31 травня Державне агентство України з питань кіно відзвітувалося за перший квартал 2023 року. Учасники кіноринку зацікавилися звітом і виявилося, що все не зовсім так, як там написано. Зокрема, Держкіно приписало собі роботу, до якої не мало відношення, проігнорувало найбільш резонансну подію року — скандал навколо Довженко-Центру, а також не змогло до кінця розібратися з цифрами.
Коротко розповідаємо, що було у першому варіанті звіту, чому він викликав негативну реакцію спільноти і чому зрештою 5 червня опублікували новий.
Держкіно намагається або робота в умовах війни
У загальному звіті за 2022 рік Держкіно писали, що «роблять усе можливе, щоби підтримати кіноіндустрію». Втім, що саме роблять — чітко не вказали.
У звіті за перший квартал Держкіно «намагається утримати на плаву найважливіші виробничі процеси», але знову ж таки без деталей.
Виробництво фільмів
За перший квартал було завершено 7 фільмів на суму 117 850 403,00 грн. За даними звіту, у процесі виробництві залишилося 119 фільмів. Нагадаємо, що станом на листопад 2022 року, у виробництві перебувало 137 фільмів.
І ось тут Держкіно змушує нас згадувати математику, адже цифри не сходяться: 119 + 7 = 126 робіт.
Ймовірно, різниця у кількості фільмів, що перебувають у виробництві, повʼязана з юридичними особливостями та оформленням документів і процедур оформлення фільмів і робіт. Інший ймовірний варіант, у Держкіно просто не можуть порахувати скільки фільмів перебуває виробництві.
Оновлено від 6 червня 2023 року.
Пресслужба Держкіно відреагувала на матеріал LiRoom і наголосила, що квартальний звіт охоплює період з 1 січня до 25 квітня 2023 року. А відтак різниця у кількості фільмів пов’язана із тим, що 6 з них було завершено з листопада по грудень 2022 року, а ще 5 договорів було розірвано.
Гроші повертаються
За звітний період 83 вироблених за підтримки Держкіно фільми повернули до свого бюджету 4 751 701,64 грн.
Конкурси Держкіно
В умовах воєнного стану Держкіно не має можливості організації та проведення подальших етапів 18-го конкурсного відбору кінопроєктів. Нагадаємо, що технічний відбір 18-го конкурсу пройшли 203 проєкти. Його завершення відбудеться після закінчення воєнного стану.
Фестивалі, спеціальні заходи, конкурсні програми
Велика частина звіту присвячена саме державній підтримці промоції українського кіно, присутності вітчизняних фільмів на міжнародних майданчиках, спеціальних заходах та фестивалях класу «А».
Втім, Держкіно приписало собі роботу, яку насправді не робило. У першому варіанті звіту частина цих фільмів вироблялося і промотувалася без їхніх коштів та участи.
Зокрема, у звіті йшлося, що представлені на Берлінському міжнародному кінофестивалі фільми «Прокидаючись у тиші» Міли Жлуктенко та Даніеля Асаді Фаезі, «Сліпобачення» Руслана Батицького та «Це побачення» Надії Парфан були створені за підтримки Держкіно. На це швидко зреагували представники стрічок.
Копродюсер фільму «Прокидаючись у тиші» Андрій Котляр заявив, що «Держкіно не має жодного стосунку до створення та/чи дистрибуції цього короткометражного фільму».
Те саме про фільм «Сліпобачення сказала» продюсерка та голова Правління Української кіноакадемії Ольга Бесхмельниціна: «Проєкт створюється без підтримки Держкіно. Просимо більш уважно перевіряти інформацію, з повагою ставитись до виробників, особливо, коли це стосується інформаційних звітів».
Продюсер стрічки «Це побачення» Ілько Глайдштейн також просить прибрати зі звіту згадку про фільм. Адже стрічку створили за підтримки British Council Ukraine, Гете-інституту та Story AB.
У Держкіно відреагували на коментарі спільноти у соціальних мережах та кажуть, що це технічна помилка при оформленні звіту і що вони працюють над оновленням матеріалу.
До оновленого звіту ці фільми не включили.
Спеціальні рахунки
У серпні 2022 року для того, щоб підтримати кіноіндустрію Держкіно відкрили благодійний рахунок для збору коштів, які будуть використані:
- на завершення фільмів за переліком, затвердженим Радою з державної підтримки кінематографії;
- на запуск кількох фільмів 2022 року — для підтримки української кіноіндустрії та кінематографістів у воєнний час;
- на розробку нових фільмів для забезпечення безперервності циклів кіновиробництва.
Станом на 24 квітня 2023 року на спеціальний рахунок було перераховано 117,24 тис. грн. Держкіно гарантує прозорість та відкритість використання коштів і публічну фінансову звітність.
Результати роботи на культурно-інформаційному фронті
У вересні 2022 року Держкіно України стало 36-м членом EFAD, як асоційований член. Це категорія для європейських кіноагенцій, які засновані не в державах-членах ЄС, а в державах-членах Ради Європи.
20 лютого у межах Берлінале відбулася презентація Європейського фонду солідарності з українським кіно за ініціативи EFAD за участю міністерств культури Німеччини, Люксембургу та Франції. Це вони й подають, як звіт за пророблену роботу.
Кінорежисер Іван Сауткін звернув увагу на цей слайд і каже, що для того, щоб краще зрозуміти контекст варто знати, що Держкіно не має до цієї міжнародної ініціативи жодного відношення:
«Мало того, фонд про який йдеться, змушений був прийняти одною з умов процедури надання допомоги, обов’язкову участь у проєктах європейських копродюсерів (грантові кошти розподіляються через них та саме вони звітуватимуть за них) у зв’язку з тим, що до українського агентства з кінематографії ніякої довіри нема».
Пошук фінансування
Щоб знайти фінансування для українських кіновиробників, Держкіно проаналізовано 67 міжнародних фондів і зробили про це новини та анонси на офіційному сайті.
Робота із законодавством (чи з порушенням?)
У звіті йдеться, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову ініційовану Держкіно, якою продовжив каденцію чинного складу Ради з державної підтримки кінематографії.
Зауважимо, що за законом 31 березня теперішній склад Ради мав скласти повноваження. Оскільки зміни в закон може вносити лише Верховна Рада, а сама постанова Кабміну не є законом, то таке рішення означає, що продовження каденції нинішнього складу Ради порушує українське законодавство.
Більше про те, що не так із цим рішенням читайте за посиланням.
Стратегія та плани на 2-4 квартали 2023 року
До планів Держкіно, про які вони писали у річному звіті (популяризація українського кіно у світі, пошук фінансування, лобіювання грошей на кіновиробництва та забезпечення аудиторії контентом) додалося ще два пункти:
- вести Державний реєстр виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів та Державний реєстр фільмів (видача державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів);
- укладати меморандуми, угоди між Держкіно та відповідними органами інших країн.
Нагадаємо, що торік, перед тим, як опублікувати офіційний річний звіт Держкіно поділилося планами у Фейсбуці й це суперечить тому, про що пишуть у звітах. Зокрема, у дописі на Фейсбуці йшлося про:
- організацію створення сучасних павільйонів для повноцінного процесу кіновиробництва;
- проведення інвентаризації сценічно-постановочних засобів, створення комп’ютерної бази та автоматизованого цифрового обліку;
- здійснення каталогізації архівних матеріалів, оцифровування архіву, проведення експертної оцінки музейної та архівної колекцій та утворення та функціонування Державного фонду фільмів України;
- впровадження єдиної державної системи електронного обліку квитків, реалізованих кінотеатрами, «Єдиний електронний квиток»;
- проведення конкурсних відборів кінопроєктів.
Яким би мав бути звіт?
Денис Іванов запропонував альтернативний варіант звіту Держкіно, який ближчий до правди з точки зору кіноспільноти:
«Звіт за перший квартал: не підписаний договір з переможницею конкурсу на посаду директора «Довженко-Центру» Оленою Гончарук, половина прокаток видана російським прокладкам, незаконно продовжена діяльність корумпованою Ради Держкіно, не надано дозволів на виїзд за кордон десяткам кінопрофесіоналів, повністю провалена культурна дипломатія і робота Держкіно на світових майданчиках. Майже всі успіхи фільмів — це або заслуга попереднього керівництва, або робота продюсерів, яким Держкіно на кожному з етапів ставило палки в колеса. Якась суцільна технічна помилка. Або помилка природи».
Нагадаємо, 29 січня 2020 року Держкіно очолила Марина Кудерчук. Кіноспільнота негативно відреагувала на призначення Марини Кудерчук очільницею Держкіно. Про те, як Кудерчук очолила Держкіно читайте за посиланням.
Перший рік нової очільниці ознаменувався відчутним урізанням фінансування кіноіндустрії (докладніше про це писало видання «Ділова столиця»). Зокрема, тоді не отримав державних коштів і Національний центр Олександра Довженка. Того ж року й зародився конфлікт між Держкіно та Довженко-Центром. Хронологію культурної боротьби читайте за посиланням.
Наступні роки для кіноіндустрії були не кращими. Тож у листопаді 2022 року Національна спілка кінематографістів України оприлюднила відкритий лист з вимогою відставки керівництва Держкіно та скасувати наказ про «реорганізацію» Довженко-Центру.
Зокрема, українська кіноспільнота звинувачує пані Кудерчук у неефективному використанні коштів державного бюджету; перешкоджанні участі українських фільмів на міжнародних кінофестивалях, у погрозах накладенням санкцій за нібито несанкціоновану участь; порушенні обов’язків при виконанні договорів про надання державної підтримки на виробництво; перевищенні службових повноважень головою Держкіно у сфері діяльності державних кіностудій; намаганні знищити «Довженко-Центр» шляхом «реорганізацію» та неприпустимій поведінці керівника державного органу, що принижує честь і гідність громадян. Докладніше про те, що відбулося за три роки роботи Кудерчук на посаді очільниці Держкіно і як ці зміни оцінюють українські кінопрофесіонали розповіла Дарія Бадьйор.
Читайте також: Українські кінематографісти закликають ініціювати публічні обговорення Стратегії розвитку кіно
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: