Якби я була не я
Я б не шукала біти, я б не шукала свій стиль, я би палила мости і була би з простих, з точністю як ти.
Я б не копила думки, я би була аби з ким, я би ладнала замки і будувала від всіх барикади, з точністю як ти!
Я би ховала себе і я ховала себе, в’яла, а мала цвісти. Тихо плекала наївні надії, а мала би встати і йти.
Мала би бачити ціль, те, що я хочу в кінці — мала б синицю в руці, та я рахувала лелечі хвости – з точністю, як ти.
А тепер під дикий біт всіх кидає в піт, Так минає цілий рік – на минуле — rip
10 років як у грі, вже мовчати – гріх. Сотні рук уже вгорі – в небі чути грім.

Якби я була не я, як би я не я
То не рвали б вас баси, як коса бур’ян

Розкажіть мені, що я кому винна. Філіжанка я, або може бочка винна?
Мій вид – це мій світ, історія моя. Оберталась би Земля, якби я була не я?
А мене важити, важити – не переважити, реп витікає мій ніби зі скважини.
Слово за словом і рима за римою, видимо то моя карма.
А мене міряти, міряти, не переміряти, силу й вагу мою не перевірити.
Репу роздати? Тю, елементарно! Трек на повторі мій знову не дарма.
Я не тікаю тепер, я не шукаю – де двері, не уникаю всіх ям, я тут вже своя й ти роби як я.
Не перевтілююсь знов, не уникаю розмов, в жилах кипить моїх кров, а під ногами трясеться земля – ти роби як я.
Маю в руці своїй майк, десь там шумить дикий гай, чуєш Альону – качай. Хочеш родючі і плідні поля, то роби як я.
Маєш прийняти себе, і полюбити себе, маєш так жити тепер. Визнай всередині себе маля – ти будеш як я.
Хай тепер під дикий біт всіх кидає в піт, Хай минає сотня літ – на минуле — rip
10 років як у грі, вже мовчати – гріх. Сотні рук уже вгорі – в небі чути грім.

Якби я була не я, як би я не я
То не рвали б вас баси як коса бур’ян

Не питай мене, звідки я і хто я – холодок в очах, але стигне слово-зброя.
Так цікава всім, ніби я чужа білизна. І скажу «гейм овер», коли рак у полі свисне.

Якби я була не я, як би я не я
То не рвали б вас баси як коса бур’ян

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.