Що таке лейбли і як вони працюють? Пояснюють автори YouTube-каналу «Звучить!»

У новому випуску відеопроєкту «Звучить!» головний редактор медіа про нову українську культуру Лірум Олексій Бондаренко й співзасновник гурту Tember Blanche Влад Лагода розказують, у чому перевага музичних лейблів, чим вони відрізняються від дистриб’юторів та видавництв і чи потрібні взагалі артистам лейбли?

Що таке лейбл?

Якщо узагальнити, лейбл — це інвестиційна компанія, яка інвестує не в акції або нерухомість, а в артистів. Принцип роботи такий самий: лейбл дає артисту гроші й послуги, а натомість хоче «відбити» свої інвестиції й, бажано, заробити. Також лейбл можна порівняти з венчурним фондом, адже один великий артист може окупити всіх інших і перекрити затрати на величезну кількість невеликих артистів. 

Контракти з лейблом можуть бути різні. Зазвичай це відсоток від доходів: стрімінгів, продажу музики, концертів. У середньому лейбл буде просити 70-90% від роялті, а іноді й концертів. 

Інший варіант — аванс. Лейбл дає певну суму грошей, яку артист може не повертати відразу, але лейбл пізніше забере її собі коштом доходів виконавця. У такому випадку, артист починає заробляти, коли віддасть цей аванс, але зазвичай теж на певних умовах.

Наприклад, лейбл «позичає» виконавцю 100 тисяч доларів. Аби повернути ці кошти шляхом лише роялті, виконавцю потрібно мати приблизно 100 мільйонів прослуховувань. Адже 10 тисяч прослуховувань на стримінгах дорівнює приблизно 10 доларам. 

Тому часто лейбл пропонує контракт на створення певної кількості пісень чи альбомів. Наприклад, як у ситуації з Тейлор Свіфт, яка в межах свого контракту з Big Machine Records мала написати 6 альбомів, за авторське право на які вона досі бореться. 

Детальніше про війну Тейлор Свіфт із музичною індустрією, з чого починалася її кар’єра та як вона стала найпопулярнішою артисткою сучасності читайте за посиланням.  

Якщо контракт з лейблом полягає у створенні певної кількості пісень, то потрібно врахувати, що кожну пісню треба написати, записати, випустити, створити промо, кліп, бажано, не один. Для розуміння: у середньому створити одну пісню коштує приблизно 1 тисячу доларів, зняти кліп — 5. Врешті виходить, що 100 тисяч доларів піде тільки на продюсування музики та зйомку декількох кліпів. 

Переваги лейблів

Лейбли мають багато того, чого нема в більшості артистів. Юристи, маркетингові можливості, контакти саундпродюсерів, кліпмейкерів, піарники, знайомства з радіо та телебаченням і більше. 

Вихід пісні — це не просто створення wav-файлу. Це написання пісні, її запис, промо-план, дистрибуція на платформи, створення кліпів, юридичні договори тощо. Іноді просто фізично неможливо контролювати всі процеси, необхідні для музичної кар’єри. Тоді з цим допомагає лейбл. Завдяки цій співпраці артист може вирости й розкрити свій потенціал набагато більше й швидше, ніж якби рухався самостійно. 

Розрахунок тут такий самий, як у стартапах — на карколомний ріст. Якщо артисту вдається стати по-справжньому популярним, це вигідно одночасно і виконавцю, і лейблу, адже тоді він може покрити витрати на неуспішні проєкти. Через це лейбли часто можуть віддавати більшість свого ресурсу в «головних» артистів і майже не зважати на менших виконавців. 

Головні світові лейбли

У світі існують тисячі музичних лейблів. Але, фактично, всією індустрією керують три основних: Universal Music Group, Sony Music та Warner Music. Їм трьом належить понад 70% ринку. Фактично, це парасольки, під якими зібрані сотні менших лейблів, які вони періодично скуповують. Загалом, ці лейбли працюють, як інвестиційні фонди, адже кожен із них має інші сфери діяльності: кіно, інвестиції, інші види мультимедіа. А отже кошти з інших сфер можуть «перекидати» на діяльність музичних лейблів. 

А що в Україні?

В Україні на сьогодні немає представництва жодного з великих світових лейблів більшість українських артистів підписані на українські лейбли. Але є виключення, наприклад, Go_A, після участі в Євробаченні, підписали контракт із Universal Music, а Джамала, на тому ж Universal, випустила альбом 1944. 

Водночас українські лейбли можуть ставати перехідною ланкою до світового. Наприклад, лейбл Enko зараз офіційно працює з Universal Music Group. 

Чим відрізняється лейбл, видавець та дистриб’ютор?

На Spotify немає функції «додати пісню». Для того, щоб завантажити трек на стримінговий сервіс, потрібен дистриб’ютор. 

Це спеціальні компанії, які, власне, «завантажують» музику одразу на всі стримінгові платформи. На українському ринку завжди домінували дві найбільших міжнародних бренди: французька компанія Believe, яка досі не вийшла з Росії, а також компанія The Orchard, яка належить Sony Music.

Тобто виконавцю достатньо дати дистриб’ютору пісню та інформацію про неї, а всім іншим займається компанія. Іноді вона також допомагає з просуванням: додає в плейлисти, на обкладинки. 

Можна це робити й вручну через спеціальні дистрибуційні сервіси, як-то Amuse, TuneCore, Distrokid та інші. Раз на рік артисти платять фіксовану ціну та їхні пісні заливають на стримінги. Але в такому варіанті в артиста набагато менше можливостей впливати на те, що буде відбуватися з його музикою. У випадку якоїсь помилки треба буде писати в підтримку цих сервісів, адже за процесом не стежить конкретна людина, як у випадку з дистриб’юторами. 

Видавництва

Для релізу пісні недостатньо просто її створити. Потрібна також обкладинка, додаткова інформація, план її промо, юридичне оформлення, договори з різними організаціями.

Тут у гру вступають видавництва. Вони беруть на себе допомогу з оформленням релізу і юридичними аспектами. Найбільшим музичним видавництвом в Україні є Best Music. 

Водночас видавництво так само не може розміщувати музику на стримінгах самостійно і робить це через дистриб’ютора.

Тобто маємо такий ланцюжок: артист віддає реліз видавництву. Видавництво його оформлює і віддає дистриб’ютору. Дистриб’ютор заливає його на стримінги. Лейбл, своєю чергою, може брати на себе всі ці функції.

Лейбли в Україні

Список українських лейблів постійно змінюється, тому статичного переліку не існує. За різними підрахунками їх налічують від 40 до 80. Але переважно це все ж таки невеликі лейбли. З великих лейблів, з понад десятирічною історією, існують такі:

• Secret Service Entertainment Agency — найбільші артисти це Оля Полякова і Макс Барських. Головний продюсер — Михайло Ясінський;
• mamamusic — найбільші артисти Вєрка Сердючка й гурт Kazka. Продюсер — Юрій Нікітін.
• Moon Records — на ньому зібрана величезна кількість українських музикантів: від Віктора Павліка до Latexfauna. 
• Comp Music, позиціюють себе, як один з найдавніших українських лейблів. На ньому видаються Джамала і Руслана. 
• Pomitni — раніше називався Mozgi Entertainment, на якому були всі проєкти Потапа, наприклад, гурт Время и Стекло. З 2023 року лейбл називається Pomitni й ним одноосібно керує Ірина Горова. На нього підписана Дорофєєва, Otoy, гурт Nazva та інші.

Нові лейбли

Багато помітних артистів, які зараз набувають популярності, працюють із лейблами, які виникли відносно нещодавно. Найбільшим із них можна назвати Enko. Це лейбл, який створили Іван Клименко та alyona alyona у 2020 році. Найбільшими його артистами зараз є Kalush Orchestra, сама alyona alyona і Skofka. 

У лейблу Enko є особливий підрозділ, який називається Enko Distribution, де вони займаються безпосередньо дистрибуцією артистів. Вони це роблять через Universal Music Group та співпрацюють з близько 20 українських артистів.

Кілька інших українських лейблів:

• Black Beats. Це лейбл, яким керує Андрій Комар. Найпомітнішими артистами там є Vioria і The Curly;
• Plan. Найбільшим проєктом лейблу була Структура Щастя, але нещодавно Ліза повідомила про закриття проєкту. Також серед їхніх артистів гурт Скажи щось погане й Brykulets.
• Потоп. Андеграундний лейбл, на якому виходив Стас Корольов, виходить Ницо Потворно і переможці «Золотої Зорі Лірум» — sucilna_nevdacha_exe.
• kontrabass promo. Працює із The Unsleeping, Андрієм Бармалієм і Disappeared Completely
• Dnipropop. Лейбл із Дніпра, працює переважно з електронною музикою, наприклад, проєктом Kurs Valut.
• Papa Music. Найбільш відомий Wellboy та скандалом із ним. Також на лейблі Quest Pistols і Міша Крупін.
• Geisha Ninja Samurai. На лейблі зараз два артисти:  Ziferblat та Маша Кондратенко.

Зробити вичерпний список лейблів неможливо. Вони постійно то з’являються, то зникають. Ми перерахували лейбли, які пов’язані з популярною музикою. А ще існують лейбли альтернативної музики, наприклад, Robustfellow, лейбл-видання Neformat, лейбл архівної музики Шукай, вінілові лейбли Aby Sho Music та багато інших.

Про найбільш помітні й активні українські лейбли можете почитати в гіді Олексія Бондаренка за посиланням.

Чи треба взагалі українському артисту лейбл?

В Україні, якщо артист готовий власними силами розібратися із записом пісень, їхньою дистрибуцією і промо, тоді він цілком зможе впоратися і без лейбла. Усі доходи залишатимуться йому і він нічим не будете ні перед ким зобовʼязаним. У сучасній українській індустрії дійсно велику частину роботи можна зробити самостійно, саме тому лейбли все частіше стають «сервісного типу». Тобто замість повного менеджменту пропонують якісь окремі послуги: дистрибуцію, піар, роботу з радіо чи юридичний супровід. 

Загалом, те що лейблів стає більше — це хороший сигнал для індустрії. Лейбл — це своєрідний фільтр. Це люди, які відбирають артистів на певні умови й ризикують своїми грошима, розуміючи, що їхня співпраця може не спрацювати. А це дуже важливий процес для ринку, на якому будь-яка людина може на телефоні записати музику, викласти її в інтернет і стати зіркою. 

При виході на міжнародний ринок ситуація змінюється. В Європі або ж Америки без допомоги лейблу часто просто нереально кудись пробитися, якщо ви не відомий артист, який не розуміє, як ці ринки працюють. 

---

Читайте також: 5 українських музикантів, які були депутатами (+Анастасія Приходько): вийшов новий випуск відеопроєкту «Звучить!»

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee