«Андрій Алферов в Довженко-Центрі не працює»: що про це відомо?

17 листопада на посаду в.о. генерального директора «Довженко-Центру» призначили кінокритика Андрія Алферова.

В інтерв’ю «Суспільному» він зазначав, що його «повноваження триватимуть два місяці, аж доки не станеться конкурс». Один місяць вже минув, але до виконання обов’язків Алферов так і не приступив. Про це 17 січня повідомили у «Довженко-Центрі».

У Центрі зазначили, що відповідні документи для його вступу на посаду до «Довженко-Центру» не надавалися: «Тобто Андрій Алферов в Довженко-Центрі не працює».

Крім того, наміри з якими Алферов погодився обіймати посаду, також не здійснилися. Зокрема йдеться про:

• добитися скасування наказу про «реорганізацію» і зупинити будь-які інші спроби її провести;
• зробити все можливе, аби Олену Гончарук призначили на посаду генерального директора як законну переможницю конкурсу, офіційно підписавши контракт;
• добитися надання Довженко-Центру статусу «національного» та визнати його Державним фондом фільмів;
• забезпечити належну фінансову підтримку з державного бюджету.

У коментарі «Суспільне Культура» Алферов сказав, що «певні особи в самому Центрі поставили мені ультиматум, що не пустять мене на робоче місце і водночас вимагають від мене вирішення питання зарплат й пишуть огидні пости».

Водночас комунікаційниця «Довженко-Центру» Марія Глазунова зазначила, що Алферов приходив у Центр один раз, аби поділитися своїми планами на діяльність із командою. Тоді були досягнуті взаємні домовленості.

«Алферов сам окреслив часовий проміжок для втілення цих обіцянок — один-два тижні. Але з тих пір нічого не змінилося. Що має на увазі Алферов, коли говорить про огидні пости і шантаж, ми гадки не маємо».

Андрій Алферов — режисер, член міжнародної федерації кінопреси FIPRESCI, кінокритик, куратор. Раніше він уже співпрацював з «Довженко-Центром». Зокрема є автором виставкового музейного проєкту «Польоти уві сні та наяву», що досліджував однойменну культову кінострічку Романа Балаяна, й автор однойменної книги, виданої Центром. 

Після 24 лютого писав про українські стрічки для російського видання Meduza, але «не бачить нічого прикрого тут, коли йдеться про певну промоцію українського мистецтва».

У серпні Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-Центру та передачу усіх його колекцій та майна державній установі «Науковий центр кінематографії України», про діяльність якої немає жодної публічної інформації.

17 серпня на сайті Кабінету Міністрів України опублікували петицію про скасування реорганізації Довженко-Центру. Вона зібрала потрібні 25 000 голосів і отримала відповідь Кабміну: там вважають, що Довженко-Центр «нерентабельно використовує активи», а доходи від його діяльності не покривають операційних витрат, через що установа є збитковою.

Така відповідь обурила представників Довженко-Центру, вони заявили, що у відповіді повторені усі маніпулятивні тези ДержКіно.

2 листопада Олену Гончарук відсторонили від виконання обов’язків в.о. генеральної директорки «Довженко-Центру». На її місце призначили Юлію Каждан.

15 листопада Держкіно повідомило, що дія наказу щодо реорганізації інституції призупиняється до завершення експертної оцінки колекцій Центру, проведення повного аудиту його діяльності та обрання нового керівника.

17 листопада Юлія Каждан написала заяву про звільнення. На цю посаду призначили кінокритика Андрія Алферова. Чому він погодився на посаду, яке бачення роботи «Довженко-Центру» та до чого тут Офіс Президента читайте тут.

Читайте також: Українська кіноакадемія оновила склад. Хто туди увійшов і чи добре це для кіноспільноти?