П’ять фільмів з осіннім вайбом. Що варто подивитися на Київському тижні критики?

З 12 до 18 жовтня відбудеться Київський тиждень критики. Традиційно фестивальні покази відбуватимуться в кінотеатрі «Жовтень» на Подолі. Завершиться фестиваль врученням Національної премії кінокритиків «Кіноколо». Раніше ми вже розповідали про фільми з програми «Фокус: Україна — Польща», у межах якої відбудуться прем’єри нових робіт від українських та польських кінематографістів, про програму української ретроспективи «Жіноча роль» та ретроспективу світової класики, про міжнародну секцію та спеціальний показ поза програмою.

Якщо ви не знаєте чи не можете визначитися, на який фільм піти — цей гід для вас. Кінокритик Ігор Кромф спеціально для Лірум обрав 5 стрічок, на які радить звернути увагу.

Лірум є інформаційним партнером кінофестивалю.

«Прощавай, Dragon Inn»

Маленький тайванський кінотеатр, який дає свій прощальний сеанс. І кожен на цьому сеансі по-своєму сходить із розуму в переносному значенні. Це дуже специфічна трагікомедія з еталонним гумором у розумінні цього поняття азійськими культурами. Режисер Цай Мінлян створює дуже чутливий та трагікомедійний портрет досвіду спільного перегляду різними людьми. Це ідеальний вибір для ретроспективи.

«ІА»

Цьогоріч у КТК програма польського кіно. Звісно, багато шуму буде навколо драми Агнєшки Голланд «Зелений кордон», що здобув приз на Венеційському кінофестивалі місяць тому та розбурхав вулкан зі срачів та дискусій у Польщі. Тому я пораджу не менш талановитий, але менш відомий фільм «ІА». Це доволі хитромудрий «фільм-одіссея», де головний герой — це сіренький ослик із сумними очима. Ослик, який мандрує Європою і з тугою та меланхолією споглядає за тим, що все ж найбільш суперечливі й від того небезпечні істоти — це люди.

«Ля Палісіада»

Цьогоріч, на жаль, у програмі КТК порівняно не багато українських фільмів. З трьох вирішив обрати для рекомендації один — це іронічний детектив Філіпа Сотниченка «Ля Паласіда». Дві інші роботи — «Назавжди-Назавжди» Ані Бурячкової та «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової мають багато спільного між собою — це дві історії жіночого дорослішання у 1990-ті. Так, вони про різний досвід, але ближчі між собою, ніж «пострадянський неонуар» Сотніченка. Чому треба дивитися «Ля Палісіаду»? Тому що неонуар по-українськи. Тому що Новруз Пашаєв — ідеальний опер з 1990-х (прямо ось такі колись приходили до батька в моєму дитинстві). Тому що антураж 1996 року відчувається сповна, і тут немає ні ностальгійної любові, ні навпаки осуду в стилі «в 1990-х була сама бідність і бандити». Тому що Черепаха-Аха, як головний саундтрек, це дійсно іронічно-смішно. Тому що мало, хто пам’ятає, що в нас ще не так давно існувала смертна кара. Сходіть подивіться, заразом дізнаєтеся, що таке «Ля Палісіада».

«Опале листя»

Фінський режисер Акі Каурісмякі знімає кіно не дуже часто. Маестро знімає чорні та саркастичні комедії про звичайних людей: вантажників, пекарів, кухарів та працівників супермаркетів. Кожна його історія про надію, кохання, дружбу, шанс на нове життя. «Опале листя» — це така ж чорна трагікомедія про працівників супермаркету, які намагаються знайти кохання в цьому абсурдному світі. Цікавим, що у фільмі Каурісмякі вставляє згадки про нашу війну з Росією у вигляді радіорепортажів, які слухають герої фільму. На пресконференції в Каннах режисер заявив, що не міг просто не згадати у фільмі «про те, що турбує однозначно весь світ».

«Дивний спосіб життя»

Колись давно головний іспанський режисер сучасності Педро Альмодовар мав зняти культовий ЛГБТ-вестерт «Горбата гора». Однак, не склалося. Через роки Альмодовар узяв Ітана Гоука та серіальну зірку Педро Паскаля вивіз їх в Альмерію — іспанську провінцію, в чиїх пустелях знімав свою «доларову» трилогію з Клінтом Іствудом Серджео Леоне, та зняв там власний короткометражний ЛГБТ-вестерн. Фільм показували в Каннах, а тепер покажуть спецпоказом на КТК.

---

Доступ на події 7-го Київського тижня критики можливий за квитком, що дає право відвідувати усі або частину подій фестивалю, а також за квитком на обраний сеанс.

---

Читайте також: Що читають українці: видавництво #книголав провело дослідження книжкового ринку