2 листопада в український прокат вийшов повнометражний фільм Соломії Томащук «Між нами». Це психологічний трилер, що розповідає про аб’юзивні стосунки двох жінок. У центрі подій — дівчина Саша з травматичним минулим та хаотичними любовними стосунками, та лікарка Аня. Одного дня долі героїнь перетинаються: жінки стають заручницями обставин, власних рішень і таємниці, що є між ними.
Лірум є інформаційним партнером фільму, тож разом із режисеркою Соломією Томащук, акторкою Анастасією Пустовіт та кінокритикинями Єлизаветою Сушко та Наталею Серебряковою розповідаємо більше про стрічку та кому її дивитися.
«Між нами» — повнометражний ігровий дебют Соломії Томащук, до цього режисерка реалізувала кілька короткометражних стрічок. Співавтором сценарію став оператор-постановник фільму — Юрій Дунай, для якого цей фільм є сценарним дебютом.
У коментарі для Лірум Соломія Томащук розповіла, що спершу фільм задумувався на рівні іронічної комедії. Але згодом, вже під час написання сценарію, задум трансформувався у драму про стосунки між двома жінками. Зрештою, саме ця версія і виграла пітчинг від Держкіно свого часу. А вже після пітчингу автори стрічки дійшли до жанру трилера, що найбільш пасував задуманій історії.
Головні ролі у фільмі виконали Анастасія Пустовіт та Ірма Вітовська. Режисерка розповіла, що від початку роботи над сценарієм знала, хто втілить ці ролі. З Анастасією Пустовіт вона мала нагоду працювати раніше і була впевнена, що саме вона майбутня емпатична та імпульсивна Саша. А з Ірмою Вітовською не була знайома особисто, але саме її бачила у ролі Ані. Авторка стрічки запевняє, що образ Ірми стане відкриттям для глядачів.
До речі, зйомки «Між нами» збіглися зі зйомками серіалу «Перші ластівки», де також грала Анастасія Пустовіт. Вона зізнається, що через цей збіг — для неї це був складний й трохи нервовий досвід.
Акторка також додає, що напередодні прем’єри й опісля дуже хвилювалася:
«Я бачу свої помилки й розумію, що зробила не так. Я дуже боялася реакції, але це минуло. Зрештою, найстрашнішим критиком для мене є я. І мені навпаки здається, що глядачі до мене будуть більш люб’язні, аніж я. Водночас можу себе похвалити, бо це прекрасний досвід, в якому мені вдалося спробувати щось інше».
Соломія Томащук каже, що має побоювання щодо того, як стрічку сприйме глядач має.
«Мені здається у кожного є побоювання, що глядач не прийме фільм. І це нормально. Ось я, наприклад, переглядаючи “Між нами” помічаю багато своїх помилок. Ну і взагалі, якби цей фільм знімався зараз, він би був абсолютно іншим. І я ось постійно думаю, чи глядач теж помітить мої помилки? Чи прийме він саме зараз цей фільм? І тут же ж не будеш всім глядачам пояснювати, що фільм знімався у 2021 році й виходить лише зараз з усім відомих причин», — каже режисерка.
Водночас Соломії здається, що це кіно може зацікавити багатьох. Зокрема, через різницю у віці між головними героїнями: «Можливо, молодь більше буде слідкувати за історією Саші, а старші – спостерігати як змінюється життя Анни. Крім того, ми вже кілька разів показували кіно і те, що майже ніхто не виходив із зали посеред фільму — для мене є показником. Але мої колеги, звичайно, більш прискіпливі».
Перший психологічний трилер, або чому варто подивитися «Між нами»?
Соломія Томащук каже, що перш за все — це жанрове кіно, зроблене саме для широкого глядача. Й окрім цього, зняте в нетиповому для України жанрі психологічного трилера.
«Думаю, любителям трилерів буде цікаво глянути, що з цього вийшло. І звичайно варто піти на фільм заради нашого акторського складу. Це, так би мовити, “фішка” фільму. Дивитися на гру наших акторів — суцільне задоволення. Ну і звичайно, щоб підтримати українське кіно».
Тезу про талановитих акторок підтверджує й кінокритикиня Наталя Серебрякова (DTF Magazine, Korydor). Вона бачила фільм торік в межах кінофестивалю «Молодість», який приходив у Гамбурзі:
«Акторський дует двох видатних сучасних українських акторок — Ірми Вітовської та Анастасії Пустовіт — створює на екрані дуже переконливий світ жіночої дружби та зради у цій дружбі. Обидві блискуче грають свої ролі, хоча інколи цього недостатньо, щоб зрозуміти мотиви вчинків героїнь. Однак заплутаний сюжет цього трилера однозначно заслуговує похвали. Хоча за сюжетом і темпом картина подекуди нагадує серіал, все ж це дуже гідний дебют, здатний донести універсальний меседж до українського глядача.
Кінокритикиня Єлизавета Сушко бачила стрічку торік на кінофестивалі глядацького кіно Миколайчук Open. Вона також зауважує, що у фільмі використали серіальні прийоми, але попри це рекомендує фільм до перегляду:
«Попри усю мемність фрази “перший український фільм про …”, стрічка “Між нами” і правда вперше торкається напрямку психологічного трилеру, хоч і не на 100% вдало. Набагато краще в цій історії виходить підіймати тему сестринства та його важливості. Головна героїня — недолюблена в дитинстві дівчина, яка постійно шукає опору в людях чи моментній радості від наркотиків, але по-справжньому знаходить її в іншій, старшій жінці».
Події фільму також переплітаються з реаліями війни. Соломія каже, що хотіла подати сюжет з точки зору жінки. Чоловік Саші — військовослужбовець. Жити самій, без підтримки, їй дуже складно. А також у фільмі порушують низку інших соціальних питань — теми сімейного насилля, становища жінки в суспільстві, недосконалість судової системи тощо.
Настя Пустовіт також наголошує на тому, що це жіноче кіно. Так, на другому плані є чоловіки і їхні історії теж важливі, але найперше у стрічці розкривають стосунки між жінками та те з чим вони стикаються і в особистому, і в суспільно-політичному житті.
«Певною мірою, це буде жіноче кіно. Але мені здається, що деякі речі мають подивитися чоловіки. Особливо, що стосується залежності чи аб’юзивних сімейних стосунків. Там насправді багато такого, що ти дізнаєшся про своє минуле, для декого це — сьогодення, і проблема в тому, що це може бути й майбутнім. До того ж мені здається, що ми не загралися в артхаус, щоб це оминуло пересічного глядача. А ще я нещодавно говорила з одним продюсером і він сказав, що там є урбаністика. Тобто ми повертаємося не до теми села міського типу чи просто села, ми повертаємося до Києва і життя містян».
Читайте також: Ніжна ода шістдесятникам: огляд на документальний фільм «Іван і Марта» Сергія Буковського
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: