

Якщо ви цінуєте локальних артистів і хочете підтримати українську культуру, то слухайте музику легально, купуйте мерч та квитки на концерти. А якщо вам подобається контент «Звучить!» — ви можете його підтримати. Це сприятиме розвитку проєкту і позитивно вплине на кількість та якість майбутніх відео. Зробити це можна за посиланням на Buy Me a Coffee.

Проєкт «Звучить!» реалізовано за підтримки Goethe-Institut в Україні та «Куншт» в рамках акселератору протидії дезінформації «Mediengeist» та в межах проєкту «Культреальність» медіа про нову українську культуру Лірум. Проєкт фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та спрямований на зміцнення  стійкості культурних та освітніх партнерів в Україні.

---

Читайте також: У чому феномен Тейлор Свіфт?: вийшов третій випуск відеопроєкту про музику «Звучить!»

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee