Пісня за піснею. Vakula розповідає про альбом-колаборацію «Вне времени»

19 червня електронний продюсер Vakula презентував альбом-колаборацію Вне Времени, у записі якого взяли участь соул та хіп-хоп артисти. У платівку увійшло 13 треків. Ми попросили артиста детальніше розповісти про кожен з них.

Intro

Шана артистам та музикантам – провідникам та вчителям – це важлива частина хіп-хоп культури. В інтро до альбому я вирішив пригадати не лише усіх тих, хто взяв участь у записі Вне Времени, а й тих, хто впливав на мене протягом усього життя. Це джазові музиканти – Джон Маклафлін, Джон Колтрейн, Пет Метіні, Юсеф Латіф. Соул-легенди – Айзек Гейс, Кертіс Мейфілд, Еріка Баду, Жиль Скотт-Герон, Марвін Гей. Бітмейкери – J Dilla та Q-Tip з A Tribe Called Quest. Врешті, «африканський Елвіс» – батько афробіту Фела Куті. Генії минулого. Крізь епохи я вшановую їх.

Эго

Це пісня про боротьбу з его – найсильнішим демоном, який живе всередині кожного з нас. Текст пісні чудово передає суть сучасного світу, що сповнений надмірностей та спокус. Людина, яка програла у сутичці з власним его та стала рабом своїх слабкостей, стрімко деградує. 

Эго – це сумна історія про заблукані душі, розказана у веселому іронічному ключі.

Взрослей

Мене здивувало те, з якою легкістю Сан відкрив у цьому треці свою особисту непросту історію. Батьки та діти – вічна тема. Їх розділяє всього одне покоління, але це стає серйозною перепоною на шляху до діалогу та взаєморозумінню. Команда лейблу каже, що ця пісня стала однією із найуспішніших на альбомі. Думаю, що не випадково.

Відзначу тут читку Den Da Funk. У нього дуже м’який флоу. І з точки зору фонетики все прозоро, чітко. Це велика рідкість. Мій мастеринг-інженер Олександр Голованов із усього альбому відзначив саме Дена. Каже: «А хто цей хлопець? Круто читає!».

Жизнь городов

Останнім часом все частіше думаю про те, що робить із людиною життя у великому місті. Виснажливе гоніння за статусом, грошима, визнанням. Варто лише поглянути на неї за сторони і приходить розуміння, що це все не так вже й важливо. Місто нав’язує людині свої правила, робить її невільною.

Сьогодні у великих містах входять у моду духовні практики. Очевидно, люди шукають дієвий спосіб боротися зі стресом та тривогою. Їх можна зрозуміти. Але самі практики та вчителі, що живуть у міському середовищі – на мій погляд, звичайні лицеміри. Духовний шлях, аскеза, виховання волі та життя у місті – речі, які неможливо поєднувати.

Massage

Біт цього треку – це класичний нью-йоркський стиль. В артистів з NY своє, особливе звучання. У місті, де говорять на 600 різних мовах та говірках не може бути інакше. Мені хотілося створити трек, в якому буде відчутна атмосфера шумних вулиць, поліцейських сирен та заторів із жовтих таксі. Робоча назва демо треку NY Strolling. 

Мені довго не вдавалося знайти до нього підхожого вокаліста. Одного разу Ваня Дорн попросив мене зробити мастеринг для нового релізу лейблу Masterskaya. Це був EP репера OCRAN. Я послухав його музику та зрозумів, що це саме те, чого я шукав. У хлопця афро-єврейське коріння. Це робить його музику та флоу екзотичним.

Revelation

Я реально оцінюю свої можливості і добре розумію, що в роботі над альбомом чорної музики, майже всі ми займалися наслідуванням. Не більше. Джеррі – виходець із Нігерії. Тому він став винятком. Для нього концепція альбому – абсолютно природне середовище. Він чудово розкрився тут і видав два глибоких тексти.

Revelation – пісня-пророцтво про боротьбу маленької людини та системи. Вона була написала буквально за кілька днів до того, як Америку накрило хвилею протестів, пов’язаних із вбивством Джорджа Флойда.

Survivor

Я вже зазначав раніше, що Вне Времени починався з ідеї записати перший в Україні g-funk альбом. Стилістика альбому у процесі розширилася, але один класичний g-funk трек у стилі The Chronic Доктора Дре я все ж лишив. 

Джеррі зачитав сюди надихаючий текст про злети та підйоми, із яких складається життя кожного з нас. У цій пісні розказана його особиста історія. Саме звідси його прихильники можуть дізнатися, чому Very the Jerry в якийсь момент став J Scope.

Давай Попробуем

Це взагалі лейтмотив всього альбому. Давай попробуем – пісня-заклик для всіх музикантів, що не наважуються вийти за рамки свого впізнаваного стилю.

Ми записали її з Ваньою ще два роки тому. На одному із концертів менеджер Вані Гріша провів мене у гримерку за сценою. Сидячи там, я почув, що Ваня включив ще недопрацьований мінус треку та вирішив презентувати його наживо. Я обурився: «Якого біса? Пісня ще зовсім сира!». Ба більше, Ваня ще й представив мене зі сцени, ніби цей трек ми зробили з Vakula, який зараз тут, з нами. Я думав, що він взагалі робить. І тут я чую, як він просить натовп кричати «Давай попробуем» разом із ним. Каже, що всі ви потрапите у фінальну версію пісні. Лише тоді я зрозумів: що це ще одна із його дивних, незвичних ідей. Після пісні Ваня прибіг у гримерку: «Бро, я записав! Ти чув? Я все це записав!». І так, ми справді вставили у фінальний мікс звуки натовпу, що кричить. 

За цю вічну тягу до експериментів я і ціную роботу з Ваньою. У цьому немає якогось прагматичного розрахунку. Його правда пре творчість.

Пастка

У роботі над піснею мені допомагало багато талановитих музикантів: трубач Мирослав Пятніков (тут він разом зі мною працював над створенням гармонії), гітарист Дорна Сурен Томасян, Оля Гавриленко (її скрипка робить тонкі та правильні акценти).

До роботи з Джамалою я слухав безліч її треків. У неї неймовірний голос і вона справжня професіоналка. Пастку вона записала в один тейк. Пісня прийшла до неї одразу разом із текстом. Це крутий рівень! У музичному плані, думаю, ця пісня звучить на голову вище всього того, що робили для Джамали інші саундпродюсери та музиканти. Впевнений, що це розуміють і цінують й сама Джамала, і її команда.

Walkie Talkie 

У роботі з MONATIK найприємнішим було те, що він повністю довірився моєму баченню та дозволив зробити усе так, як я хотів. Хоча він сам і його продакшен-команда – суперпрофі. Із того, що я чув в українській попмузиці, його саунд найкрутіший. Ми посадили глибше вокал, хоча в інших своїх треках він завжди висуває вокал на передній план. Сам Діма запропонував зробити спотворення його вокалу на другому куплеті. Сміливий прийом. Загалом, ми справді кайфанули від спільної роботи.

Почувствуй

У музичному плані Почувствуй – це фактично лаунж 60-х. Таку музику правильно називати easy listening. У ті роки подібне звучання було у джаз-бендів, які робили музичне оформлення для телебачення. Зараз easy listening – це цілий пласт раритетних записів для селекціонерів. Раніше я теж цікавився селекцією, але зараз вже не бачу у цьому особливого сенсу. Із цього процесу пішла вся таємниця та магія – усі стали селекторами.

Скажу кілька слів і про Fuze. Великий плюс для реп-артиста – впевнена читка і приємний, мелодійний спів. Такий артист може сам «закрити» пісню. Йому не потрібні фіти та бек-вокалісти. Окремої уваги заслуговують його тексти. Рядок «Будь смелее, доверься полету фантазии» – це про суть Вне Времени у тому числі.

Спой свою песню мне

Із DJ Eazy мене познайомили кАчевники. Важко уявити олдскул хіп-хоп без скретчів. І в цьому питання Eazy мені дуже допоміг. Тому в останньому треці я дозволив йому відірватися на повну! 

Свой свою песню мне – це єдиний інструментальний трек в альбомі. Свого роду відкритий фінал. Ніхто не знає, що буде далі.


Читайте також у рубриці «Пісня за піснею»:

> Ragapop розповідають про дебютний мініальбом

> Our Atlantic розповідають про перший альбом українською

> Jonathan Livingston розповідають про мініальбом «Дурман»

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.