Головна
>
Музика
>

Королева, ікона фемінізму й феноменальна перформерка: у чому феномен Beyoncé?

Королева, ікона фемінізму й феноменальна перформерка: у чому феномен Beyoncé?

У новому випуску відеопроєкту «Звучить!» головний редактор медіа про нову українську культуру Лірум Олексій Бондаренко й співзасновник гурту Tember Blanche Влад Лагода розказують, у чому феномен Бейонсе та як так сталося, що всі називають її королевою, але ніколи не пояснюють чому?

Поява Бейонсе

Бейонсе Ноулз народилася у 1981 році у Хʼюстоні, Техасі. У Вікіпедії йдеться, що її мама була перукаркою і власницею салону, а батько — продавцем ксероксів. Якщо ви подивитеся на їхні біографії зараз, то мати Бейонсе — успішна дизайнерка і гравчиня фешн світу. А батько, багато в чому завдяки самій Бейонсе, став успішним музичним менеджером і продюсером. 

Батьки ще у доволі молодому віці побачили талант доньки. Ще з дитинства її почали водити на конкурси, кастинги та талант-шоу. У 8 років вона познайомилася із ЛаТавією Робертсон, яка згодом стане її партнеркою по гурту Destiny’s Child. Але спершу дівчата разом виступали у герлз-бенді Girl’s Tyme. Вони активно брали участь у дитячих та підліткових шоу, їхні виступи показували по телебаченню, вони також їздили з концертами у різні міста Америки. А у 1992 році до них приєдналася Келлі Роуланд, яка через проблеми в сімʼї почала жити в домі Бейонсе. 

На цьому етапі історія Бейонсе мало чим відрізняється від суперзірок її рівня. Вони теж з дитинства брали участь у кастингах, шоу і маленьких гуртах. Подібним чином до ранньої популярності прийшла Брітні Спірс, яка з 10 років брала участь у телешоу «Шоу Мікі-Мауса». Майлі Сайрус, яка у 13 років знімалася на телеканалі Дісней. Схожий шлях пройшли Роббі Вільямс, Раян Гослінг, Джастін Тімберлейк, а також Тейлор Свіфт, про шлях до успіху якої ви можете прочитати в матеріалі за посиланням

Тож у 1997 році, після семи років існування, Girl’s Tyme сформувався у квартет, змінив назву на Destiny’s Child і підписався на мейджор-лейбл Columbia Records. Менеджментом зайнявся батько Бейонсе — Метью Ноулз. Гурт відразу був преречений на успіх: їхня перша пісня Killing Time стала саундтреком до «Люди в чорному», культового кіно свого часу. Перший же офіційний сингл No No No став суперхітом, який потрапив на першу сходинку R&B чарту. 

Бейонсе на момент першого альбому, який приніс глобальний успіх, було 16 років. 

Destiny’s Child

Щоб розуміти, що Destiny’s Child не був просто DIY-феноменом достатньо глянути на список студій і продюсерів другого альбому The Writing’s on the Wall:

Фото: скриншот із Вікіпедії

Аби розуміти успіх Destiny’s Child, треба враховувати контекст, у якому відбувалося становлення гурту. Це були 90-ті — час найбільшого розквіту й занепаду герлз-бендів та бойз-бендів. З *NSYNC* вийшов Джастін Тімберлейк, з Take ThatРоббі Вільямс

Але у випадку Destiny’s Child було б неправильно говорити, що Бейонсе прорвалася серед своїх конкуренток і довела, що вона краще за них. Цей проєкт з самого початку мав капітулювати Бейонсе до всесвітньої слави. Передусім через те, що гуртом керував її батько, який весь час просував доньку як фронтвумен. Керування проєктом було доволі тоталітарним: склад гурту змінювався кілька разів, і все більше будувався навколо Бейонсе. Келлі Роуланд залишалася сталою одиницею, але завжди була на другому місці. Навіть сестра Бейонсе, Соландж, була в гурті на танцпідтримці. Склад Destiny’s Child, який запам’ятався, це Бейонсе, Келлі Роуланд та Мішель Вільямс

Фото: Spotify

Уже в гурті Бейонсе взяла свої перші Ґреммі — за Say My Name та Survivor («Найкраще R&B виконання дуету або групи з вокалом»). Третій альбом Survivor вийшов у 2001 році й, фактично, завершив еру Destiny’s Child. З ним вони теж отримали Ґреммі й саме на цій платівці вийшов всім відомий трек Survivor

Після релізу альбому всі три учасниці пішли сольними шляхами. Учасниці гурту розповіли, що ще під час створення фінального альбому з символічною назвою Destiny’s Fullfiled (2004) розуміли, що це їх останній спільний реліз і далі вони хочуть зосередитися на сольних проєктах. Келлі Роуланд та Мішель Вільямс продали по 100 тисяч копій своїх альбомів кожній. Але по-справжньому вдалося запустити карʼєру саме Бейонсе: її дебютний сольний альбом Dangerously in Love купили накладом у понад 317 тисяч копій за перший тиждень релізу.

Destiny’s Child вдалося завершити проєкт красиво. Після релізу останнього альбому вони все ще збиралися у визначні для Бейонсе моменти: під час виступу на Super Bowl у 2013 році і під час фестивалю Coachella у 2018 році. 

Crazy In Love та Jay Z

Бейонсе познайомилася із Джей-Зі у 2000 році. З її слів, перші півтора року вони просто дружили й часто зідзвонювалися, адже обоє були в турах і не мали можливості часто бачитися. Чутки про їхні стосунки почали з’являтися після релізу їхньої першої спільної пісні — Crazy in Love (2003). Але пара все ще приховувала своє особисте життя, поки не одружилися в 2008 році. 

Важко переоцінити важливість їхнього союзу для карʼєри кожного з них. Станом на 2024 рік вони є найбагатшою парою у світі, їхній спільний статок складає приблизно 4 мільярдів доларів. З яких Бейонсе належать приблизно 800 мільйонів, а Джей-Зі — близько 3 мільярдів. Але Джей-Зі заробляє не лише музикою, він також володіє алкогольним брендом D’USSÉ, брендом одягу Rocawear, мережею ресторанів та багато інших проєктів, детальніше про заробітки артистів можна прочитати за посиланням

Але їхній союз виявився успішним не тільки в накопиченні капіталу. А передусім творчо.

Першим синглом сольної карʼєри Бейонсе став Crazy In Love, який починається з адлібів Джей-Зі. Трек відразу став суперхітом, який підняв кар’єру співачки на новий рівень. Це все ще одна з найпопулярніших пісень артистки, з понад мільярдом прослуховувань на Spotify. І якщо Бейонсе вже на той момент була лауреаткою кількох Ґреммі й учасницею мегауспішного гурту, то варто поговорити й про Джей-Зі.

Важко знайти впливовішу людину в музиці нульових, ніж Джей-Зі. Він став культовим репером сам по собі, очолив найбільший реп-лейбл того часу Def Jam, а потім запустив власний лейбл Roc Nation, який став не менш впливовий. Він підтримував альтернативу, яка ставала мейнстримом — створював колаби з Linkin Park, брав участь у попплатівках, таких як Coldplay, дружив із Каньє Вестом. А його альбом Blue Print вважається класикою світового хіп-хопу. 

Емпавермент, чорний спадок і новий погляд на діву

Парадокс творчості Бейонсе ось у чому: їй вдавається насаджувати меседж про сильну, незалежну жінку, при цьому граючи по стандартах індустрії. Наприклад, кліп на Survivor: це пісня про сильну й незалежну жінку, яка готова вижити попри все. Вона думала, що не зможе прожити без чоловіка, але відкрила в собі силу досягти всього без нього.

Водночас кліп на цю пісню — три жінки в купальних костюмах бігають пляжем, а потім по джунглях та танцюють. Якщо не розуміти текст — важко подумати, що трек несе феміністичний меседж.

Водночас вона випускала пісні, абсолютно в контексті сексуалізованої індустрії того часу. Після феміністичної Survivor у Crazy In Love вона співає про те, як не може встояти перед чоловіком, як він зводить її з розуму і як вона буде вмовляти його лишитися. І це ніяк не зруйнувало її феміністичний образ. 

Ця історія буде повторюватися й розвиватися крізь карʼєру Бейонсе. Їй вдавалося поширювати феміністичні ідеї, продовжуючи грати за правилами поп індустрії. Це допомогло їй одразу захопити кілька цільових аудиторій і втримати їх протягом десятиріч.

Перші чотири альбоми і великі зміни

Бейонсе добре вміє працювати за правилами індустрії. Під час релізів своїх перших чотирьох альбомів вона проходила те, що називається «album roll-out». Це процедура попереднього промо й запуску альбому, яка давно стала стандартною в Америці.

Артист випускає сингл за кілька тижнів до релізу альбому, бажано, аби він був хітом. Після чого починає ходити на всі можливі шоу й ефіри, виступати всюди, де можна виступити. Потім треба випустити ще один-два сингли й от, на розпечену аудиторію, виходить альбом. 

Перші чотири альбоми Бейонсе запускала саме так. І всі вони були мегауспішними: станом на 2011 рік її дебютний сольний альбом Dangerously in Love (2003) зібрав 11 мільйонів продажів по всьому світу. За нього ж Бейонсе отримала пʼять Ґреммі. А всі перші три альбоми взяли нагороду «Найкращий R&B альбом».

Перші дві платівки Dangerously in Love та B\Day (2006) були квінтесенцією популярної музики свого часу: багато семплування, агресивного вокалу, блиску і, звісно ж, R&B. 

На третьому альбомі, який називається I Am Sasha Fierce (2008), Бейонсе пішла іншим шляхом. Це все ще був типовий поп альбом для того часу, але він також був концептуальним. Альбом про альтер его виконавиці, де вона намагається експериментувати з новими жанрами, місцями відходить від попканонів. Саме на ньому з’явилася пісня Halo, кліп на яку наразі має півтора мільярда переглядів на YouTube. А також трек Single Ladies.

Single Ladies стала вірусною: усі намагалися повторити танець Бейонсе. Саме через цей кліп почався конфлікт Каньє Веста та Тейлор Свіфт. І саме з Single Ladies Бейонсе перестала прикривати свої феміністичні ідеї прийнятою сексуалізацією. 

Четвертий альбом називався 4 та вийшов у 2011 році. За мірками Бейонсе, він був трохи менш успішним за попередні. Хоча все ще продався великим тиражем (5 мільйонів копій, станом на 2016 рік) і там була Who Run The World (Girls), яка зафіксувала Бейонсе як активістку, феміністку і борчиню за права чорношкірих. 

Тоді ж Бейонсе вперше в житті перестала працювати зі своїм батьком, звільнивши його. Тому після альбому 4, Бейонсе позбулася не тільки менеджменту батька й людини, що вела її протореними стежками індустрії, а й вперше стала по-справжньому вільною у своїх рішеннях.

Beyoncé — Beyoncé

Після 2011 року, коли вийшов четвертий альбом Бейонсе, вона сконцентрувалася на собі. У 2012 вона народила першу дитину, у 2013 зняла автобіографічний документальний фільм «Життя як сон», але загалом не дуже світилася в пресі. 

2013 став доволі яскравим роком для Бейонсе, але все ще не було анонсу нових пісень чи нового альбому. Натомість вона заспівала національний гімн на церемонії інавгурації Барака Обами, а потім вперше виступила на Super Bowl, де навіть зробила реюніон Destiny’s Child. Зазвичай артисти використовують виступи такого масштабу, аби проанонсувати вихід нового альбому, але Бейонсе цього не зробила. 

І раптом, 13 грудня 2013 року, виходить однойменний альбом Beyoncé. Він виходить без жодного промо, без попередження, інтерв’ю, синглів. І стає мегахітом. За перші три дні після релізу альбом зібрав 817 тисяч продажів. 

Важливо додати, що тоді днем релізів вважали вівторок. А Бейонсе випустила альбом у пʼятницю. Саме через успіх альбому глобальна індустрія вирішила зробити днем релізів саме пʼятницю. 

Це також був її перший візуальний альбом, тобто на кожну пісню одразу вийшло відео. 

Музично ж Beyoncé був революцією в її стилі. Він набагато похмуріший, експериментальніший, жорсткіший і чіткіший. Якщо перший сингл з Джей-Зі Crazy In Love був ідеальним життєрадісним поп-треком свого часу. То сингл Drunk In Love з тим самим Джей-Зі — це ледь не авангарнда нуарна R&B-балада про секс, який вони не пам’ятають, та похмілля, від якого вони прокидаються разом на кухні. 

Стосунки, Джей-Зі та Lemonade

Дуже довгий час стосунки Бейонсе та Джей-Зі не були публічними. Усі знали, що вони разом, але це ніяк не підіймалося в медіа. А потім почали ходити чутки, що Джей-Зі їй зраджує. 

У 2016 році вийшов альбом Lemonade. Це історія про зраду чоловіка і реакцію Бейонсе на неї. Він вийшов одразу з кліпами на кожен трек релізу, які доповнюють цю історію. Альбом про розпач, прийняття, гнів, агресію та знову прийняття. Розказана ця історія крізь призму історії чорношкірих жінок, за допомогою візуальних образів, модних брендів, фітів і цілої палітри жанрів. На цьому альбомі Бейонсе відходить від концепції R&B, на ньому з’являється і кантрі, і рок-музика.

Перфоменси та Бейчелла

В усьому шляху Бейонсе є один важливий момент. Вона — неймовірна перформерка. Її концерти — це демонстрація величезної кількості роботи, видатних вокальних даних, витримки й роботи всієї команди навколо.

У 2018 вона вирішила взяти планку вище. Бейонсе підготувала спеціальне шоу для фестивалю Коачелла, найбільшого фестивалю в Америці. І зробила надзвичайно масштабний виступ, побудований навколо культури чорношкірих в американських коледжах. Яке врешті стало основою документального фільму-концерту та лайв-альбому «Homecoming». Бейонсе була настільки впевнена в успіху свого шоу, що назвала його прямо зі сцени Бейчелла (Бейонсе + Коачелла). 

У своєму огляді на виступ Бейонсе на Коачеллі музичний критик The New York Times Джон Караманіка пише:

«Одразу перейдемо до суті: малоймовірно, що цього року, або й найближчими роками, відбудеться більш значущий, захоплюючий, потужний та радикальний виступ, ніж сет Бейонсе на Coachella».

The Carters і трилогія Renaissance

Після Beyoncé і Lemonade Бейонсе зрозуміла, що може не лише диктувати умови гри, вона може встановлювати історичну справедливість у жанрах, в яких ніколи не домінували жінки, а тим паче чорношкірі жінки. 

У 2019 році вона поїхала в тур з Джей-Зі з їхнім спільним альбомом Everything is Love, записаним під іменем The Carters (це їхне офіційне прізвище). Потім була робота із фільмом «Королем Львом», де вона озвучувала персонажку Налу, і випустила супровідний альбом, народження близнят. А у 2022 році Бейонсе анонсувала трилогію Renaissance.

Перший альбом Renaissance — це її захід на територію електронної музики, у якому Бейонсе раніше не так багато працювала. Завдяки ньому Бейонсе побила рекорд не просто для жінок-виконавиць, а серед всіх артистів і виграла свій 32 Ґреммі

Другою частиною трилогії Ренесансу став альбом Cowboy Carter, який вийшов у березні 2024 року. І це кантрі-альбом, де історично ніколи чорношкірих жінок не було. З піснею Texas Hold ‘Em вона отримала першу сходинку кантрі-чарту і це, знову ж таки, перший раз в історії, коли чорношкіра жінка досягла цієї величини. Водночас Бейонсе це завжди робить з повагою до першоджерел: на Cowboy Carter можна почути Доллі Партон, Віллі Нельсона, які є титанами кантрі-музики в Америці.

Бейонсе і конспірологія

Було б дивно, якби персону рівня Бейонсе не оточували конспірологічні теорії. І одну із них зараз активно обговорюють в американському тік-токі. На новому альбомі Cowboy Carter є пісня Daughter, послухавши текст якої, слухачі зробили припущення, що Бейонсе вбила коханку Джей-Зі. І насправді їхня перша дитина, Блу Айві, це взагалі дитина від коханки Джей-Зі, яку вони собі забрали.

З аргументів конспірологів: дійсно відомо, що та дівчина була коханкою Джей-Зі, і вона раптом вмерла від аневризму два дні після того, як Бейонсе огололиса про свою першу вагітність. Також є фотографії, де нібито видно, що насправді Бейонсі не була вагітна, і підкладала подушку. Але конспірологія на те й коспірологія, що будується на припущеннях, вірити цій історії чи ні — особистий вибір кожного.

Парадокс Бейонсе

Автори статті «Парадокс Бейонсе» пояснюють її феномен тим, що водночас поєднує дві протележності. Наприклад, вона виглядає як людина, яка багато працює, щоб мати все, що вона має, але водночас вона виглядає як людина, яка такою прокидається, не докладаючи жодних зусиль.

Власне, на цьому парадоксі будується і велика частина її кар’єри. Сексуальна жінка, яка подобається чоловіками, яка цей образ експлуатує, водночас вона активна феміністка, яка бореться за права жінок, за права чорношкірового населення, і це ніяк не протирічить одне одному. Саме цей парадокс дозволяє писати пісні про те, що світом рулять жінки, і водночас про те, як вона безтями закохана в чоловіка.

Бейонсе оточує оточує аура королівськості. Якщо Тейлор Свіфт будує образ подруги, яку ти завжди хотів би мати. То Бейонсе — це жінка, яку ти жадаєш, але ніколи до неї не дотягнешся. Передусім через те, що вона хоче й може бути красивою й бажаною, але ти їй для цього не потрібен. 

Спасителька альбому

В одному зі своїх інтервʼю Бейонсе жалілася на те, що індустрія перестала думати альбомами. І її можна назвати спасителькою формату альбому. Кожна її платівка — це концепція. І ця концепція пропрацьована надзвичайно якісно. 

Вона б цілком могла цього не робити, але їй це важливо, і це відчувається. Вона залучає всіх, кого можна, щоб досягти максимальної якості. Вона не соромиться вкладати в це шалені гроші, робити альбоми з найкращими продюсерами, залучати купу людей, найкращих співавторів, знімати відео на кожну пісню з цих альбомів.

Аби відкрити для себе артистку з іншого боку радимо послухати альбом Beyoncé, а також подивитися всі відео на альбом Lemonade. Після чого ви краще зрозумієте, чому вона — приклад для наслідування ледь не для кожного в музичній індустрії.


Проєкт «Звучить!» реалізовано за підтримки Goethe-Institut в Україні та «Куншт» в рамках акселератору протидії дезінформації «Mediengeist» та в межах проєкту «Культреальність» медіа про нову українську культуру Лірум. Проєкт фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та спрямований на зміцнення стійкості культурних та освітніх партнерів в Україні.

Читайте також: Що таке лейбли і як вони працюють? Пояснюють автори YouTube-каналу «Звучить!»

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
10 години тому
Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024
Новини
Від Melovin до My Personal Murderer: як звучить Одещина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
18 Квітня, 2024