Викину з хати сміття
Далі викину мотлох зі свого життя
Здихаюсь старих образ
Звільню це місце для купи добра
Змию ций смуток і сумнів
Вдихатиму ніч з ароматом бузку
Видалю тих оцих сук
Зіграю прощальну на дудці Kazoo
Але на меті думи не прості
Я копила біль в покоті серед білих стін
Проживала задом наперед, вдовж і поперек
Я вивчала де весь люд бере ключ від цих дверей
Де є моє місце, де існує відстань
Де я можу бути собою
Та дарма шукала в шафі під лекало
Викладена зброя для бою з самою собою

Викину

Полиці переповнені вщент
Як би не копити цей бруд мені ще
В стіни ховати сумлінно так шпателем
Плавно рівняти рельєф ще
Та не заховати горбів
Від булого кроки переходять на бій
Скільки від себе не тікай
Зрозумій –– собою бути то є твій кайф
Скинути баласт, замінити пласт
В долі нема блату й бартеру, тільки план
Чи копити досвід, чи хлам –– обираєш сам
Викидаю свій і не потрібляю тій уперед
Де є моє місце, де мій … відстань
До моїх накоплень і вражень
Ставлю на ваги все, практика як кисень
Моя мудрість –– то є мій важель
Все інше я

Викину

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.