«Навколо ще стільки прекрасного, та не забувай про війну»: слухаємо релізи четвертого тижня жовтня

Black Ballon повернулися з першим за шість років релізом, а Лівінстон — з першим за три; the feels випустили останню пісню з вокалісткою Анною Ліпатовою, яка йде з гурту; Iryn презентувала дебютний мініальбом, а Blooms Corda співають про війну (чи про життя?) — слухаємо релізи третього тижня жовтня.

Цього тижня коментує головний редактор Лірум Олексій Бондаренко, операційна директорка Марія Кравченко, випускова редакторка Яна Ільків, музична оглядачка Лєра Зданевич, smm-менеджерка Настя Головань, новинарка Дарія Подвишенна та менеджерка з партнерств Настя Денеж.

Iryn — Dayfreaming

Ірина Ширікова випустила дебютний мініальбом. Виконавиця каже, що Daydreaming — це відображення стану «літати в хмарах». До речі, назви треків в мініальбомі складаються в фразу.

Село Близнюків — Зникають Наші Імена, Зникають Наші Тіні 

Це вже другий за рік альбом від гурту Село Близнюків.

Schmalgauzen — Silence to silence

Марія Кравченко: «Schmalgauzen все більше відходять від музики, як такої, і все більше йдуть в декламування та театральне читання різних текстів під музику. Мені цілком зрозуміло, чому довкола них формується своя спільнота фанатів (точніше, фанаток), але мені складно назвати це музикою і гуртом у звичному розумінні. І тут цілий альбом власне не пісень, а читка під музичний акомпанемент».

TeeKai — Мала

Спершу електронний продюсер та виконавець робив ремікси. А потім вирішив поділитися й авторськими хіп-хоп піснями. 

Sweetly — Конфлікти свідомості

Харківський гурт Sweetly презентує дебютний мініальбом, записаний за «олдовим» принципом живого бенду, коли все грається тут і зараз. Гурт каже, що кожна пісня з альбому — грань сприйняття дійсності, а весь альбом — перетини цих граней, які конфліктують між собою.

Black Balloon — Намалюю

Київський інді-гурт Black Balloon випустив сингл Намалюю. Це перший трек гурту за шість років. Пісня увійде до майбутнього альбому Далі вище, реліз якого запланований на 10 листопада. Більше про реліз читайте за посиланням.

Настя Денеж каже, що цей трек чудово впишеться у будь-який осінній плейлист.

Лєра Зданевич: «На правах людини, яка ходила концерти Black Balloon ще до того, як дізнатися про Лірум, я хочу сказати, що дуже рада, що гурт повернувся. Намалюю — це класичний українськомовний Блек Белун часів 2017, в міру попсовий, в міру мелодійний, і з соло, яке мені відгукується 5-м виміром. Загалом, мені це здається більше камбеком у київське інді середини десятих, пік активності гурту, аніж бажанням вписатися у тіктокову музику сьогодення».

the feels — не просто так

the feels випустив пісню не просто так про стосунки та їх болючий кінець. Це остання пісня за участі вокалістки Анни Ліпатової, яка йде з гурту. Та водночас перша — записана в дуеті Анни та гітариста Влада Іванова.

Настя Головань: «Дуже сумно з новин про те, що Аня йде. Як би банально це не звучало, але the feels більше не буде таким the feels без неї. Трек з певним надривом, дуже мені відгукується і звучить дійсно як завершення історії».

Лєра Зданевич: «Як би це каламбурно не звучало щодо гурта з ореолом “юних і талановитих”, але ця пісня звучить набагато зріліше за попередній їхній доробок. Хоча вони й ніколи не цуралися підіймати серйозні теми у творчості (згадуємо альбом All Viewers Are Confused і особливо Disappeared), проте тут відчувається скоріше якийсь уже життєвий досвід, а не бажання написати про щось важливе. І так, символічно, що це остання пісня гурту в цьому складі».

Blooms Corda — Пісня про війну

Інді-гурт Blooms Corda розпочав запис нового альбому та поділився новим треком Пісня про війну. Фронтмен гурту Данило Галико зазначає, що це спроба змалювати той перманентний стан, у якому ми перебуваємо. 

Настя Денеж каже, що це не типова пісня про війну й, попри назву, для неї це насамперед пісня про життя.

Для Яни Ільків це найніжніша і найпростіша пісня про війну, яка тільки може бути. І дуже болісна водночас.

Марія Кравченко погоджується з Яною і додає: «Для мене існує не так багато пісень про війну, які дійсно можуть розчулити, а не змусити крінжувати. І робота Данила — це якраз той приклад, коли усе в балансі: хороший текст, який пробирає до мурах. Просте гітарне аранжування і абсолютно таке ж просте відео. Тут немає нічого зайвого, немає намагання видавити з тебе емоцію, проте є багато світла і щемкості». 

Лєрі Зданевич хотілося б, щоб ця пісня увійшла до репертуару вуличних музикантів, дворових гітаристів по студентських гуртожитках та друкувалася в пісенниках з акордами через 5-10-20 років: «Але боюся, що мої бажання щодо навіть не вірусності пісні в діджиталі, а справжньої народної любові в офлайні дещо утопічні. Бо все одно наступним президентом стане Арестович, а його заступником пес Патрон».

Крамдада — Де дівається дощ

Виконавці кажуть, що це рефлексія сонграйтерки та вокалістки гурту Олени про екзистенційні пошуки: пісня про невловимість і прекрасність моменту життя. 

Олексій Бондаренко коментує лаконічно: «Гарна меланхолійна осіння пісня. Таку музику приємно слухати».

Лівінстон — Як же тобі там?

Гурт Лівінстон випустив перший за три роки реліз. Це також перша пісня, яку гурт записав в студії, а не вдома. Над Як же тобі там? працювали понад чотири місяці вже у новому складі: разом з квартетом Infinito, барабанщиком Андрієм Яков’яком та басистом Владиславом Чухлібом.

Настя Денеж: «Я не можу напевно знати, який сенс гурт вкладав у цю пісню, але свій особистий сенс я віднайшла. Для мене це історія про двох людей. Людини, яка зробила вибір на свою користь і відпустила минуле. Та про людину, яка тримається за минуле та живе іншою людиною. А якщо дуже коротко, то мені подобається що зміст, що звучання».

Дарія Подвишенна: «Мені здається, чи в Лівінстона з‘явилося більше життєствердності? Він ніби зміг трохи по-іншому втілити свою меланхолійність у музиці».

Nestor Selin — Металеві пташки

Львівський зумер випустив пісню про флюгери, які хотіли б літати у небі. «Мені також би хтілося бути кимось іншим, а що якщо я теж металева пташка посеред таких яскравих і чудових пташок справжніх?» — міркує Нестор.

Пісня передує мініальбому Спів падінь, який вийде 9 листопада. Продюсером роботи виступив Максим Тимощук (Тощо). 

Ницо Потворно — Єбучий ф’юча

Ницо Потворно продовжує випускати воєнні пісні. Він каже, що пісня Єбучий ф’юча не про спостереження за світом зовнішнім, а запакована у влучне «зустрічайте Росію в пеклі» бажання, яке не стихає, а посилюється щодня. Автор обкладинки — художник Мітя Фєнєчкін.

Олексій Бондаренко: «У роботі Ницо Потворно мені подобається, як йому вдається скеровувати емоції на музику. Ти слухаєш цей трек і всім нутром відчуваєш злість і бездонну втому».

Berliner Doner — Ліна

Київський музикант Berliner Doner розповідає, що робота над піснею почалася з набору «різних милих та кумедних фактів з життя» й врешті випадково стала коротким викладом новели під назвою “Довготривалі стосунки”, в яких виконавець знаходиться вже майже вісім років.

Настя Головань чекала на цей трек відтоді, як почула сніпет в тіктоці: «Повноцінний реліз не відгукнувся: пафосна читка, банальні фрази, приспів не розйобує тою мірою, якою мав би на мою думку. В цілому ніби не вистачило “відшліфувати” пісню».

Dofamin — Daytona

У цьому треці репер розповідає про невпинну роботу над собою та своєю музикою. «Я прагну стати кращою версією себе, аби в майбутньому забезпечити комфортним життям тих кого я люблю», — коментує реліз сам Dofamin. 

Настя Денеж припускає, що Daytona могла б грати в якомусь Need for Speed чи GTA: Vice City.

Маша Кондратенко — На горі

У пресрелізі написано, що хтось почує чергову шароварщину, а хтось розчує та знайде своє у звичних традиціях. А що розчули ви?

Олексій Бондаренко: «Дуже естетична і якісна відео робота. А от щодо музики — у мене таке враження, ніби Маша (або її продюсери) тикають в усі можливі популярні жанри, поки не знайдуть вірусну пісню. Тут намішаний і фолк, і EDM, і реггетон, і байрактарщина, і все це не збирається в одну цільну пісню. За цим доволі сумно спостерігати, бо Маша явно талановита і яскрава музикантка, а поки що це більше схоже на штучний продукт, а не на повноцінну виконавицю».

ДК Енергетик — ГроБ

Гурт пояснює, що ГроБ — скорочення від «громадянський борг»». Кажуть, що це суто Орвеллівська історія про те, як живуть пари «коханих людей» не тому, що хочуть, а тому, що треба. 

Настя Головань в цьому треці не може знайти нічого, що відрізняло б цей реліз ДК Енергетик від попередніх. 

Лєра Зданевич: «Мені б хотілося вірити, що абревіатура “ГроБ” — це лише і виключно про “громадянський борг”, а не про Гражданскую Оборону, на якій виріс пан Яків, але на релізі ми знову бачимо пострадянську версію постпанку. Сумно, що ми досі, у 2023 році, маємо дивитися на тугу за совком від здавалося б, сучасних і прогресивних музикантів».

Ігор Кайдаш — сподівання пройдуть

Виконавець каже, що у цій пісні себе знайде кожен, хто ностальгує по безтурботному, мрійливому минулому, в якому було багато ідей та планів яким не судилося здійснитися.

не настане — Ти не один

Альт-поп-рок виконавець з Маріуполя випустив другий сингл. Головна ідея треку в тому, що ми є один в одного і в цьому наша сила. 

Вертéп — Птах

Це дебютний психоделічний сингл, що присвячений захисникам України. 

полюс — мої демони (не чути слів)

Київський інді-рок гурт полюс випустив пісню про розмову зі своїми гріхами. 

Мія Рамарі — Примітивний

Настя Головань каже, що, попри любов до Мії Рамарі, не зрозуміла цей трек: «Не можу знайти нічого за що зачепитися: ні хуків, ні прикольних музичних рішень».

Настя Денеж: «Перші 6 секунд дуже нагадують позивний на радіо. А за ромашку, каву та букашку — лайк. Більше мені нічого додати».

---

Читайте також: Концерти Лівінстон, Тонки та Структури Щастя, кінопокази та Геловін — куди піти 27-29 жовтня?