Головна
>
Інтерв'ю
>

«Ми заморочуємося — це наш девіз», — письменник Макс Кідрук про відкриття видавництва «Бородатий Тамарин»

«Ми заморочуємося — це наш девіз», — письменник Макс Кідрук про відкриття видавництва «Бородатий Тамарин»

Макс Кідрук — один із найбільш продаваних українських письменників. Він написав такі романи як «Доки світло не згасне назавжди», «Де немає Бога», «Зазирни у мої сни», «Не озирайся і мовчи», «Жорстоке небо», «Твердиня». Більшість із них вийшли у видавництвах «Нора-Друк» та КСД. Наприкінці минулого року Кідрук анонсував запуск власного видавництва.

Близько двох років він заощаджував кошти разом зі своєю дружиною Тетяною, аби 15 листопада 2022 року в Україні з’явилося нове видавництво — «Бородатий Тамарин», яке спеціалізуватиметься на нон-фікшні та науковій фантастиці українських та перекладних авторів. 

За два тижні після відкриття видавці повідомили про старт передзамовлення на книжку «Колонія» — першу з циклу романів «Нові Темні Віки» Кідрука. Охочих замовити було так багато, що сайт не витримав, тож довелося запустити другу спробу.

Журналістка LiRoom Яна Ільків поговорила з Максом Кідруком про те, як письменник наважився запустити видавництво у повномасштабну війну та як вихід «Нових Темних Віків» впливає на старт проєкту.

«Зрозумів, що усе роблю сам», або чому Кідрук припинив співпрацю з КСД

У 2012 році на київському книжковому ярмарку «Медвін» Макс Кідрук підійшов до головної редакторки видавництва «Клуб сімейного дозвілля» Світлани Скляр і сказав, що хоче видаватися у них. Він мріяв зробити письменництво своєю професією: 

«Я готовий працювати день і ніч, але хочу цим заробляти». 

За словами Макса, Світлана погодилася розглянути його тексти, втім зауважила, що мало хто заробляє на життя письменництвом:

«Мені тоді було 28 років, вже ніби не малий, але максималізму вистачало. Це мене так заїло, типу “я ще доведу, що цим можна заробляти на життя”».

І Кідрук довів. З 2012 він видав понад 15 книг, п’ять із них — у співавторстві.

У 2019 він випустив роман «Доки світло не згасне назавжди», що стала останньою книгою виданою у КСД. Наступну Кідрук видаватиме вже у власному видавництві.

Автор каже, що припинив співпрацю з КСД, бо зрозумів — усе, крім верстки та друку він робить сам.

«Між нами не було сварок, брудних подробиць немає. В якийсь момент я зрозумів, що ми з моєю командою абсолютно все робимо самі: редагує текст моя редакторка, ілюстрацію робить людина, з якою я спілкуюся, обкладинку роблять люди, яких я найняв. Текст пишу я сам. Це був перший поштовх до того, щоб запустити власний проєкт».

«Кращого часу не буде» або чому «Бородатий Тамарин» з’явився зараз? 

Відкриття видавництва — не спонтанна думка, цю ідею Кідрук виношував кілька років. Утім до останнього не хотів ризикувати й відкривати видавництво в час повномасштабної війни. Запускати проєкт Макса переконав ріст цін.

Якщо восени 2021 року, відкладених на старт проєкту, грошей вистачало на друк накладу 15 000 примірників «Нових темних віків» і ще 3-4 перекладних книги, то зараз же цієї суми вистачає лише на 12 000 «Нових темних віків». Тож він зрозумів: якщо відкладати далі, гроші просто продовжать знецінюватися.

«Я зрозумів, що кращого часу вже не буде. Зараз обираємо не між хорошим і поганим варіантом, а між варіантом, коли точно нічого не вийде і варіантом, коли можливо нічого не вийде. Чекати нема чого, буде хіба що гірше, у людей буде менше грошей. Навіть по завершенню війни буде складна економічна ситуація і тому ми вирішили рухатися вперед. Це безперечно ризик».

Усі кошти, що подружжя Кідруків вклало у запуск проєкту — їхні власні, без участі спонсорів чи грантів:

«Ми довго збирали гроші. Певною сумою допомогли батьки Тетяни, але поки нам ця сума поки не знадобилась і я цим пишаюся. Ми стартуємо у складний час і угода з друкарнею — це рахунки на мільйони гривень, тож це страхові кошти. Тож я розумів, що мушу заплатити людям і друкарні, щоб ми не потрапили в боргову яму навіть якщо жоден примірник не продасться, маю що заплатити друкарні».

Кідрук каже, що у стартовий капітал пішли роялті, відкладені протягом двох років з дружиною (яка працювала на трьох роботах!) гроші, економія на якихось речах на кшталт одягу та весь гонорар Макса від «Теорії неймовірності»*.

Він не називає конкретних сум. Але можемо взяти наклад в 12 000 примірників, помножити на кінцеву ціну примірника — 449 гривень й, вирахувавши прибуток видавця та книгарень, приблизно уявити, що лише на те, щоб випустити перший тираж «Нових темних віків» видавництво витратило кілька мільйонів гривень.

Зважаючи на кількість примірників та зовнішні обставини, порівнювати проєкт Кідрука з іншими складно. Але для розуміння того скільки в запуск проєктів вкладають інші видавці показуємо приклад: у 2020 році з’явилося видавництво «Лабораторія». Тоді вони друкувалися тиражами по 2000-3000 книг у м’якій палітурці, та 1000-1500 у твердій. Й одне видання в середньому обходилося у $10 000 (близько 270 000 гривень на той час). Того ж року видати одну книгу накладом 1000 примірників у видавництві IST Publishing коштувало $8 000 – 10 000 (215 000 — 270 000 гривень на той час).

*«Теорія неймовірності» — це розважально-пізнавальний радіоблог Кідрука про наукові міфи та стереотипи. 

«Ми заморочуємося»

«Бородатий Тамарин» — не самвидав Кідрука. У планах — видавати «круті книжки»: не бестселери, а ті, які самі видавці воліють бачити на власних полицях.

«Є певні книжки, які важливі для мене, це не завжди новинки, але це круті книжки. Щойно ми зробимо перший анонс — все буде зрозуміло. Це книжки, які будуть продаватися, але вони не є мегамейнстримними. Ми хочемо видавати з Тетяною ті книжки, які самі хотіли б бачити в першу чергу у книгарнях».

Свій прискіпливий підхід до роботи над власними текстами й книжками Макс переніс і на роботу видавництва. І це вже помітно. Наприклад, нещодавно Кідрук розповів про «тамарин-фактори». 

Їх чотири: content, fun, emotional та wow. Їх зображатимуть у вигляді смайликів і розмістять у спеціальному блоці на звороті книг. Збоку розташують прогресбари, ступінь заповнення яких і визначатиме, наскільки той чи інший параметр реалізовано у тексті. Детальніший опис читайте за посиланням.

«Ми заморочуємось — це наш девіз. Це можна викарбувати на дверях нашого офісу».

На запитання чи може назвати приклад ідеальної книжки, відповідає: «Нові темні віки». І йдеться не про текст, а про перше враження.

«Коли заходиш в книгарню, береш книгу, розгортаєш її, а там — карти, кольорова вклейка, ілюстрації сюжетні та наукові, додатки з купою фактичних матеріалів, тамарин-фактори тощо. Навіть ці тамарин-фактори, це ніби дрібниця, але це також може бути предметом обговорень серед читачів: вони будуть сперечатись чи міркувати, чому саме такий фактор. Це ніби дрібниця, що не вимагає надмірних зусиль у видавця, але цього ніхто не робить».

В майбутньому, розповідає Кідрук, будуть і цілі серії книжок. Наприклад, серія наукова фантастика, фентезі, космічний наукпоп, серія про біо тощо. Кожна з цих серій матиме свій колір корінця і задника, щоб на полиці було помітно. До них будуть логотипи з підтекстом. За кожною з серій буде закріплена тваринка, яка органічно виражатиме суть серії. 

«Бородатий Тамарин» заявили про себе як видавництво наукової фантастики і нон-фікшну, тож перш за все видаватимуть наукпоп, який сформував Макса і який він використовував при написанні текстів. Але водночас, за словами Кідрука, ці книги мають відкривати щось дуже важливе про світ довкола. 

Але також видавці мають на меті створення серії, що буде суперечити ідентичності «Бородатого Тамарина».

«Моя дружина, не читає наукової фантастики. Вона філологиня за освітою і читає книжки здебільшого, з “високої полиці”. Тож хотіла б їх перекладати. Але поки що їх не буде, бо вони продаватимуться довго і зараз ми не можемо вкласти в це гроші, це не є стійка модель для старту. Але коли ми станемо на ноги, то ми створимо іншу серію. У цій серії ми будемо видавати усі такі книжки, які би видавалися дивними з огляду нашої ідентичності. Я вже маю для неї назву і тваринку, яка за своєю природою дуже дивна. Вона вирізняється від усього решта живого, дуже прикольна з вигляду».

«Нові Темні Віки» — книга без якої нічого б не вийшло

Над циклом романів «Нові Темні Віки» Макс Кідрук працює вже кілька років. «Колонія» — перша книжка з фантастичного циклу про світ у ХХІІ столітті. Це історія про те, що людина, попри всі її досягнення, не змінюється, й ані збільшення тривалості життя, ні навіть перетворення на двопланетний вид не гарантує людству порятунок.

Те, що вона стане першою, яку видасть «Бородатий Тамарин» — навіть не обговорювалося, адже саме вона дає можливість стартувати без залучення стороннього капіталу. 

Видавництву вже вдалося розпродати перший наклад і підписати тверді угоди з книгарнею без реклами (рекламу запустили за три тижні після відкриття передзамовлення) і надрукованих книг.

https://twitter.com/max_kidruk/status/1611633328817426437

Макс каже, що вихід «Колонії» фактично дає видавцям можливість стартувати попри війну й без залучення стороннього капіталу. 

«Без цієї книги нічого б не вийшло. Вона дозволяє нам рухатися. Наразі тільки з передзамовлень “Нових темних віків” видавництву вдалося покрити два з трьох платежів друкарні. Крім цього, гроші, що ми зараз маємо, ми скеруємо на перекладні проєкти. Йдеться про купівлю прав і оплату перекладачів».

Хто за цим усім стоїть?

Співзасновники видавництва — Макс та Тетяна Кідруки.

Тетяна відповідає за сайт, усі юридичні та фінансові питання, а також вона прийшла курси верстання і верстала нові примірники сама. Крім цього, Тетяна вільно володіє англійською, тож її залучатимуть і на переклади текстів. 

Задача Макса — писати далі, продовжувати «Нові темні віки», чим він зараз не займається через брак часу. Адже має багато інших завдань, пов’язаних із видавництвом: зробити хімчистку складу, замовлення мерчу тощо. Він також обирає назви серій, затверджує логотипи тощо, а разом із дружиною добирають авторів. 

Також в команді є Елла Яцута, яка займається маркетингом книжок; Олена Яковлєва, що відповідає за рекламу соцмереж; редакторка Ольга Веремчук, а також Наталія Бондарчук помічниця, яка займається мерчем, складом, узагалі всім. Загалом команда налічує до десяти людей, дехто з них на аутсорсі. На постійній зарплаті — троє. Себе і Тетяну Макс не рахує, каже, що у них в принципі зарплати немає.

Плани на 2023 рік

Конкретних планів не озвучують, бо в умовах воєнного стану це складно. Але сподіваються, що у 2023 році «Бородатий Тамарин» видасть, як мінімум 4 перекладні книги. Втім це буде залежати від того, як продаватимуться «Нові темні віки». Наразі видавництво готує новий наклад у 8000 примірників, який очікує на складах в перших числах лютого.

Також зараз підписують перший текст із іноземним автором. Кідрук не зізнається хто це, але запевняє, що це надзвичайно медійна і проукраїнська персона.

Крім цього, в процесі підготовки благодійний тур. Розкладу ще немає, але за планом він має відбутися в першій половині 2023 року. 

А ще видавництво досягло принципової згоди з «Абук» щодо створення аудіоверсії роману «Колонія». Втім аудіокнига з’явиться не раніше, як за пів року.


Кідрук радить

Якщо у когось з початком повномасштабної війни бажання слухати музику чи читати зникло, то це не про Кідрука. Він читав і читав багато. Зізнається, що відкрив для себе фентзі, яке раніше не сприймав. Але з усього прочитаного за рік відзначає ось що:

  • «Танці з кістками», Андрій Сем’янків (MED GOblin)

Це історія патологоанатома-невдахи, який починає торгувати органами і стає надто впевненим в собі.

«Це жанровий текст, але він збіса хороший», — каже Макс.

«Танці з кістками» здобула перемогу у номінації «Книга року-BBC». 

Нагадуємо, що спеціально для LiRoom Ганна Улюра зробила огляд на номінантів «Книги року», читайте за посиланням.

  • «Падіння», Ті-Джей Ньюман

Це історія про пілота перед яким стоїться вибір: врятувати родину чи розбити літак із 144 пасажирами на борту.

«Це з тих наївних трилерів, з таких ну дуже шаблонних. Але це текст з хеппі ендом, від якого в тебе очі на мокрому місці. Попри усю шаблонність і голлівудську наївність дуже гарно написаний. Дуже зайшов».

  • «Не вір у це», Чарлі Донлі

Телевізійна продюсерка документальних фільмів Сідні Раян береться за новий проєкт про холоднокровне вбивство десятирічної давнини «Дівчина з “Цукрового берега”». Сінді намагаєтсья довести невинність Ґрейс Сіболд, яка нібито убила свого хлопця Джуліана під час відпустки на Карибах.

«Цю книгу я свого часу пропустив, але це класна історія, прекрасно написана. Там не лише діалоги, а ще глибина і об’ємні персонажі». 


Читайте також: «Бієнале ніхто не скасовував»: ist publishing про роботу під час повномасштабної війни

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Новини
Від Melovin до My Personal Murderer: як звучить Одещина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
18 Квітня, 2024
Музика
jockii druce — trashhouttttttt. Роздуми про життя, війну і суспільство, загорнуті у найпримітивнішу форму
Олексій Бондаренко Олексій Бондаренко
15 Квітня, 2024
Новини
Від Сусіди стерплять до Këkht Aräkh: як звучить Миколаївщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
9 Квітня, 2024