Хоче врятувати «Довженко-Центр». Головне з інтерв’ю Андрія Алферова «Суспільному»

17 листопада призначена Держкіно в.о. генеральної директорки «Довженко-Центру» Юлія Каждан написала заяву про звільнення. На цю посаду призначили кінокритика Андрія Алферова.  Культурна спільнота була здивована рішенням Алефрова прийняти пропозицію. Сам кінокритик казав, що хоче врятувати інституцію. 

Журналістка «Суспільного» Олеся Котубей взяла велике інтерв’ю й поставила ключові запитання Андрію Алефрову. Коротко переказуємо чому він погодився на посаду, яке бачення роботи «Довженко-Центру» та до чого тут Офіс Президента. Повне інтерв’ю читайте за посиланням.

Андрій Алферов — режисер, член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI, кінокритик, куратор. Раніше він уже співпрацював з «Довженко-Центром». Зокрема є автором виставкового музейного проєкту «Польоти уві сні та наяву», що досліджував однойменну культову кінострічку Романа Балаяна, й автор однойменної книги, виданої Центром. 

Після 24 лютого писав про українські стрічки для російського видання Meduza, але «не бачить нічого прикрого тут, коли йдеться про певну промоцію українського мистецтва».

У інтерв’ю «Суспільному» він каже, що на пропозицію від заступника голови Держкіно Максим Александрова обійняти посаду в.о. гендиректора «Довженко-Центру» погодився не одразу. І запевняє, що це рішення було нелегким і спершу він пропонував інші кроки. 

«Я пропонував, щоб на цю посаду повернули Оленку Гончарук, оскільки вона виграла конкурс і, відповідно, я бачу для себе справедливим, щоб вона цю посаду таки обійняла. Потім я пропонував ще кілька осіб, я зараз не буду називати імен, але ці люди мають досвід культурного менеджменту, вони керували великими культурними організмами, наприклад, фестивалям».

Зрештою він таки погодився, «аби врятувати «“Довженко-Центр”, не дати його розформувати з подальшим, імовірно, зникненням як такої інституції на культурній карті країни й столиці безпосередньо».

Андрія Алферова прийняли на роботу без плану роботи та домовленості про винагороду чи заробітну плату.

Також Алферов зізнається що менеджерського досвіду саме в роботі культурної інституції не має. Але йому здається, що це не так проблематично, адже тут потрібно мати розуміння цінностей, пов’язаних з архівом і колекцією.

І наголошує: його інтереси — це збереження «Довженко-Центру», а також налагодження суперечних моментів в стосунках з Держкіно. І аж тоді можна впроваджувати ту програму, що розробляється Центром.

Втім до виконання обов’язків Алферов ще не приступив. Каже, що перші ніж піти до колективу має отримати гарантії, які доведуть що команда Центру вийде з кризи та збереже інституцію. 

Щодо подальших планів, то запевняє, що він проти кроків, які інспірувало Держкіно і наголошує, що спершу потрібно повернутися в «точку нуль для того, щоб далі рухатися і розвивати “Довженко-Центр”»:

«Мої повноваження триватимуть два місяці, аж доки не станеться конкурс. По-перше, потрібно, щоб цей весь конфлікт розсмоктався. Він не може сам по собі розсмоктатися, Держкіно має зробити певні кроки для того, щоб це питання було вирішено. Я проти кроків, які інспірувало Держкіно. В них є свої аргументи, вони їх озвучують. Я розумію, що і в Центра є певні проблеми, про які мало хто говорить, але вони є. Спершу потрібно повернутися в точку нуль, для того щоб далі рухатися і розвивати “Довженко-Центр”».

Зокрема хоче залучити Офіс Президента, адже «це питання національного масштабу, відповідно криза національного масштабу і потрібно її вирішити».

Щодо стосунків з Оленою Гончарук, яку 2 листопада відсторонили від виконання обов’язків в.о. генеральної директорки «Довженко-Центру», то Алферов комунікує із нею щодо ситуації навколо Центру з серпня. 

Питання його призначення не обговорювалося раніше, бо Алферов не мав амбіцій очолювати Центр. Але одразу після призначення провів телефонну розмову з Гончарук. Деталей розмови не розповів.

Нагадуємо, у серпні Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру та передачу усіх його колекцій та майна державній установі «Науковий центр кінематографії України», про діяльність якої немає жодної публічної інформації.

17 серпня на сайті Кабінету Міністрів України опублікували петицію про скасування реорганізації Довженко-Центру. Вона зібрала потрібні 25 000 голосів і отримала відповідь Кабміну: там вважають, що Довженко-Центр «нерентабельно використовує активи», а доходи від його діяльності не покривають операційних витрат, через що установа є збитковою.

Така відповідь обурила представників Довженко-Центру, вони заявили, що у відповіді повторені усі маніпулятивні тези ДержКіно.

15 листопада Держкіно повідомило, що дія наказу щодо реорганізації інституції призупиняється до завершення експертної оцінки колекцій Центру, проведення повного аудиту його діяльності та обрання нового керівника.

Читайте також: Українська кіноспільнота оприлюднила відкритий лист із вимогою відставки керівництва Держкіно