Головна
>
Музика
>

Пісня за піснею: O.Torvald про альбом «Втома»

Пісня за піснею: O.Torvald про альбом «Втома»

4 квітня відбувся реліз повноформатного альбому гурту O.TorvaldВтома. Лонгплей складається з 10 треків, які, за словами авторів, є виразом не лише їхніх особистих переживань, а й віддзеркаленням душі кожного українця. 

Фронтмен гурту Женя Галич у коментарі для Лірум розповідає, що у жовтні 2023 року O.Torvald планував провести свої фінальні концерти та на цьому закінчити діяльність гурту. Але, після довгих розмов, учасники вирішили продовжувати займатися творчістю. У січні 2024 року вони переїхали у приватний будинок, аби усамітнилися від всіх, та почали працювати над новим матеріалом. За той період O.Torvald написав 16 треків, 10 з яких увійшли до нового альбому. 

«Це альбом про переживання кожного з нас. Ми нарешті поспілкувалися. Ми два роки майже не бачилися. І знайшли в собі сили зрозуміти один одного, почути один одного. І написати про те, що нас турбує», — розповідає Женя Галич у коментарі для Лірум.

Ми попросили фронтмена гурту O.Torvald детальніше розповісти про кожну з пісень нового релізу в нашій рубриці «Пісня за піснею».

O.Torvald — український рок-гурт, заснований 2005 року в Полтаві. У 2017 році O.Torvald представляли Україну на «Євробаченні» з піснею Time. Докладно про історію гурту, якому цього року виповнилося 18 років, ми писали у великому матеріалі. Після початку повномасштабного вторгнення гурт давав поодинокі благодійні концерти, а влітку 2023-го випустив ЕР Голосові.

704

Рівно стільки днів пройшло з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І саме в цей день, на 704 день, ми переїхали в будинок для того, щоб розказати про свій біль. «Прокидаюсь один, пробираюся крізь дим до вікна, бо з’їдає тиша». Ми пам’ятаємо ті лютневі дні, коли все це починалося. Цей біль описаний в пісні 704. 704 дні повномасштабного вторгнення, 704 дні болю, 704 дні боротьби українців проти агресії Росії.

У вікнах

Трек про самотність, про те, що я з самого дитинства заглядав у вікна і роздивлявся, як живуть люди. І мені здавалося, що в мене така сама сім’я, і мама, і тато, і всі ми однакові. Але останнім часом вікна мають зовсім інше значення. Вони, як правило, заклеєні або забиті. І те, що я раніше бачив у вікнах, я більше не бачу. А там хотілося б побачити людське життя, мирне життя людей. 

Брудні

Трек про те, що як би не було холодно взимку, рано чи пізно хочеться зігрітися. Коли прийде весна і все це змиє, і зійде сніг, і знову все буде добре. Хотілося б, щоб ми поставили не кому, а жирну крапку у всій цій історії. І єдине, що може поставити в цьому крапку, це повне знищення такої країни, як Росія. Тому що поки вона буде існувати — це буде кома за комою. Крапку ми поставимо тільки після того, як вони будуть знищені.

Також трек Брудні — це звернення до тих людей, які мають зараз допомагати країні, тих людей, які стали до влади, про яких постійно з’являються новини, де розповідають, які вони корумповані підараси, які наживаються на війні. Хочеться їм сказати: може хто-небудь змінить платівку, чи цей трек на повторі свідомо? Ми все фіксуємо, ми записуємо, ми дивимося, хто чим займається. Коли це все закінчиться — невідомо, але хочеться, щоб якомога швидше.

Амстердам

Амстердам, напевно, найлегший і найпозитивніший трек альбому. Трек про те, що ранок знову стане добрим, сутінки запалять помаранчевий захід, всі мелодії повернуться в мажорний і прискоримо повільний бід. Про те, що це рано чи пізно мине, потрібно мріяти й вірити, поки ми мріємо і віримо — нас не зламати. Це трек з ностальгії про сутінки літні, про те, як було раніше, про те, як кожен з нас засинав в мирному Києві. Ми ділилися цими спогадами й написали такий трек. Він називається Амстердам, тому що Амстердам — місто свободи. Але, звичайно, Амстердам — лише символ, насправді ми писали про довоєнний Київ.

Хейту на зло

Це трек про те, що коли ми були маленькими, в нас були одні проблеми: булінг, нерозуміння з однолітками. Але, коли ми подорослішали, проблеми стали зовсім іншими. Другий куплет починається зі слів: «Я такий, як ти, і просто непомітно став дорослим. В моїх очах картини втоми, стіни болю. Мене, як всіх, тут часто накриває параноя». Але хочеться поринути у свої плейлисти, слухати музику, яку ми любимо, і щоб навколишній світ, зник на якийсь час, поки ми відпочиваємо у своїх мріях і у своїх музичних вподобаннях, у своїх плейлистах. Адже музика лікує.

Я хворий

Трек написав я. Він про те, як я лікувався антидепресантами й транквілізаторами. Лікувався від клінічної депресії, посттравматичного синдрому і тривожного розладу. Це було непросто, дуже важко. Трек Я хворий описує всі мої почуття і переживання. Я намагався розказати про свій досвід, що кожному з нас потрібна допомога, і якщо це не фізичне лікування, то ментальне лікування дуже-дуже сильно потрібно зараз кожному. І що не потрібно боятися звертатися по допомогу, тому що раніше я думав: «Я чоловік, які психіатри, які психотерапевти, яка депресія? Це все вигадка». Але насправді, якщо це запустити, лікуватися буде набагато важче. Трек Я хворий — про допомогу, про бажання вилікуватись і про свої переживання.

Немає мрій

«Покоління, що втратило мрії, та вперто рветься у бій. Ненависть полум’ям зріє. Немає мрій». Немає мрій — трек про те, що в нас забрали. Про те, чого вони нас хочуть позбавити. Мріяти зараз немодно. Модно жити сьогоднішнім днем і просто виживати. Але так не має бути. Хотілося б, щоб це покоління, яке бореться, зробило все так, щоб наступним поколінням більше ніколи не було проти кого боротися. І наступні покоління тільки мріяли. І прагнули до чогось світлого і прикольного. А не просто шукати території й нові можливості в бабках, в бруді, в завоюванні, у владі. Не забирайте мрії, лишіть їх нам.

Свідомість

Свідомість — про міста, які були окуповані, загублені, втрачені, затоплені в сльозах від горя людського. Замість світла — розмита свідомість, яку ми бачимо. Всі ті люди, які захищають нашу країну, їхніми іменами потрібно називати міста, які будуть деокуповані, які потрібно буде перейменовувати й згадувати всіх героїв.

Дощ

Це, напевно, єдина лірика про кохання, хоча насправді трек — він не просто про кохання, а про те, що під час комендантської години не можна вночі нікуди вийти й доведеться так чи інакше розмовляти й знаходити компроміси. Між двома людьми, друзями, закоханими, родинами. Знаходити компроміс один з одним і хоча б між собою не лаятись, тому що поки ми разом — ми сила.

Втома

Трек про солдата, який поранений, мріє про те, щоб знову попасти додому. І в кінці є фраза: «Тепер вже не страшно побачити пекло, побачив його на землі». Справжні воїни, ті, хто бореться за нашу незалежність, ті, хто не спекулює на цьому всьому. Вічна їм слава. І вічна слава загиблим побратимам. Ми втомлені, але живі й прагнемо своєї свободи.


Читайте також: Відеошоу «Не за кадром»: Женя Галич про «останні» концерти O.Torvald, діяльність в ЗСУ та молодих артистів

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024