Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop

Лірум продовжує відкривати артистів з різних регіонів України, які найбільше постраждали від російського вторгнення. Сьогодні в колабі з лейблом Dnipropop розповідаємо про артистів з Дніпропетровщини (Січеславщини). Слухайте музику артистів регіону та дізнавайтеся більше про сцену регіону в тексті нижче.

Цей текст не ставить перед собою мети скласти вичерпний список музикантів з цього регіону. Перед вами — різнобічна добірка музичних проєктів Дніпропетровщини (Січеславщини), чия музика є на стримінгових платформах.

---

Ми попросили представників лейблу розповісти про формування дніпровської музичної сцени, а також допомогти нам з вибором артистів, які стали ключовими для регіону. Плейліст вийшов здебільшого електронним, але й Дніпро свого часу недарма називали столицею драм-н-бейсу. Ось, що з цього вийшло:

«Дніпро за радянських часів було закритим індустріальним містом — ракетобудівна галузь та важка промисловість не сприяла відкритості містян до нових досвідів. Проте вже в 90-х в місті почав активно розвиватися електронний андеграунд: зʼявлялися клуби та промогрупи, які робили видатні події та привозили яскравих артистів. 

Місто стало столицею драм-н-бейсу. Місцеві вечірки збирали 1.5-2 тисячі людей щомісяця, а на великі дніпровські dnb фестивалі приїжджали світові зірки жанру та відвідувачі з усієї країни. Саме в Дніпрі працював культовий клуб «Плотина», на чолі якого стояв Dj Tapolsky — один з найвідоміших наразі українських діджеїв. Ще одним активним діячем сцени був Dj Vanya. Його промогрупа Bios була одним з найбільших рушіїв сцени. Вечірки відбувалися абсолютно всюди: на недобудовах, теплоходах, автобазах, промзонах, та навіть у крематорії. Легальні й нелегальні, вони формували локальну музичну історію.

Водночас розвивалися й інші напрями. Наприклад, в Дніпрі були й більш масові діджеї — Dj Arseniy, Dj Sender, DJ Donatas, Dj Binokl, які завойовували радіоефіри. Не пустувала й більш експериментальна ніша — тут рушієм був Дмитро Ніколаєнко, який зараз займається лейблами Muscut та Шукай. Десь тоді ж, на початку нульових, починав свій шлях …И Друг Мой Грузовик — гурт, який став не лише яскравим внутряковим явищем, а й одним з експортних облич міста. Колектив був доволі нетиповим, адже грати лише з однією ритм-секцією та вокалом могли собі дозволити не всі. Врешті, вони надихнули купу місцевих молодих музикантів і показали, що неформатна музика також може бути відомою.

Ближче до початку десятих почалася стагнація, творчі люди почали виїжджати з міста. Хто до Києва, хто за кордон. Поступово закривалися андеграундні клуби, тож незалежній музиці стало майже ніде існувати та грати. Були зали Master Shmidt та артцентр «Квартира», де виступала чи не вся українська незалежна сцена тих років. Проте два невеликі плейси на місто-мільйонник — це критично мало. Часом відбувалися камерні вечірки Abstract Beats, було кілька опенейрів, а також час від часу ще тлів колишній вогонь dnb вечірок, проте загальна картина була невтішною.

Революція Гідності пробудила інтерес до всього українського і спонукала активний прошарок населення щось змінювати у своєму місті, створювати нові історії. Відбувся певний культурний прорив — з новими ініціативами та локаціями.

Тоді ж зʼявилися організація Kultura Medialna та нею ж організований щорічний фестиваль Конструкція, який робив події на неочевидних та часом закинутих локаціях міста. У 2019 з цієї історії утворився Dnipro Center for Contemporary Culture (DCCC) — культурний центр, відкритий у закинутій історичній будівлі губернського земства 19 століття.

У 2016-му спільнота Abstract Beats, яка до цього робила вечірки з абстрактною музикою на різних локаціях, осіла на одному місці та відкрила Module. Це був не просто клуб, а цілий артпростір, митцівня, яка збирала навколо себе людей, яким була небайдужа музична сцена міста. Тут був як просто концертний майданчик, так і окрема студія та репетиційна база, що притягувало талановитих людей.

Навколо Module сформувалася ціла спільнота з музикантів, дизайнерів, волонтерів та найрізноманітніших людей, яких цікавить електронна музика та певна планка якості в ній. Багато з них згодом стали резидентами спочатку самого клубу, а потім і лейблу Dnipropop. Лейбл зʼявився як спроба команди Module вийти в онлайн, знайти форму позаконцертного існування в часи ковідних заборон. 

Часи існування клубу збігаються з найактивнішими роками місцевої музичної історії загалом — у 2017-2021 з перервою на жорсткі ковідні обмеження електронна сцена була найбільш активною. Відбувалися фестивалі та різноманітні події, робилися «привози» артистів з-за кордону, хоч це було і не найпростішим логістичним завданням.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений DNIPROPOP ON AIR FEST (@dnipropop.on.air)

Апогеєм концертної активності став фестиваль Dnipropop on Air, який відбувся у закинутому зоопарку на Монастирському острові у 2021 році. Це був справжній фестиваль європейського рівня, до якого долучилося загалом понад 200 людей та кілька дружніх організацій, на трьох сценах виступило понад 50 артистів з України та Європи. Локація була максимально автентична — цілий місяць пішов на те, щоб силами команди й волонтерів привести її до ладу та побудувати фестивальну інфраструктуру. Одна зі сцен взагалі розміщувалася на ведмежій клітці. Цей фестиваль засвідчив — якщо є команда, якій не байдуже, що буде з культурою міста, то можна робити класні історії навіть в умовах кричущої обмеженості ресурсів.

Проте в місті досі не вистачає місць, де могла б жити незалежна сцена. З цим було складно ще у ковідні часи, а зараз і поготів. Наразі немейнстримна електронна музика лунає хіба у барі Spalah, куди почала ходити зацікавлена аудиторія. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Module закрився, оскільки територію викупив забудовник з амбіцією звести тут щось більш комерційно привабливе. Спільнота ж перейшла на волонтерські рейки, оскільки багато членів комʼюніті — від співзасновника до барменів і відвідувачів долучилися до ЗСУ. Так зʼявився Module Squad — загальна назва для військової частини спільноти, чиї учасники служать у різних підрозділах.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений ▪️Митцівня Module▪️ (@modulednipro)

Module Squad — рецепієнт фінансового профіту, який збирається на виїзних шоукейсах, місцевих фестивалях та благодійних турах резидентів. Це зараз — чи не найважливіша мета, зберегти всіх учасників спільноти. Наприклад на фестивалі Dnipropop Under Ground на станції метро Вокзальна було зібрано понад 200 тисяч на дрони. Загалом за два роки повномасштабної війни вдалося нафандрейзити понад 6 мільйонів на військо.

Багато в чому історія дніпровської сцени — це про згуртованість, небайдужість та відповідальність. Місто ніколи не приймало молодих митців з розпростертими обіймами. Незалежна музична культура будувалася тут не завдяки, а всупереч, з виходом в мінуси після івентів та відтоком креативного класу до інших міст. Проте необхідність кидати виклик сірій буденності спонукає митців жити й творити в Дніпрі надалі», — розповів нам Євген Гончаров, співзасновник та артдиректор Module та Dnipropop.

Музиканти Січеславщини

… И Друг Мой Грузовик — культовий дніпровський гурт, який зародився наприкінці 90-х і на початку складався з Антона Слєпакова, Ростислава Чабана, та Володимира Буселя. Згодом Бусель покинув колектив, забравши з собою «Я» з назви. «Грузовики» мали на той момент доволі нетиповий на місцевій сцені склад — виключно ритм-секція та вокал та вважалися дуже новаторським та неординарним колективом. За час існування гурт зіграв величезну кількість концертів, а також 8 альбомів. У 2012 колектив розпався, Антон створив гурт вагоновожатые, Ростислав увійшов до складу гуртів  Тайна третьей планеты та Shanti People. До останніх приєднався і  Денис Швець, який останні роки грав на ударних. У червні 2022 року було анонсовано реюніон гурту на честь 25-річчя діяльності, але планам завадило повномасштабне вторгнення.

Kurs Valüt — проєкт Євгена Гордєєва та Євгена Касьяна, які зібралися, аби просувати мінімал-вейв у маси. Створений як проєкт на розігрів для серії жанрових «привозів» дніпровського клубу Module, Kurs Valüt виявився напрочуд живучим завдяки підтримці аудиторії. Музика гурту тісно повʼязана з темами музичної ідентичності Дніпра. Тому не дивно, що з неї виріс жанр «дніпропоп», який мав би описувати постіндустріальні контексти міста, перенесення його втомлених заводсько-спальних силуетів на мову синтезаторів і драм-машин. Це проглядається як на поверхні, на рівнях відсилань, як-от мелодія зеленого світла світлофора, яка стала основним мотивом пісні Love Inspektor, так і на загальному настрої — напруженому, депресивному, бентежному. Однак разом з тим — стильному і витонченому.

Наразі в гурта два лонгплеї — Veselo (2018) та Kurs Valüt (2021), планується вихід третього альбому, але чітких дат поки що нема.

Monotonne — проєкт дніпровського саундпродюсера Юрія Буличева, заснований у 2016 році. На початку це був квартет, до якого входили також Ліза Колот, Ілля Гурін та Максим Андрух, який робив акцент на використанні монофонічних синтезаторів та звуків, зроблених у польових записах. Проте згодом концепція проєкту змінювалася і наразі Monotonne є фактично сольним проєктом Юрія, де він балансує меланхолійний саунд тріп-хопу, ембієнту, IDM електропопу та часом глітчу. Проєкт охоче бере артистів на фіти: часто можна почути колаби з Grisly Faye, також є співпраці з Tik Tu, Mavka, Oana Oama, Ksztalt. Також торік вийшов цілий лонгплей 37, повен чудових фітів з аппексом, Антоном Шителем, Валею Левченко та іншими вокалістами та вокалістами.

Нещодавно Буличев випустив альбом Unrelated, повернувшись до концепції використання власноруч створених семплів із польових записів.

DZ’OB — експериментальний електроакустичний колектив, в основі якого лежить поєднання авангардної академічної музики з електронною. Проєкт починався зі спроб перекладення електронної музики на музичну мову оркестру, проте згодом навчився поєднувати ці два світи в єдиному еклектичному полотні.

«DZ’OB переосмислюють і буквально перемелюють у своїх творчих жорнах усталену музичну концепцію, в якій, скажімо, house і Шнітке існують в абсолютно різних системах відліку. І в підсумку виходить не просто синтез несумісних жанрів — дніпровці створюють уже свій, еклектичний, воістину унікальний для України музичний продукт»  — так характеризував їхню музику Артем Рісухін.

На рахунку гурту три ЕР — DZ’OB (2016), Basement Suite (2017) та Beings for Throbbing (2018). Також гурт має цікаву кросжанрову роботу Deconstruction — реліз, де зібралися музиканти з різних середовищ, аби переосмислити пісні DZ’OB та докласти трошки своєї мистецької оптики.

maxandruh — електронний проєкт саунд-інженера та мультиінструменталіста Максима Андруха, який відомий також як співзасновник гурту DZ’OB. Проєкт вперше побачив світ на серії заходів «Комендантський джаз» у 2022-му, а вже наступного року дозрів до дебютного релізу — переосмислення народної пісні Вівці мої, вівці у меланхолійному електронному аранжуванні з вкрапленнями пронизливого англійського ріжка. Того ж року Максим випустив дебютний лонгплей Holy Random, про який музичний оглядач Артем Рісухін говорив так: «Він не хоче бути зручним, він хоче бути промовистим, в чомусь нахабним і несподіваним. Це один із найцікавіших електронних релізів Дніпра за декілька років. Чудовий дебют, до якого хочеться повертатися за нюансами, за емоцією»

Walakos — сольний проєкт саундпродюсера та звукорежисера Андрія Соколова, яки походить з Дніпра, але наразі базується в Києві. Музика Walakos — це суміш ламаних бітів, даунтемпо та мелодійних синтезаторних партій. 2023-й виявився надзвичайно продуктивним для проєкту: вийшло цілих два альбоми — Unplugged та Now we have pain». Якщо помножити це на діяльність в інших проєктах, то одержимо надзвичайно продуктивного музиканта. Зі своїх сольних виступів Андрій робить візуальні перформанси, долучаючи до них різних медіамитців.

warнякання — проєкт Антона Слєпакова та Андрія Соколова, який впевнено можна назвати однією з найпотужніших мистецьких рефлексій досвіду проживання повномасштабної війни. Антону Слєпакову вдалося ще в березні 2022-го знайти напрочуд влучні та не пафосні слова, щоб задокументувати дійсність навколо, а Андрій Соколов створив для них влучне електронне оформлення, яке не відволікає від суті, а навпаки, ще більше занурює у контекст.

Про альбом warнякання за два роки було дуже багато сказано чи не всіма медіа, які так чи інакше пишуть про українську музику, автори здобули Золоту Зорю Ліруму 2023 за найкращий альбом. 

jockii druce — репер з Дніпропетровщини, який здобув широку популярність завдяки духопідйомному треку Шо ви браття, що вийшов на самому початку повномасштабної війни. Трек зумів підібрати правильні слова, щоб змотивувати людей не опускати руки та висміяти російську армію, його можна сміливо назвати одним з гімнів перших місяців 2022-го. Згодом він випустив ще кілька хітових пісень — боі стули пельку та будем снідать та заліг на дно після скандального інтервʼю. У 2023-му не мав жодних гучних релізів, та це була лише підготовка до нещодавнього випуску лонгплею trashhouttttttt, який добре сприйняли як музичні оглядачі, так і слухачі.

«У тебе складається враження, наче ти говориш з кєнтом, який все життя прожив на вулиці і працював на хуйових роботах, але при цьому чомусь шарить німецьку філософію і розбирається в нюансах соціологічних досліджень», — так описує реліз Олексій Бондаренко.

Ship Her Son — електронний постіндастріал проєкт дизайнера та музиканта Антона Шиферсона, який наразі живе у Львові. Почалося все з фанового клацання в Ableton під час ковідного локдауну, а переросло у концептуальну аудіовізуальну історію, яка змінюється та розвивається з кожним новим альбомом та виступом. Дебютний  лонгплей Essen вийшов у 2021-му році та одразу ж потрапив до нашого топу альбомів року. Антон накладав на свої похмурі біти іронічний текстовий гумор — він зітканий з яскравих цитат, мемів, рецептів та навіть написів на продуктових упаковках. Наприклад, трек Kunst — збірка дотепних коментарів під трансляцією фестивалю Інтерсіті Лайв.

Другий альбом Alles Wird Gut створювався вже під час повномасштабного вторгнення, тож не дивно, що став похмурішим та злішим. І так, він теж потрапив до нашого топу року, на цього разу — ЕР. Тут вже менше спроб в іронічну багатошаровість, а більше особистих рефлексій, люті та тривоги. 

Sexual Purity — дарквейвовий дует Олексія Донця та Анастасії Романової, заснований у 2020-му році. Проєкт надихається музикою 80-х: постпанком, колдвейвом та синті-попом та ebm, його часто порівнюють з американським колективом Boy Harsher. В Україні цей дует не надто відомий, оскільки музиканти від початку свого шляху цілилися в закордонну аудиторію. Це принесло свої успіхи — релізи Sexual Purity мають гарні на стрімінгових майданчиках від слухачів по всьому світу. Наразі дует базується закордоном та активно виступає. Наразі гурт має два лонгплеї — Suffer | Hope та Beautiful Scar of Society та низку синглів.

Sonichka Detka — електронний проєкт, чи то альтер его представниці дніпровського андеграунду Галі Гурової, з яким вона публічно дебютувала на фестивалі Інтерсіті Лайв. Музика Сонічки даркова, провокативна й іронічна, проте її напрочуд мало де можна почути — на стрімінгових сервісах є хіба що треки з компіляцій лейблу Dnipropop. Галя заявляла про припинення проєкту, проте у 2023-му повернулася з треком Обійми Мрії — затишним та мрійливим треком, яким артистка хотіла транслювати стан обіймів.

iiteration — електронний проєкт Кості Балакіна, натхненний нігілістично-кіберпанковою концепцією існування постлюдини в механічній оболонці та екзистенційними проблемами. Свій напрям характеризує як футуристичний dreampunk та видається на закордонних жанрових лейблах. Дебютний лонгплей Decay Complex вийшов на американському лейблі Forgot Imprint — персональній селекції артиста Kagami SMILE, одного з піонерів жанру. Другий лонгплей Forgiven вийшов на Dream Catalogue.

Postfactum — дует Іллі Маська та Валерії Варголи, який утворився у 2019-му році та працює на стику тріп-хопу, альтернативного року, даунтемпо та даркової електроніки. Дебютний мініальбом Garden of Evil вийшов у 2020-му році, відтоді гурт випустив ще кілька великих робіт — LP Dissonance та Інсомнія, а також ЕР absolution та Songs of Unalive Birds. Гурт співає українською та англійською та часто говорить про тривожність та внутрішні переживання.

Soundots — тріп-хоп проєкт, що виник на початку 2023 року в Дніпрі.Юрій Буличев, Артем Генералов та Dim Natem вирішили записати альбом еталонного тріп-хоп саунду з 90-2000-х. Платівка Dark Circuit має поважний список фітів — Tik Tu, Casey Sherman, Grisly Faye, Elle Alicia Bennett, Krapka, Kinnota, Valya Levchenko та Secret Avenue.

Kozak Siromaha — етнопроєкт Олександра Люббоженка, який будує карʼєру з лейблом Enko та став відомим завдяки участі в шоу «Голос Країни». У своїй творчості поєднує козацькі пісні з більш сучасним звучанням.  

“Мені здається, що Козак Сіромаха – досить сильний носій української культури, а особливо козацтва. Мені він імпонує не тільки як персонаж, а і як сильна вольова людина з принципами та цінностями”, – говорить про нього продюсер Іван Клименко.

Проте музична творчість Олександра почалася задовго до «Голосу Країни» — він раніше входив до хіп-хоп гурту ДНД, що розшифровується як «Дніпропетровська Дітвора». В колабі з Bboy Bulka виступав на фестивалі Інтерсіті Лайв.

Kadnay — інді-поп гурт, заснований у 2012-му Дмитром Каднаєм та Пилипом Коляденком. Музиканти у творчому доробку один лонгплей та три мініальбоми, гурт пройшов до пів фіналу Нацвідбору-2017 та потрапив у фінал Нацвідбору-2018. За свою карʼєру Kadnay одержав низку номінацій та перемагав на преміях Yuna, Золота Жар-птиця, Best Music та Музична Платформа.

Lasta — репер із Новомосковська та учасник колективу Квас Тарас, який видає свої музичні експерименти під цим псевдонімом та уже більш як 20 років. Роботи Lasta видання rap.ua стабільно називає одними з найкращих за рік. Музичний оглядач Микола Мага так говорить про його альбом Доросле Плавання, який вийшов торік:
«Ця робота вигідно виділяється серед тон тієї параши, що кожен місяць видають наші реп артисти, женучись за сучасним звуком і недосяжним успіхом. Славу Ласту це все явно не цікавить. Він робить музику одночасно класичну і небанальну. Гарні мінуса, цікаві семпли, хороша читка і цікаві, карколомні тексти. Це дуже стильна робота, починаючи від музики і закінчуючи обкладинкою» 

DrumMishanya — посмертний проєкт Міші Бікетова, одного з наймолодших учасників спільноти Module. За часи фізичного існування клубу він волонтерив у ньому, а також писав вірші та електронну музику. Долучившись до лав ЗСУ у складі Module Squad, він продовжив писати музику. У березні 2024 року Міша загинув. Згодом його побратим Микита Dalek систематизував його записи, зроблені у міністудії на ППД, а Юрій Буличев зробив мастеринг — внаслідок цього вийшов альбом Памʼятка.

Banned Society — не так гурт зі стабільним складом, як творча формація, що грає суміш хіп-хопу та електронної музики, яку називає чіл-хопом. На цей час у гурту 3 повноформатні альбоми: i was stupid, now I’m not, Candy та Homies, а також низка синглів.

Submatukana — дует експериментаторів Юрія Купріянова та Ігоря Ялівця, який розпочав свою діяльність у 2006 році та грав музику на стику нойзу та індастріалу. За роки музичних пошуків гурт заходив на території як агресивного драм-н-бейсу та брейкору, так і занурювався в ембієнт. Останній реліз гурту відбувся у 2022 році, ним став ЕP Isolation.

Кімната Гретхен — гурт з Дніпра, заснований у 2008 році, який позиціює себе як інтелектуальний інді-рок. Його часто називають голосом центральноукраїнської інді-сцени. У своїй творчості поєднують брит-поп, гранж, електроніку та поезію. За час існування видали 5 альбомів, обʼїздили всю країну разом з концертами та фестивалями, а також записували саундтреки до українських фільмів та серіалів. Наразі гурт грає благодійні концерти та релізить сингли.

Gamardah Fungus — ембієнто-електроакустичний дует Ігоря Ялівця та Сергія Ягоди, який було засновано 2009 року в Дніпрі. На сьогодні гурт має чимало релізів, відеокліпи та значний список творчих колаборацій з різними музикантами, режисерами, художниками, письменниками тощо. Останній на цей час альбом To The Stars And Back вийшов торік. Як пояснюють самі виконавці, їхня музика базується на філософії людського сприйняття навколишнього середовища й оточення, на медитативних практиках, подорожах і спогляданні Всесвіту. 

Igor Yalivec — сольний електронний проєкт Ігоря Ялівця, про чиї гурти ви могли читати вище. За час своєї карʼєри він грав багато різножанрової електронної музики, тому на двох сольних альбомах Still Life (2021) та Etudes (2023) вирішив зосередитися на більш спокійній та розміреній музиці. Жанр свого дебютного альбому Ігор визначає як «pillow music – музика, яку приємно послухати вдома лежачи на дивані серед подушок, або за містом на природі, перед чи після медитацій і чайних церемоній» 

House of flowers — постметал-гурт, заснований у Дніпрі у 2017-му учасниками The Black Sea, Злидень, Свое мнение та nepiravno. Дебютний мініальбом Is This The End? вийшов у 2019-му. За чотири роки гурт випустив ще один мініальбом I Will Dissolve на лейблі Neformat Family.

МеріЛінор — рок-гурт, заснований Ольгою Кузнєцовою (TJ Hinako) та Сергієм Шинкаренком (Rain) у 2017-му, який характеризує свій стиль як nerd-punk. Наразі гурт має альбом 13, ЕР В темряві та низку синглів.

Громадянин Топінамбур — гурт, який зародився у нульових та визначає свій стиль як «театр жорсткої естради», граючи суміш ска та року. Гурт досі працює по-олдскульному, намагаючись регулярно випускати лонгплеї та намагаючись відтворювати своє концертне звучання у студійних записах. У 2022-му гурт українізував свою назву та випустив низку українськомовних синглів, присвячених життю під час повномасштабного вторгнення. До того ж троє з учасників гурту наразі служать в ЗСУ.

Tapolsky — один з найвідоміших діджеїв країни, якого часто називають батьком українського драм-н-бейсу. Під кінець 90-х він працював артдиректором культового дніпровського клубу Плотина та намагався розвивати клубну культуру міста загалом. Згодом він переїхав до Києва, де організовував фестивалі та вечірки. Артист також відкрив лейбл Фрагменти звукозапису.

Brunettes Shoot Blondes — інді-рок гурт, сформований у 2010-му році в Кривому Розі. Гурт став відомим завдяки відеокліпу на пісню Knock Knock, який вийшов у 2014 році. Кліп було знято одним дублем з анімацій, які одночасно відтворювалися на 14 екранах гаджетів. Відео наразі має 80 мільйонів переглядів на ютубі. Згодом гурт випустив кілька мініальбомів, двічі потрапляв у фінал Нацвідбору на Євробачення, а їхня музика звучала у рекламі українських брендів. У 2023-му вийшов сингл Stars Are Falling Down, перша пісня гурту за 4 роки.

Jacuzzi Project — дніпровський гурт, який у своєму звучанні експериментував з фанком, джазом, хіп-хопом та електронною музикою. У 2009 музиканти видали альбом Cheeeeek!, який став їхньою перепусткою на багато електронних та джазових фестивалів як в Україні, так і закордоном. У 2011 вийшов другий альбом колективу — Sweeeeet Muse, з яким історія повторилася: тури, концерти та виступи на одній сцені зі світовими зірками джазу. Проєкт припинив діяльність у 2014 році, а учасники стали грати в інших колективах.

ВІА 229 — панк-рок гурт з Кривого Рогу, відомий іронічною піснею Простите меня мужики ща то, что не был в АТО. Ще більш іронічним є те, що наразі деякі музиканти гурту служать в ЗСУ і дають концерти, коли приїжджають у відпустки.

Тексти 229 повні специфічної криворізької романтики — гурт співає про гробки як про улюблене свято, іронізує над депресивним побутом в індустріальному місті, розповідає історії з життя наркоманів і, здається, зовсім не запарюється над доведенням саунду до ідеалу. Бо люди вірять цим історіям з життя та йдуть на концерти до гурту саме за відчуттям «трушності». 

Vibe Trio — джазовий гурт, який складався з Сергія Артемова, Михайла Лишенка та Дмитра Литвиненка. Тріо зібралося у 2016 році, аби зіграти концерт, присвячений всесвітньо відомому джазовому музиканту Телоніусу Монку, проте згодом це переросло у проєкт з власною музикою. Сергій Артемов захищав Україну у лавах ЗСУ та загинув у квітні 2023 року. Через рік гурт видав посмертно його трек Surveyor 4.

Dark Side Trio — джазовий проєкт саксофоніста Данила Вінарікова, клавішника Михайла Лишенка та барабанщика Дмитра Литвиненка, чий дебютний альбом Old Bookcase вийшов у 2018 році. Через два роки гурт випустив альбом Industrial Song, присвячений динамічному життю індустріального міста.

Загреб — гурт, що утворився у 2016 році, працює з інді-музикою, додаючи туди постпанку, фанку, шугейзу та електроніки. В дискографії мають чотири мініальбоми та два лонгплеї. Останній лонгплей, Спільнота, складається повністю з фітів з drimandr, SadSvit, Відчай, BaWN, sucilna_nevdacha.exe, Nestor Selin і Dexth.  

Stanislav Tolkachev — електронний музикант з Дніпра, який став одним з піонерів української техно-сцени. Він першим з місцевих музикантів видав техно-реліз на вінілі, а також зіграв у культовому берлінському клубі Berghаin. Стас грає понад 20 років, видав купу релізів і зіграв у багатьох культових локаціях по всьому світу.

Roman Slavka — електронний музикант, який почав свою діяльність ще в нульових з експериментальним проєктом Тринадцатый Месяц Сознания. З 2007 року почав займатися музикою сольно. За ці роки у своїй творчості він пробував себе у різних жанрах — від ембієнту, зіграного на семплерах та синтезаторах, до нойзу, IDM та даб-техно. Має в дискографії чотири лонгплеї та кілька синглів з мініальбомами. 

Яків Цветинський — джазовий трубач та композитор, учасник престижних світових джазових резиденцій та стипендій. Грав разом з іменитими музикантами —  Kurt Rosenwinkel, Jorge Rossy, David Virelles, Malcolm Braff, Lionel Loueke та іншими, відіграв кілька турів Європою та виступав на багатьох джазових фестивалях. 

Sunchase — драм-н-бейс проєкт Олександра Павленка, співзасновника Rhythm Büro та промогрупи 22:22. Музикант почав свій творчий шлях ще в 90-х та став одним з найпомітніших артистів цього жанру в Україні. Музикант працював з відомими лейблами Metalheadz, Med School, Moving Shadow, Hospital Recordings. Дебютний альбом артиста, Static Nitro, вийшов у 2010 та став альбомом місяця за версією медіа Mixmag.

Max Paragraph — музикант, який описує себе як «звичайний ковбой з міста Дніпро». Макс грає українське кантрі, використовуючи гармошку, гітару, тамбурин та стомпбокс. Почав творчий шлях у 2019-му і з тих часів видав мініальбом та низку синглів.

Olive Taud — дніпровська хіп-хоп виконавиця, яка була раніше відома за проєктом Олдскульний Ніндзя. У своїх треках артистка поєднує джерсі клаб, бум-беп, дріл, брейкбіт та інші напрями, роблячи свою музику качовою та агресивно. 

Krapka — сольний проєкт дніпрянки Іри Лобанок, яку ви можете знати за дуетом Krapka;Koma. Перша сольна пісня артистки в співпраці з литовською виконавицею Bjelle вийшла у 2022 році і розказувала про іронію буденності українців, які живуть у війні. Також Krapka фітувала з польським артистом Muzaman, тріп-хоп проєктом Soundots та Lubko Stasiv & Shahid. Також Іра розвиває музичну спільноту Porichka.

Subforms — електронний проєкт Євгена Коновалова, власника вінілового магазину Ухо.vinyl.hub. Євген продюсує музику з 2010 року та просуває культуру вінілу в Україні.

Nikolaenko — електронний проєкт Дмитра Ніколаєнка, співзасновника лейблу Shukai, який повертає до життя втрачену українську музику 60-90х років, а також засновника лейблу Muscut, який видає різножанрову музику, обовʼязково і на фізичних носіях.

Bakenbardy — дніпровський ска-панк гурт, який утворився у 2017-му та з самого початку взяв курс на виключно українськомовні пісні. Музиканти виступили на купі фестивалів та записали альбом Кабачковий смузі.

Fuji Moodji — інді-гурт,  створений у 2019 колишніми учасниками проєкту Чайка Лівінгстон Олегом Михаліним та Глібом Петренком. У дискографії — лонгплей Joban, ЕР Нині, а також кілька синглів.

---

Dnipropop — лейбл української електронної та експериментальної музики на базі митцівні Module, сформований в часи ковідних обмежень. Мета лейблу — розвиток локальної музичної сцени та виведення її у зовнішній світ. Серед артистів лейблу — Kurs Valüt, Monotonne, Ship Her Son, Walakos, maxandruh та інші.

---

Ця стаття була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю Ліруму і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.