10 найкращих українських міні-альбомів 2019 року

Епоха стрімінгових сервісі диктує свої правила гри. Здавалося б, розмови про те що альбом вмер ідуть вже років із п’ять. Але гурти продовжують випускати платівки. Про головні повноформати цього року ми розповіли у попередньому матеріалі. Тепер час для малої форми – міні-альбомів.

За нашими підрахунками, цього року українці випустили близько 130 міні-альбомів. Ми обрали із десять, які, на нашу думку, заслуговують уваги кожного. 

Також ми випустили й інші підсумкові матеріали року, зокрема топ найкращих альбомів 2019-го, топ улюблених закордонних альбомів, плейліст українських пісень та тести на знання подій в українській музиці та найкращих кліпів. 

10. Юра Самовілов. Гуртом – Вітер дужчає

Ми познайомилися із Юрою Самовіловим ще 2017 року, тоді ж взяли у нього велике інтерв’ю. Відтоді так і не вийшло великого повноформатного альбому, а сам концепт гурту пару разів змінювався. Зараз Юра виступає під назвою «Юра Самовілов. Гуртом» і цього року випустив альбом на 4 пісні – Вітер дужчає.

У Самовілова дуже специфічний тембр. Це той випадок, коли або подобається, або ні. Мені подобається. А ще мені одразу сподобалося як його тембр поєднується із голосом Валерія Харчишина на першій же пісні Іменем. Загалом, ці 4 треки – це відчайдушно-ліричний акустичний поп-рок. Жанр древній, але невичерпний. І Юрі вдається віднаходити в ньому щось своє, впізнаване. Дуже хочеться почути концептуальну платівку, а поки слухаємо міні-альбом.

Звернути увагу: Іменем, Вільна. Повернись

Льоша Бондаренко

> Читайте також: Юра Самовілов: «Музыка – это какой-то поток, доступ к которому у меня периодически открывается»

9. US Orchestra – Smoke on the mustache

Переносити давні музичні традиції у нове сторіччя, переосмислювати їх так само важливо, як і зберігати аутентичність. На новому альбому, тріо US Orchestra грають інструментальну музику 19 століття з Диканьки від братів-скрипалів Павла та Михайла Чередників і бубніста Романа Дядюри. Цей концепт важливий не тільки для існування музики, але й для сприйняття.

US Orchestra не змінюють аранжування, не переробляють, щоб зробити цю музики доступнішою. Проте, вона резонує. Кожен з цих треків переносить у часи, коли танцювальна музика робилась не на пультах. Smoke on the mustache — трохи більше, ніж документ епохи, трохи складніше за електрофолк сучасності.

Звернути увагу: Bychok, Pol’ka

Артем Рісухін

8. zvarych – zvarych

Хоч альбом і вийшов достатньо різноплановим та, відверто кажучи, не дуже гармонійним за стилістикою, але загальна концепція в ньому спостерігається. Цей реліз – розповідь про певний період життя виконавця. Тому й логічно, що назва альбому – ім’я автора.

zvarych вийшов інтимним, ніби привідкриваючи завісу свого особистого, затим напрочуд ліричним. П’ять композицій – як проходження усіх стадій прийняття неминучого. Від найсумнішої пісні Болить, до відверто оптимістичної – Play. Такі релізи – хороша практика для автора у пізнанні себе та своїх почуттів, тому таку музику складно рецензувати, окремо від лірики.

Лєра Пірус

Звернути увагу: Болить

7. stonefromthesky – Schema Theory

У психології теорія схем описує патерн думок або поведінки, що організує їх на категорії інформації, розбиває на кластери та абстрактні блоки. Міні-альбом проєкту Олексія Зінченко Schema Theory — мультирівнева робота, в якій шість треків водночас музично існують в одному просторі, поєднані елементами (як, наприклад Confined та Molfar), але атмосферно та динамічно відокремлені у самостійні блоки (Feral). Schema Theory розкривається повільно, вже на останньому треку приймаючи форму мозаїки, де абстрактність складається в єдину картину, виринає з синтів у ембієнт. Альбом, у якому важливі всі нюанси аранжування та звуку.

Артем Рісухін

Звернути увагу: Serenity, Confined

6. Vacuum Formula – Stonecold

На міні-альбомі Stonecold вдало поєднують даунтемпо, IDM та фанк. При цьому, гурт робить це настільки ж невимушено, наскільки й обережно — на Liquid Echo мелодія майже розсипається повз біти, але потім хх підхоплює партія флейти.

Флейта — взагалі чи не основний інструмент, що проходить крізь всю платівку. Чи не єдиний, який не дає Stonecold стати відстороненим, занадто абстрактним, як на Halo Vision. Vacuum Formula граються з пульсацією, роблячи її окремим інструментом. Періодично платівка уходить в мінімалізм, звучить занадто штучно, щоб потім вирватись в об’ємне звучання. Один із найцікавіших українських електронних EP цього року.

Артем Рісухін

Звернути увагу: Sub Micro, Liquid Echo

5. Електромед – Став би дибом чуб

Електромед роблять амбітну спробу поєднати олдскульний хіп-хоп із фанком та джазом, не впадаючи в абстрактний хіп-хоп та не базуючись виключно на семплах. І у них виходить. Їхня музика логічно вписується у парадигму розвитку українського хіп-хопу, на чолі якого зараз стоїть alyona alyona.

Не все в альбомі звучить достатньо чіпко. Відчувається, що гурт ще не до кінця зрозумів власний саунд. Дисонанс вносить і те, як дует поводиться на лайві. Якщо в записі це інтелігентний реп із багатьма відсилками до різних жанрів, то наживо виступ більше схожий на своєрідну пародію на Курган і Агрегат.

Але в будь-якому разі, Став би дибом чуб – подія у світі українського хіп-хопу, і за Електромедом хочеться слідкувати далі.

Льоша Бондаренко

Звернути увагу: Мама Каже, Став би дибом чуб

4. Jonathan Livingston – Хто я

Перший реліз Jonathan Livingston був замальовкою про темні закутки почуттів, які давно було пора вже відпустити. У Хто я? учасники розширили не лише спектр емоцій, а й склад – віолончель та гітару (і голос Пантюха, який і сам по собі чиста музика) підтримують ударні й фортепіано. Реліз від цього виграв. Тепер це схоже не на вдалі демо, а на готову до ротації музику.

Лірично гурт також змінився. Творчість почала обростати власною міфологією через містичні метафори, які комбінуються із атмосферністю музики. Хто я? – це EP, який визначає вектор руху гурту. І він однозначно вдалий.

Катя Ятель

Звернути увагу: Сова, Подаруй мені ріку

> Читайте також: Jonathan Livingston: «У музиці не може бути конкуренції»

3. INDT – On Cloud 9

INDT пройшли цікавий та нетиповий для України шлях. Від епігонів Arctic Monkeys, через увесь брітпоп вони прийшли до психоделіки разом із американським хіп-хопом. Після вражаючого повноформата Palace гурт запросив чотирьох реперів та випустив EP, який би прекрасно вписався у світовий контекст

Ця музика залишається майже не затребуваною в Україні. Можливо, якби все це було українською мовою, INDT змогли б відкрити новий напрямок у нашій інді-музиці. Проте поки ані потужностей індустрії, ані потужностей самого гурту не вистачає, щоб достатньо просунути цю музику. А шкода.

Льоша Бондаренко

Звернути увагу: Chicago, On Cloud 9

> Читайте також: Песня за песней. INDT (и приглашенные рэперы) рассказывают о мини-альбоме On Cloud 9

2. TBPOFT – TBPOFT

Дует TBPOFT засвітився цього року двічі: перший раз коли вийшов кліп на пісню Gone, а другого – коли гурт виступив на UPark Festival. Дебютний EP вийшов на лейблі Masterskaya та пройшов майже непоміченим. А дарма.

TBPOFT – це життєрадісна якісна електроніка, якою можна наповнити ледь не будь-який плейліст. Гурт звучить дуже космополітично та часто використовує елементи фанку. Це музика, яка ідеально підійде як для фону під час роботи, так і для саундтреку вечірки. А зробити таку музику – не так уже й просто.

Льоша Бондаренко

Звернути увагу: Gone

1. The Castle – Juvenile

Львівський гурт The Castle винирнув нізвідки і вразив нас неймовірною стильністю матеріалу. Так, це дуже схоже на останній альбом Arctic Monkeys та взагалі на весь ліричний постбритпоп останніх років. Але на відміну від багатьох попередників на теренах України The Castle майже не звучать вторинно. У них відчувається якась внутрішня енергія і бажання зробити по-своєму красиво.

До цього The Castle випустили доволі шаблонний кліп на львівських дахах ще аж 2015 року. Цього року вони повернулся із дивним відео на Juvenille та альбомом, який не соромно включити майже в будь-якому середовищі. Напевне, головний секрет, чому цей альбом так сподобався нашій редакції – кожен із нас слухає таку музику і у вільний від роботи час.

Льоша Бондаренко

Звернути увагу: Juvenile, Letters

Також ми випустили й інші підсумкові матеріали року, зокрема топ найкращих альбомів 2019-го, топ улюблених закордонних альбомів, плейліст українських пісень та тести на знання подій в українській музиці та найкращих кліпів. 

Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube