Зорепад релізів: найкращі сингли та кліпи другої половини осені

Головна

Статті

Катерина Ятель

Статті

Катерина Ятель

•

5 Грудня, 2018

Пам’ятаєте, ми говорили, що осінню музиканти стають напрочуд продуктивні? Так-от їх так прорвало, що нас знесло аж на місяць. Прийшлось приходити у себе і збирати найкращі сингли та відео тепер не лише за жовтень, а й за листопад.

Сингли

INAIA – Hypocrisy

Катерина Ятель

Головна проблема INAIA, яка стала помітна ще на етапі дебютного альбому – абсолютна беземоційність у співочій манері. З одного боку, таким чином вона витримує сталий настрій у музиці, а з іншого – потрапляє у циклічний вир одноманітності. Сингл Hypocrisy шляхом жанрового розмаїття, де до поп-музики додались елементи R&B, виділяється на фоні попередніх релізів. Він має чіпкий мотив та слова, що легко запам’ятовуються. Лишається сподіватись, що INAIA продовжить цей курс.

До речі, сьогодні Катя випустила кліп на цей трек:

Melovin – З тобою, зі мною, і годі

Артем Рісухін

Музичино З тобою, зі мною, і годі дуже нагадує Квіти в волоссі Бумбоксу: і сам мотив, і ритмічний вокальний малюнок. Цей трек – важливий для Melovin з двох причин. По-перше, це дорослішання. Після чітко таргетованих попередніх музичних екзерсисів, Меловін нарешті вийшов і музично, і тематично на якісно вищий рівень.

По-друге, це своєрідне роздоріжжя для співака, де йому або доведеться втратити свою оригінальність та харизму, або зайняти нову нішу в поп-музиці.

Електромед – Гаряча, ніби чай

Артем Рісухін

Попри всю тривіальність пісні (від назви до тексту, що має бути сексуальним, але не справляється зі своєю задачею), Електромед знають свою справу. Вони беруть трошки у Daft Punk, трошки у Chromeo, та створюють запальний український електро-фанк, який хочеться переслуховувати, та під який хочеться танцювати. Чудове продовження дебютного синглу, про який ми розповідали тут.

Tik Tu – Tommy

Артем Рісухін

Так само як головний герой пісні Tommy варить магічне зілля, тернопільський гурт Tik Tu створює яскравий електро-поп. Один з найцікавіших релізів останніх місяців та несподівано танцювальна робота Tik Tu. Від психоделії та фанку до Ladyhawke – Tommy захоплює не своїми відсилками, а вмілими аранжуваннями та… ох ця лід-гітара не відпускає до самого кінця. Чудовий приклад розвитку гурту і в продакшні, і в сонграйтерстві.

Les Leleka – Дихай

Лєра Пірус

Перше враженні від пісні – ще одна варіанція на ранній Бумбокс. Але розвиток треку змінює це відчуття. Цікава ритм-секція, фортепіанна та вокальна партії з влучними високими нотами (цікаво послухати, чи в живому виконанні вони так само чисто взяті). Хоча під кінець трек мені здався трохи затягнутим.

Загалом, пісня не має якогось революційно нового звучання, але красиве аранжування, глибокі партії живих інструментів та ритмічний малюнок об’єднуються в один цілісний твір. Не скажу, що вона мене зачепила, але послухала я її із цікавістю.

Бумбокс – Твій на 100%

Лєра Пірус

Перезавантажений, новий Бумбокс, вже давно не схожий на той, що був на початку своєї історії – набагато доросліший. З останніми піснями все більш стверджується у новому амплуа – гурту стадіонного формату. Пісня Твій на 100% ніби закріплює нове звучання – наповнене об’ємним звуком, де вокал ніби на задньому плані, проривається крізь інструменти, що придає емоційності виконанню.

Тим не менш, текстовий зміст незмінно чіпляє. Я вважаю Хливнюка одним із найсильніших поетів сучасної української культури. Вперше про це зрозуміла, слухаючи в Черкасах на касеті записи Бумбокса, задовго до виходу першого альбому, і кожного разу в цьому пересвідчуюсь.

Кліпи

The Unsleeping – People All Around

Олексій Бондаренко

Моє відкриття року, уманці The Unsleeping випустили відео на останню пісню із EP Deviatve. People All Around – акустична балада на надриві, повна смутку та безнадійності. Відео вийшло таким самим. Це 7-хвилинний чорно-білий міні-фільм, у якому пісня переривається роздумами ліричного героя про все на світі. До речі як аудіо для відео обрали не альбомний трек, а демо-запис. Певне для того, щоб ще більше передати сирість усього, що відбувається.

Dakooka – Герой

Олексій Бондаренко

То, что Dakooka еще не стала такой же популярной в русскоязычном мире как, например, Монеточка, я могу объяснить только тем, что ей не хватает меметичных текстов и чуть более хитовых треков. В остальном ее можно смело называть украинской инди-поп принцессой. При этом Dakooka – хамелеон. С каждой новой работой она перевоплощается. То она пела лирические песни под фортепиано, то игралась в загадку на «Голосе», то расправила крылья и биты на Герой.

Тулим – Нагору

Олексій Бондаренко

Тулим – це квінтесенція україномовного олдскульного хіп-хопу. Нагору – це трек-ретроспектива, у якому дует згадує усі важливі етапи українського репу: Потапа, ВУЗВ, 5’nizza, програми VovaZiL’vova по М1, Бумбокс тощо. Усе це супроводжується архівними кадрами із життя самих Тулим. Це справді викликає ностальгію та зачіпає серденько. Шкода тільки, що за своєю тягою до олдскулу, гурту ніяк не вдається застрибнути на сучасну хвилю.

Alyona Alyona – Рибки, Голови

Олексій Бондаренко

Alyona alyona перевертає гру. Нетипова зовнішність, напів-DIY кліпи, мінімалістичний треповий біт, потужний флоу та меметичні тексти. Усе це давно принесло славу клаудреперам у США та новій школі у Росії. Потроху російські репери почали завойовувати український медійний простір. Але alyona alyona з тих, хто може довести, що український хіп-хоп не стоїть на місці.

Рибки був радше яскравим вибухом світла. Дивне, незграбне, але напрочуд чіпке відео на трек із рефреном «рибки-рибки-рибки». Голови продемонстрували нам дорослу артистку, яка може не тільки епатувати, а й говорит про важливі речі без зайвого пафосу. На третьому відео Відчиняй Альона вже прямо заявляє, що претендує на провідні місця в українському репі.

Хіп-хоп наразі головна музика в світі. Круто, що такі артисти як alyona руйнують усі стереотипи щодо того, як має виглядати репер, про що він має говорити та ким бути.

Mozgi – Полюбэ

Катерина Ятель

Це вже вдруге за рік ми додаємо гурт Mozgi до підбірки найкращого. Причина – дивовижне вміння Потапа балансувати між аудиторією, яка серйозно проникається переживанням ліричного героя на треках Атятя та Хлам, та такими як ми – прихильниками постіронії та кислотних кліпів.

Конкретно ця робота – абсолютно дика діч. Тут і загравання з мемами (на кшталт пакету АТБ), і відсилки на популярні кліпи (мені вгадуються Скриптонит та Нікі Мінаж, але вірю, що там більше сховано) та фільму «Петля часу».

Bahroma – Искрами

Катерина Ятель

Bahroma може претендувати лише на статус цікавого та недооціненного. Альбом Дом, пісні з якого весь рік екранізують музиканти, не дарма увійшов до рейтингу найкращих у 2017 – він напружений та емоційний, його хочеться переслуховувати та заново відкривати для себе нові змісти. У своїх відеороботах учасники гурту ніби ставлять собі за мету допомогти глядачу подивитись на їх музику з іншого боку.

Кліп на Искрами настільки завершена та продумала робота, що цілком могла б стати якісним короткометражним фільмом. Ти розумієш героїв, по-своєму співпереживаєш їм та зчитуєш образи, які в них вкладались. Історія про стримання своєї «внутрішньої дитини», на мою думку, має якраз і розповідатись отак – категорично та шокуюче.

ТНМК – Янголи

Катерина Ятель

Янголи – найкращий трек з нового альбому ТНМК. Він має сподобатись як давнім фанатам ТНМК, навіть попри те, що Фагот у пісні зчитується більше, ніж гурт, так і новим слухачам. Невульгарне використання народних наспівів, біт, в якому чути уклін колегам «нової школи», та потужна лірика. Це саме ті ТНМК, яких ми так любимо.

DIYana – Забери меня, мам

Артем Рісухін

Попри весь сумбур з фільтрів та образності кліпу, DIYana (Яна Соуле) створила неймовірно атмосферну роботу. І за аранжуванням, і за динамікою самого треку. Співачка пускає його тими ж самими стилістичними стежками, що й Луна, втім з більш живою подачею, ближче до того, що робить Kedr Livanskiy (Яна Кедрина). Забери меня, мам не намагається поринати в оригінальність, але знаходить її на шляху.

Электрофорез и ЛЮСІ – Прощатися назавжди

Артем Рісухін

Несподівана україномовна колаборація російського гурту Электрофорез та київського електропоп дуету ЛЮСІ. Десь між фолком та готичним синт-попом гурт будує насправді цікаву стилістичну суміш. Утім, саме кліп, зі своїм шаблонною кольоровістю та вторинністю, тягне Прощатися назавжди донизу. І так, музична та візуальна частина доповнюють одне одного, але там, де оригінальні елементи у саму треку захоплюють – віжуал відсилає до одноманітної творчої хвилі безлічі актуальних інді-музикантів.

Чумная Вафелька – Зозуля

Артем Рісухін

Один з найкращих кліпів цієї осені. Чудернацький, невимушений у своїй візуальній екпериментальності. Із харизматичною вокальною подачею та динамічним, захоплючим аранжуванням народної пісні, яке дуже нагадує версію Інгрет Костенко для чвертьфіналу «Голосу». Зозуля Чумної Вафельки – це те, як має виглядати та звучати дебют. Стильна, свіжа та інтрігуюча заява.

OY Sound System – Still No Time

Лєра Пірус

Кліп на пісню Still no Time електронного гурту OY Sound System мені здався навіть трохи комічним. Одразу уявила, як мені десь під 60 років і я збираюсь з друзями на тусовку на Нижньоюрківську, 31. Хоча дуже цікаво подивитись, який вигляд буде мати сьогоденна київська молодь через 30-40 років. Але, попри гумор, в кліпі зачіпається набагато глибша та актуальніша тема – нам усім завжди не вистачає часу і цього разу, OYSS виступають донорами енергії, яка так усім потрібна. Можна повторювати текст, як мантру:

Deadlines? – Forget it!
Paradise? – Forget it!
Plastic flowers? – Forget it!
You have a lot of time? – Forget it!

аппекс х ванпанчмен – Реп про реп

Лєра Пірус

Той випадок, коли межа між Lo-Fi та самодіяльністю не була перетнута, хоча дуже-дуже на грані. Але менше з тим, кліп було цікаво дивитись: тут достатньо самоіронії та гумору. Як писали хлопці, бюджет кліпу: «Дві стограмівки, два варених яйця, одна крабова паличка і квитки туди-назад на електричку в Рівне. Словом, вклались дай боже». Це один з прикладів, як, не маючи достатньо грошей, можна зняти смішний та цікавий матеріал.