9 поетичних збірок від військових поетів та поеток

Перша і єдина збірка загиблого поета й військовослужбовця Максима Кривцова, листи про буття на війні від лауреатки Шевченківської премії Ярини Чорногуз, поетичний репортаж Дмитра Лазуткіна та інше. Розповідаємо про 9 поетичних збірок від військових поетів та поеток, які варто додати до своєї книжкової полиці або віш-листа.

Ярина Чорногуз — «[dasein: оборона присутності]»

Авторка: поетка, бойова медикиня та розвідниця.

Про збірку: ці тексти Ярина написала за останні півтора року ротації на фронті. За збірку стала лавреаткою Шевченківської премії 2024 року в номінації «Література», а також отримала спеціальну премію «Львів — місто літератури ЮНЕСКО». Ярина Чорногуз увійшла у рейтинг «Українська правда 100: Лідерство в умовах війни» і, попри військову службу, продовжує писати та брати участь у літературній діяльності. У травні 2022 року її нагородили медаллю «За врятоване життя».

В анотації до книги йдеться, що це своєрідні листи з фронту. Це листи про біль від утрати загиблих побратимів та посестер, листи про буття на війні тут і зараз, про усвідомлення та прийняття власного вибору піти воювати, листи про те, як виглядатиме світ після всього цього болю, що розриває зсередини. Листи про те, як виглядає оборона твоєї присутності в цьому світі.

Артур Дронь «Тут були ми»

Автор: поет та військовослужбовець.

Артур Дронь з початку повномасштабного вторгнення добровільно пішов на фронт. Він служить у 125-й окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. З серпня 2022 року виконує завдання у складі бригади в зоні бойових дій на території Донецької та Харківської областей.

Про збірку: вірші цієї поетичної збірки написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли звідси. Такою мовою солдати згадують своїх, а діти пишуть листи на аркушах шкільного зошита. Проілюстрована книга роботами Катерини Сад і уривками листів, які військові отримали від дітей.

Оксана Рубаняк «Дорога життя»

Авторка: письменниця, поетка та громадська активістка.

Оксана Рубаняк з початку повномасштабного вторгнення Оксана доєдналася до «Добровольчого формування Івано-Франківської територіальної громади Nº3», а згодом вступила до лав Збройних Сил України, де несе службу і досі. У 2023 році отримала відзнаку Президента України «За оборону України», а у 2024 — почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». У березні 2024 року потрапила до рейтингу «УП 100. Сила жінок» за версією Української правди.

Про збірку: це друга книга, написана на фронті у Донецькій області. За словами Оксани Рубаняк, якщо її перша збірка, «Назустріч смерті», змушує здригатися від своєї назви, то «Дорога життя» несе сенс, що надихає, зароджує в серці віру в перемогу світла над тьмою, правди над брехнею, життя над смертю.

На сайті авторки йдеться, що це книжка-присвята загиблим побратимам: найкращому другу Оксани, заступнику командира кулеметного взводу, старшому сержанту Олегу «Берету» Койляку, бійцю кулеметного взводу, старшому солдату Віктору «Pio» Бірюкову та всім полеглим українським воїнам, які захищали Україну від Росії. Кошти, зароблені від продажу збірки, бійчиня спрямує на необхідні засоби та амуніцію для свого підрозділу.

Максим Кривцов «Вірші з бійниці»

Автор: Кулеметник, поет і фотограф

Ось як описана книжка в анотації:

«Прочитайте ці вірші. Побудьте поруч. Зіпріться на обвалену стіну. Подихайте сирістю й порохом. Послухайте, як співають птахи на початку весни та працює ворожа техніка на дванадцяту годину. А тоді підійдіть до бійниці — й дивіться. Як курява ковтає будинки. Як рвуться сталеві нитки снарядів. Як стираються вулиці, наче коректором. Як пострибунчик сонця падає додолу. Як вигинається трава після того, як по ній пройшла група піхотинців. Як дідусь тягне велосипед і зникає в тумані. Мусимо побачити дерева і гори, сніги та ріки, любов. І дихати, бо це сьогодні розкіш»

Збірку визнали однією з найкращих книжок 2023 року за версією українського ПЕН.

Максим Кривцов загинув внаслідок артилерійського удару 7 січня. Незадовго до смерті поета вийшов перший наклад збірки. Після звістки про загибель читачі розкупили весь тираж, тож видавництво підготувало новий.

Сергій «Колос» Мартинюк «Реп’яхи»

Автор: письменник, музикант та лідер рок-гурту «Фіолет».

Про збірку: дебютна збірка автора про любов до жінки, до матері, до природи, до життя та до світу. Вона поєднує в собі ніжну любовну лірику, соціальний протест, максимально відверту чоловічу душевність і гострокуту реальність життя в Україні.

«Між моїм першим написаним віршем, датованим далеким 1993 роком і виданням дебютної поетичної збірки восени 2019-го, минуло понад чверть століття. За цей час я змінив кілька міст, вивчився на політолога, зайнявся організацією фестивалів, створив доволі популярний український гурт, одружився, завів собаку, закохався у Київ, полюбив оливки, став слухати музику на вінілі й вкотре вернув до паперових книг. Втім, де б я не жив всі ці роки, чим не займався б і що б не слухав, писалося мені завжди. З римами і без них», — зазначає у післямові книги Мартинюк.

Сергій Жадан «Скрипниківка»

Автор: поет, письменник і перекладач, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма», який нещодавно долучився до лав Нацгвардії України.

Про збірку: містить 80 текстів: 60 віршів самого автора і 20 перекладів поезій Чеслава Мілоша. У видавництві MeridianChernowitz нову збірку одного з найвідоміших українських авторів називають поетичним щоденником:

«Вірші на зламі епох часто втрачають свою автономність і все більше нагадують щоденники. Що можна знайти в новому поетичному щоденнику Сергія Жадана? 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається. Нанизані на нитку голосу, узалежнені від звучання, вони, ці вірші, лишаються приватною, рваною хронікою двох останніх років — наповнені снігом, співом, правописом, любов’ю».

Дмитро Лазуткін «Закладка»

Автор: поет, журналіст, телевізійний продюсер, лавреат Шевченківської премії 2024 та військовослужбовець.

Про збірку: тексти, написані до 2022 року, наповнені передчуттями, схожими на пророцтва. Робота автора кореспондентом вплинула на сюжет, що поєднує правдиві й безжальні історії. За цю збірку Дмитро став лауреатом Шевченківської премії.

Як він зазначає, спочатку книга задумувалася як збірка ліричних творів, але війна змінила плани. За словами автора, його книга є своєрідним поетичним репортажем та відображенням реальності у віршах. У ній зібрано багато текстів, написаних під час АТО та волонтерських поїздок на схід України. Приблизно чверть віршів були написані вже після початку повномасштабної війни.

«Всі історії, які є в нових текстах, побудовані на реальних персонажах та подіях. Зокрема, там тексти, навіяні подіями в Маріуполі, поїздками в Бахмут, Дергачівський район на Харківщині», — додав Лазуткін.

Валерий Пузік «Тимчасово невстановлені»

Автор: український письменник, художник, режисер, журналіст та військовий.

Про збірку: це вірші та оповідання про солдат, які вже не повернуться додому; це про солдат, які повернулися, але з дірами в серцях та легенях; про тих хто застряг між двох світів десь на середині шляху до Вальгалли. Це про живих і ненароджених, про тимчасово невстановлених, про симптоми, ПТСР і патології.

---

Читайте також: 6 релізів другого тижня липня від редакції Лірум