Головна
>
Кіно
>

Друзі-переможці, незрозумілі критерії і журі. Кому Мінкульт виділив 400 млн на фільми й серіали

Друзі-переможці, незрозумілі критерії і журі. Кому Мінкульт виділив 400 млн на фільми й серіали

У травні 2023 року державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» провело конкурс відбору телепроєктів, які транслюватимуться на телеканалах «Дім» та «FreeДом». У липні почали укладати договори із переможцями. Відтак, інформація про виділення державних грошей почала з’являтися на сайті Prozorro.

Загалом на ці телеканали, у держбюджеті на 2023 рік, закладено понад 1,4 мільярда гривень. Тепер держава виділила ще 400 мільйонів гривень на створення серіалів, документальних та художніх фільмів. 

Це викликало бурхливе обговорення щодо виділення державних коштів й на цьому фоні Володимир Зеленський доручив премʼєр-міністру Денису Шмигалю знайти заміну теперішньому міністру культури й інформаційної політики Олександру Ткаченку. 

Розповідаємо, що це за мистецький конкурс, як він відбувався та чому це обурює спільноту.

Що за конкурс?

3 травня 2023 року ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» оголосило мистецький конкурс відбору проєктів для створення серіалів, документальних та художніх фільмів. 

У підприємстві кажуть, що спостерігають за «тенденцією до зростання переглядів російських серіалів, переважно комедій та мелодрам» в українському сегменті YouTube. А відтак необхідно фінансувати виробництво українських фільмів та серіалів.

З вимог до проєктів — мова сценарію/аудіовізуального твору мала бути українською. Кількість серій (для серіалу) та хронометраж: до 16 серій у разі хронометражу до 52 хвилин одна серія; до 24 серій у разі хронометражу до 24-25 хвилин одна серія.

Частина проєктів має вийти в ефір у 2023 році, інша частина — наступного року. Відібрані фільми й серіали будуть транслюватися на державному телеканалі «Дім».

Участь у конкурсі могли прийняти юридичні особи будь-якої форми власності, що зареєстровані на території України й не є громадянами Росії. Більше про умови та які документи треба було надати — читайте за посиланням.

Кінцевий термін подачі заявок на участь у конкурсі та матеріалів  був встановлений включно до 19 травня 2023 року. Втім, згодом його подовжили до 22 травня.

Що не так із (не)прозорістю конкурсу?

8 червня ДП «МПІУ» повідомили про завершення конкурсу. З їхніх слів, було подано 123 заявки. Більшість із них, як пише ДП, — це «художнє переосмислення реалій нашого сьогодення, історії нашої стійкості та героїзму». 

Утім, списку з усіх претендентів на участь у конкурсі — не показали. Загалом у конкурсі перемогли 53 проєкти сучасної тематики від 32 вітчизняних продакшенів — це понад 240 годин контенту. 

Нам не вдалося знайти інформації про склад художньої комісії, що обирала переможців. Втім є чутки, що серед них — російський сценарист та режисер Олексій Кирющенко («Слуга народу», «Свати», «Моя прекрасна няня» тощо) та міністр культури Олександр Ткаченко. Зокрема про це писала Алла Самойленко, кастинг-директорка («Коли падають дерева», «Люксембург, Люксембург», «Королі репу», «Я, Ніна» тощо), членкиня правління Української кіноакадемії та членкиня наглядової ради Міжнародної асоціації кастинг директорів.

Також невідомі критерії оцінювання проєктів.

Які проєкти профінансує держава?

Після оголошення переможців ДП «МПІУ» розпочало процес укладання договорів й станом на 19 липня укладено 17 договорів на загальну суму понад 150 мільйонів гривень. Процес укладання договорів триває, інформація щодо кожного договору відображається в електронній системі публічних закупівель Prozorro.

Зокрема, спільноту обурила процедура розподілення коштів. Зі слів Алли Самойленко, процедура була непублічною й недемократичною. А також те, що проєкти переможців — це телевізійний продукт для внутрішнього ринку й вони навряд чи підуть за кордон. Існує мала ймовірність, що такі проєкти зможуть представляти Україну на міжнародних майданчиках чи продати на Netflix.

Кошти в основному отримали вже давні гравці ринку й великі холдинги —  FilmUA, компанії зі структури колишньої Star media, зі структур Starlight media, «Квартал 95», «1+1 media» тощо.

Як повідомляє видання «Детектор медіа», щодо частини закупівель уже надійшли скарги до Держаудитслужби. Зокрема, це стосується 9 серіалів «‎Одна родина», «‎Потяг», «‎Шлях до дому», «‎Друзі», «‎Звичайна людина», «Позивний Тамада», «Історія сестер», «‎Тривожні люди» та «‎Санаторій “Незабудка». Скаржник — луцький юрист Василь Микулик, котрий у 2020 році балотувався до місцевої ради від «‎ЄС». Паралельно з ним на деякі з цих закупівель поскаржився ще волинський адвокат Вадим Матвіїв. Серед їхніх претензій — неправомірне проведення закупівлі без використання електронної системи.

Запитання до конкретних проєктів є і у громадськості. Наприклад, серед переможців конкурсу — проєкт компанії «Прототип Продакшин», що належить телеведучому Юрію Горбунову. На створення драмеді «Інгулець» виділили 33 мільйони гривень. За словами Горбунова, це «зовсім невеликі кошти» для 24-серійого проєкту. Це серіал про двох айтишніків, які втікають з фронтового Харкова і, дорогою на Львів, опиняються на Кіровоградщині в смт «Інгулець», де всім керує фермер Олексій Паровоз по кличці «Батя». Програмістів записують до місцевої самооборони і призначають чергувати на місцевий блокпост і час від часу працювати на фермі.

За описом проєкт дуже схожий до російського серіалу «Жуки», а один з героїв нагадує президента ФК «Інгулець» Олександра Поворознюка, який вже прокоментував ситуацію.

Зображення ілюстративне

«Люди платять мільйони за рекламу, за піар, а тут мене хтось хоче розпіарити на рівному місці…Знову я отримую безкоштовну рекламу, знову інтернет тріщить про Поворознюка, а я не можу зрозуміти, що відбувається. Якби мені заплатили 33 мільйони, щоб я знімав якийсь фільм, то я ці гроші на другий день роздав би всім військовим, і впевнений, що війна закінчилася б раніше», — сказав Поворознюк.

Як пишуть «Наші гроші», 10 мільйонів гривень отримає фірма «Рікі-Тікі-Таві», що має створити серіал у жанрі новорічної комедії під робочою назвою «Санаторій «Незабудка». Режисер, сценарист і мова невідомі. Цією компанією керує і володіє продюсерка й сценаристка Оксана Іванюк. Вона очолювала департамент закупівлі програм на каналах СТБ, пізніше – на ТК ТЕТ. Працювала програмною директоркою та заступницею генерального директора на телеканалах «Кіно» й «Сіті», а також генеральною продюсеркою ТК TVi.

Фірма «Ай К’ю» за 4 мільйони гривень має створити серіал у жанрі різдвяної комедії під робочою назвою «Позивний «Санта». Йдеться про дві серії по 46 хвилин. Режисер, сценарист і мова також невідомі. Засновницею ТОВ «Ай К’ю» є також Оксана Іванюк. А разом і з білорусами Сергієм Атрощенком і Віктором Медведським вона заснувала ТОВ «Ай К’ю Продакшн». Більше про зв’язки між компаніями читайте за посиланням.

«Ярослав Мудрий — тесть Європи» — це проєкт продюсера Андрія Ногіна, який, зі слів Алли Самойленко, також є неофіційним розпорядником Держкіно.

ТОВ «Артформс продакшн Київ»
пов’язана із Тетяною Гнєдаш, колишньою дружиною мінстра культури Олександра Ткаченка.

ТОВ «Мейнстрім пікчерз» зареєстрована на Артема Колюбаєва. Це український продюсер («Я працюю на цвинтарі», «Щедрик»), голова Ради з державної підтримки кінематографії. До речі, 31 березня теперішній склад Ради з державної підтримки кінематографії за законом мав скласти повноваження. Втім Кабмін продовжив каденцію чинного складу. на термін до кінця воєнного стану та три місяці після нього. Цю постанову розкритикувала кіноспільнота. Тут озповідаємо, чому так сталося.

Цікава і його позиція щодо Довженко-Центру. У своїх інтерв’ю він казав, що у ситуації з Довженко-Центром «немає жодної зради», адже «був наказ Державного агентства з питань кіно, який ніхто не прочитав, і тепер відбувається те, що особи, котрі переслідують власні інтереси, все перевертають з ніг на голову». Він також не робив жодних заяв на підтримку української кіноспільноти та протидії «реорганізації» Довженко-Центру.

ТОВ «Кінокіт»
пов’язують із колишнім заступником керівника Офісу Президента України Кирилом Тимошенком  Ця компанія виробляє не художній контент для телеканалу «Рада» з кінця 2021 року. Співвласниками компані є колишній генпродюсер «1+1» Володимир Оселедчик та акторка Юлія Дроздова. Обидва пов’язані з Українською кіношколою, яку заснувала дружина Кирила Тимошенка — Альона Тимошенко.

Також серед переможців — ФОП Поставна Т. І. з проєктом «ДНК міста». Основний вид діяльності — роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Зараз статус ФОПу значиться як припинений.

Чи на часі виділення коштів на розвиток кіноіндустрії та чому цим займається Мінкульт, а не Держкіно?

Українська кінокритикиня та журналістка Дарія Бадьйор у коментарі для LiRoom каже, що виділяти кошти на фільми й серіали потрібно, якщо це належним чином проартикульовано з суспільством, обговорено з професійним середовищем і зроблено прозоро і на конкурсних засадах.

«Наразі немає довіри до того, як держава розподіляє кошти на кіно зокрема і культурні проєкти в цілому. Кіно залучає фінансування з-за кордону, але це лише фінансування на розробку проєктів та постпродакшн. Щоб залучити фінансування на зйомки, потрібне домашнє фінансування проєктів, якого немає. Якщо ми хочемо, щоб українське кіно продовжувало існувати, його слід фінансувати в Україні безперервно, тому що це виробництво, це не магія. Єдине, що належить визначити — міру цього фінансування, обсяги й те, звідки брати кошти на це — з держбюджету, чи ні», — каже Бадьйор.

Вона також додає, що реакція спільноти в першу чергу зумовлена тим, що зламана ціла система підтримки кіно в державі:

«Скандал з грошима на серіали Горбунова та інших дотичних до влади продюсерів — це одна зі складових системної проблеми, де є некомпетентне Держкіно, некомпетентний міністр культури, зламані конкурсні процедури та підірвана довіра до органів влади, які займаються підтримкою культур».

А щодо причетності Мінкульту до виділення коштів на розвиток кіноіндустрії, то, на думку Дарії Бадьйор, тут йдеться про поділ сфер впливу. Оскільки Держкіно вивели з-під керівництва Мінкульту, останній вже над ним не владний.

«А оскільки в його підпорядкуванні є “інформаційна політика” та іномовлення, окрім поганого телебачення, звідси й рішення про підтримку серіалів за бюджетний кошт», — пояснює вона.


Читайте також: Пошук фінансування, робота із законодавством та робота в умовах війни: Держкіно опублікувало щоквартальний звіт

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Від The Maneken до sucilna_nevdacha.exe: як звучить Донеччина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
2 години тому
Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
2 дні тому
Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024